Справа № 369/1688/16-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.

Провадження № 22-ц/780/3628/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.

Категорія 4 26.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області в складі судді Пінкевич Н.С., ухвалене в м. Київ 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про виділ частки в натурі, уточнивши позовні вимоги в жовтні 2016 року, просила виділити в натурі 41/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на АДРЕСА_1 загальною площею 49,8 кв.м. житлового АДРЕСА_1 за вказаною адресою, припинити спільну часткову власність ОСОБА_4 та відповідачів на спірний житловий будинок.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що вона є власником ? жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 травня 1996 року, 27 квітня 2005 року отримано державний акт на право власності на земельну ділянку пл. 0,0776 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. 01 листопада 2015 року Малютянська сільська рада своїм рішенням присвоїла належній їй на праві власності частині житлового будинку адресний АДРЕСА_1.

Належна їй на праві власності квартира є відокремленим приміщенням, яка має окремий вхід та перебуває виключно у її користуванні, надання комунальних послуг в будинку здійснюється окремо по квартирах та розділене по окремих особових рахунках. На пропозицію укласти договір про поділ в натурі житлового будинку у зв'язку з відсутністю спору щодо часток майна відповідачі не погодились.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено, виділено частку ОСОБА_4 та визнано за нею право власності на 41/100 частину житлового будинку із вказаними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на спірний житловий будинок.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалися на те, що при зверненні до суду із позовом позивач надала суду технічний паспорт, виготовлений станом на 17 грудня 2015 року, який на час подачі позову не відповідав і не відповідає зараз фактичному його технічному стану. Будинок реконструйований, частина цього будинку, яка перебуває в користуванні позивача, нею без їх згоди і відома перебудована, побудована нова двоповерхова частина, що шкідливо вплинуло на технічний стан їх частини будинку - зрушений фундамент, з висоти другого поверху на їхню частину даху стікає вода. ОСОБА_3 переліченого, є інші пошкодження їхньої частини будинку, які можуть бути визначені тільки спеціалістом-експертом.

Виготовлений ними 12 вересня 2016 року технічний паспорт на спірний будинок вони надали суду і заявили клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи на підставі технічного паспорту та із врахуванням фактичного стану цього будинку. В заявленому клопотанні про призначення експертизи вони вказали 6 питань, які ставляться перед експертом. Суд ухвалою від 16 жовтня 2016 року задовольнив їх клопотання, однак, як з'ясувалось згодом, направив експерту не ту ухвалу, яку оголосив 16 жовтня 2016 року про задоволення клопотання, а зовсім іншу, в якій зазначив лише три питання. Експертиза проведена не на підставі наданого технічного паспорту за 2016 рік, а з врахуванням технічного паспорту від 17 грудня 2015 року, наданого позивачем, який не відповідає дійсності.

Від позивача ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого апеляційну скаргу вона вважає необґрунтованою, а рішення суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги про те, що роботи в частині будинку, належній позивачу, вплинули на стан їх частини будинку, не підтверджені доказами. ОСОБА_3 того, в матеріалах справи наявний висновок про загальний технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку, складений до початку будь-яких робіт, в якому зафіксовано стан будинку, та протиаварійні роботи, які необхідно провести.

Вказує, що посилання апелянтів на те, що судом було оголошено одне рішення в судовому засіданні, а на експертизу направлено іншу ухвалу, не відповідає дійсності. Судом було частково задоволено клопотання та призначено експертизу з питань, які стосувались предмету спору, в іншій частині в задоволенні клопотання було відмовлено.

Вказувала, що результатами обох будівельно-технічних експертиз підтверджено, що будинок складається з двох окремих частин, які мають ізольовані виходи на земельну ділянку та існує поділ будинку на дві окремі частини. При цьому висновки експертизи щодо вартості ідеальних часток з урахуванням технічного паспорту від 17 грудня 2015 року не можуть братись судом до уваги, виходячи з того, що в 2016 році було оформлено будівельний паспорт, із якого вбачається, що переобладнання та перепланування житлового будинку, які б передбачали втручання в несучі конструкції та/або інженерні мережі загального користування, відсутні. Таким чином, будівельні роботи, які здійснювались за рахунок позивача, не потребували згоди інших співвласників, оскільки не порушували їхні права, проводились в частині відокремленого приміщення. Така добудова є виключно власністю співвласника та не змінює розміру часток співвласника у спільній частковій власності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ОСОБА_4. про виділ частки, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та відповідачі є співвласниками житлового будинку в АДРЕСА_1. Оскільки відповідно до висновку експертизи виділ частки ОСОБА_4 з житлового будинку є можливим, сторони не можуть добровільно розділити майно, частина будинку підлягає виділу із визнанням за ОСОБА_4 права власності на 41/100 частину житлового будинку загальною площею 49,8 кв. м. із вказаними приміщеннями та припиненням спільної часткової власність сторін на будинок.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником ? частини житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 травня 1996 року (а. с. 4 т. 1).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками ? частини житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 грудня 1988 року (а. с. 36 - 37 т. 1).

