Категорія 6.14
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2009 року Справа №2а-23796/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,
за участю сторін:
від прокурора - помічник прокурора Кам’янобрідського району м. Луганська
Сайтарли І.М. (посвідчення від 03.08.2006 № 88)
від позивача – головний державний податковий інспектор юридичного відділу
Кузнєцова І.М. (довіреність від 13.04.2009 № 40/10)
від відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Прокурора Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до приватного підприємства «ТАЛА»
про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та комунального податку у загальному розмірі 50918,58 грн.,
ВСТАНОВИВ:
23 червня 2009 року Прокурор Кам’янобрідського району м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, в якому просив стягнути з приватного підприємства «ТАЛА» податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та комунального податку у загальному розмірі 50918,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив наступне.
Приватне підприємство «ТАЛА» знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську як платник податків.
Станом на 17.06.2009 за приватним підприємством «ТАЛА» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3172,41 грн., з яких: 2957,00 грн. – податкові зобов’язання, 215,41 грн. – штрафні санкції, з податку на прибуток підприємств у розмірі 47732,12 грн., з яких: 45604,12 грн. – податкові зобов’язання, 2128,00 грн. – штрафні санкції, та комунального податку у розмірі 14,05 грн., з яких: 14,05 грн. – податкове зобов’язання.
Враховуючи, що приватне підприємство «ТАЛА» самостійно податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та комунального податку не сплатило, прокурор просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Заявою від 22.07.2009 б/н позовні вимоги визнав повністю, справу просив розглядати без їх участі (арк. справи 31).
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Приватне підприємство «ТАЛА» як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 10.06.2004, що підтверджується висновком від 19.06.2009 № 20862/24-504 (арк. справи 5).
Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «ТАЛА» є платником податку на прибуток підприємств.
На підставі ст. 2 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» приватне підприємство «ТАЛА» взято на облік платника ПДВ, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 329690112365 і видане свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 17320119.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» приватне підприємство «ТАЛА» узгоджену суму податкового зобов’язання за деклараціями з податку на додану вартість від 20.03.2009 № 15844, від 21.04.2009 № 30756, від 19.05.2009 № 44113 (арк. справи 14-16), декларацією з податку на прибуток підприємств від 12.05.2009 № 40544, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 12.06.2009 № 48569 (арк. справи 18-19) та податковим розрахунком комунального податку від 12.05.2009 № 40522 (арк. справи 20), не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2957,00 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 45842,00 грн., з яких 2128,00 грн. – сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки в уточнюючому розрахунку від 12.06.2009 № 48569, та з комунального податку у розмірі 14,05 грн.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
У відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість податковим повідомленням – рішенням від 16 квітня 2009 року № 0004991900/0 відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 215,41 грн. (арк. справи 17).
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення відповідачем не сплачена.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Приватне підприємство «ТАЛА» податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську податкове повідомлення – рішення від 16 квітня 2009 року № 0004991900/0 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувала, тому визначене ним податкове зобов’язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення – 16.04.2009 (арк. справи 17).
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську відповідачу 05 грудня 2008 року надіслано першу податкову вимогу № 1/2745 та 21 січня 2009 року другу податкову вимогу № 2/777 (арк. справи 10, 11).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
23 лютого 2009 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську відносно приватного підприємства «ТАЛА» прийнято рішення № 11 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 12).
Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3172,41 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 47732,12 грн. та комунального податку у розмірі 14,05 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до п. 30 та п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 03 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «ТАЛА» (ідентифікаційний код 32969012, місцезнаходження: 91002, м. Луганськ, пров. Чехова, буд. 16) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3172,41 грн. (три тисячі сто сімдесят дві гривні сорок одну копійку), податку на прибуток підприємств у розмірі 47732,12 грн. (сорок сім тисяч сімсот тридцять дві гривні дванадцять копійок) та комунального податку у розмірі 14,05 грн. (чотирнадцять гривень п’ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 10 серпня 2009 року.
Суддя Т.І. Чернявська