ВИРОК     справа №1-223/08

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 травня 2008 року     Подільський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді     Одинця В.М.

при секретарі     Згорської О.В.

за участю прокурора     Ондера O.K.,

розглянувши кримінальну справу про обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1, раніше судимий:

08.02.2007 року Печерським районним судом м. Києва за ч.1 ст.185 КК України до І року позбавлення волі. 12.07.2007 року, згідно постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 04.07.2007 року на підставі ст.3. Закону України " Про амністію" від 09.06.2007 року, звільнений від відбуття покарання,

за ст.185 ч. 2 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

 21.01.2008 року, підсудний ОСОБА_1, приблизно о 18 годині, перебуваючи в громадському транспорті, а саме у тролейбусі маршруту № 26, під час його руху по вул. Гречка в м. Києві, побачив в сумочці раніше йому незнайомої неповнолітньої ОСОБА_2, мобільний телефон. Впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, вийняв мобільний телефон з сумочки ОСОБА_2, таким чином, таємно повторно, викрав у потерпілої мобільний телефон марки «Нокіа-7390», вартістю 2000 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку, з телефонним номером НОМЕР_1, вартістю 50 грн., які належать ОСОБА_2, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2050 гривень.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно 21.01.2008 року, приблизно о 18 годині, він, перебуваючи у тролейбусі маршруту № 26, на вул. Гречка в м. Києві, побачивши у сумочці потерпілої мобільний телефон, вийняв його з сумочки ОСОБА_2 та привласнив. Коли він вийшов з тролейбуса, його затримали співробітники міліції та вилучили викрадений телефон. Оскільки підсудний ОСОБА_1 повністю визнав вину у вчиненому злочині, щиро розкаялася, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, згідно ч.3 ст.299 КПК України. Порядок застосування ч.3 ст. 299 КПК України підсудному роз"яснено. Він вірно його розуміє.

Виходячи із наведеного суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 була повністю доведена в судовому засіданні.

Його дії кваліфіковані вірно, за ст.185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, певних висновків для себе не зробив та знов скоїв умисний злочин, який віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості. суд також враховує його характеристику ( а.с. 62 ), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( а.с.57,58), той факт, що ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі не працював, обставиною, що пом"якшує покарання є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

На підставі наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в ізоляції від суспільства та доцільним призначити йому покарання , пов"язане із позбавленням волі. Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 21.01.2008 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - утримання під вартою в СІЗО №13 ДДУ з питань виконання покарань. Речові докази- мобільний телефон марки «Нокіа-7390», залишити у власника ОСОБА_2 Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, засудженим, які утримуються під вартою -15 діб з моменту отримання копії вироку.