27 квітня 2005 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, яким посвідчено право власності на земельну ділянку пл. 0,0776 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 7 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 11 листопада 2015 року присвоєно наступну адресу частині житлового будинку в АДРЕСА_1, належній ОСОБА_4, що розташований на належній їй земельній ділянці пл. 0,0776 га., кадастровий номер НОМЕР_2, в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель: адресний АДРЕСА_1 вул. Виноградова с. Малютянка (а. с. 24 т. 1).

Згідно довідки виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 червня 2015 року № 240, ОСОБА_4 проживає та не прописана в АДРЕСА_1, та займає житлову площу 2 кімнат 41,5 кв. м. Особовий рахунок значиться за ОСОБА_4, будинок газифіковано, технічний стан будинку та характеристика житлової площі: задовільні (а. с. 25 т. 1).

Позивачем надано розрахункову книжку за природний газ, оформлену на квартиронаймача ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, а також рахунок за газ та послуги з газопостачання за цією адресою (а. с. 26 - 30 т. 1), рахунок на оплату ПАТ «Київобленерго» на ім'я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 31 - 35 т. 1).

В матеріалах справи на а. с. 72 - 90 т. 1 знаходиться висновок Білоцерківського філіалу державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» про загальний технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку по АДРЕСА_1, згідно якого на підставі результатів технічного обстеження та аналізу виявлених дефектів і пошкоджень на день обстеження встановлено, що загальний технічний стан АДРЕСА_1 житлового будинку в цілому оцінюється як задовільний (умовно). Фундаменти, що знаходяться у непридатному для нормальної експлуатації стані, потребують проведення заходів по підсиленню. Стан несучих конструкцій стін та покриття, інженерних мереж вважається задовільним умовно: при умові підтримання відповідних конструкцій АДРЕСА_1 у придатному для нормальної експлуатації стані. Також необхідно усунути всі дефекти та пошкодження, виявлені при обстеженні. АДРЕСА_1 житлового будинку у такому стані, який вона має на день обстеження, придатна до подальшої безпечної експлуатації лише при виконанні вищевказаних умов.

Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1, виготовленого 17 грудня 2015 року, будинок складається із двох квартир, а саме квартира 1 -кухня 1 пл. 22,8 кв.м., житлова кімната 2 пл. 15,2 кв.м., житлова кімната 3 пл. 23,7 кв.м., житлова кімната 4 пл. 43,7 кв.м., всього 105,4 кв.м. Квартира 2 - житлова кімната 1 пл. 11,6 кв.м., кладова 2 пл. 8,7 кв.м., житлова кімната 3 пл. 21,1 кв.м., коридор V пл. 8,7 кв.м., коридор VІ пл. 8,7 кв.м., всього 88,6 кв.м., а також підвальні приміщення І пл. 12,1 кв.м., ІІ пл. 11,1 кв.м., ІІІ пл. 6,6 кв.м. (а. с. 138 т. 1).

Відповідачами також надано технічний паспорт, виготовлений 12 вересня 2016 року, із адресованою компетентним органам довідкою ТОВ «Укртехексперт», яким його виготовлено, що виконати роботи по технічній інвентаризації домоволодіння не вдалося через неможливість обстежити частину будинку. Інженера не було допущено в АДРЕСА_1, яка показана в технічному паспорті без змін на дату від 17 грудня 2015 року. В цій частині будинку (в АДРЕСА_1) була проведена реконструкція та збудована прибудова літ. «а2» та надбудова літ. «А2», які є самовільно збудовані (а. с. 149 - 157 т. 1).

Позивачем надано будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_4 здійснено ескіз намірів забудови земельної ділянки мансарда над ? частиною житлового будинку та добудова до ? частини житлового будинку. Затверджено вимоги до забудови земельної ділянки: житловий будинок не вище двох поверхів (без врахування мансардного поверху) (а. с. 169 - 180 т. 1).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 квітня 2018 року № 20230/16-43 (а. с. 244 - 255 т. 1), при проведенні натурного обстеження домоволодіння № АДРЕСА_1 встановлено, що технічні характеристики будівель та споруд в цілому відповідають даним технічного паспорту № 276/21 від 17 грудня 2015 року. Будинок фактично складається з двох окремих квартир, які мають ізольовані виходи на земельну ділянку. В приміщеннях АДРЕСА_1 на момент обстеження проводяться ремонтно-будівельні роботи з реконструкції будівлі. В окремих приміщеннях відсутнє опорядження, покриття підлоги, в приміщенні санвузла відсутні сантехнічні прилади. В приміщеннях АДРЕСА_1 тривалий час не проводились ремонтні роботи. Опорядження та конструктивні елементи мають ознаки значного фізичного зносу.

При зіставленні результатів проведеного натурного обстеження та дослідження наданих матеріалів з вимогами чинних нормативних документів, враховуючи існуюче конструктивно-планувальне рішення будинку та ідеальні частки співвласників, встановлено, що фактично на час проведення обстеження будинок АДРЕСА_1 поділений між співвласниками, складається з двох окремих квартир, які мають ізольовані виходи на земельну ділянку та на вулицю. Оскільки поділ будинку на дві окремі ізольовані квартири фактично існує, і такий поділ існує між співвласниками тривалий час, склався ще з попереднім співвласником, тому експерт пропонує цей варіант поділу будинку як найбільш доцільний. Експертом запропоновано поділ варіант будинку, який не потребує переобладнань, оскільки він фактично існує.

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 356, 364 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», п.п. 6, 7 роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що житлові приміщення в будинку, якими користуються співвласники будинку, вже є фактично відокремленими, оскільки будинок складається із двох ізольованих квартир з окремими виходами, і квартирі позивача присвоєно окрему поштову адресу, однак сторони не можуть добровільно розділити майно, що перебуває у спільній частковій власності, прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виділу частки позивача в натурі та припинення права спільної часткової власності, задовольнивши заявлений позов в цілому. При цьому апеляційний суд враховує, що позивач не заявляла вимог про стягнення на її користь компенсації за перевищення частки відповідачів при виділі майна, що і підтвердила представник позивача при перегляді справи апеляційним судом.

Не можна погодитись із доводами апеляційної скарги щодо необхідності при виділі будинку враховувати дані технічного паспорту, виготовленого 12 вересня 2016 року, враховуючи наявну довідку до нього, що виконати роботи по технічній інвентаризації домоволодіння не вдалося через неможливість обстежити частину будинку. Інженера не було допущено в АДРЕСА_1, яка показана в технічному паспорті без змін на дату від 17 грудня 2015 року. В цій частині будинку (в АДРЕСА_1) була проведена реконструкція та збудована прибудова літ. «а2» та надбудова літ. «А2», які є самовільно збудовані (а. с. 149 - 157 т. 1).

Апеляційний суд враховує, що ці ж самі конструкції - самовільно збудовані прибудова літ. «а2» та надбудова літ. «А2» - відображені в технічному паспорті від 17 грудня 2015 року, а із дослідницької частини висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 12 квітня 2018 року вбачається, що технічні характеристики будівель і споруд в цілому відповідають даним цього технічного паспорту, а фактичний стан будинку, встановлений натурним обстеженням, було враховано експертом при визначенні можливості його поділу.

Зазначені прибудови також вказані в наданому позивачем будівельному паспорті реконструкції частини індивідуального житлового будинку з надбудовою мансарди та прибудовою і будівництва господарських будівель, погодженому відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації (а. с. 170 т. 1).

Апеляційний суд не може погодитися із доводами апеляційної скарги, що перебудова позивачем своєї частини будинку технічно шкідливо вплинула на частину будинку відповідачів, оскільки дані обставини не були предметом спору та не підтверджені жодними доказами.

Апеляційний суд враховує, що згідно висновку про загальний технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку по АДРЕСА_1, складеного в 2014 році, тобто до проведення перебудов, загальний технічний стан АДРЕСА_1 житлового будинку в цілому оцінюється як умовно задовільний, і при візуальному огляді будинку зовні зі сторони АДРЕСА_1 виявлено ряд дефектів, основними причинами яких зазначено недостатню глибину залягання фундаментів, непроведення протизсувних заходів для підтримки конструкції будинку, що розташований на схилі, у належному стані (а. с. 80 т. 1); зроблено висновок, що АДРЕСА_1 житлового будинку у такому стані, який вона має на день обстеження, придатна до подальшої безпечної експлуатації лише при усуненні дефектів та пошкоджень (а. с. 83 т. 1).

Спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, що суд направив експерту іншу ухвалу про призначення експертизи, а не ту, яку оголосив 16 жовтня 2016 року про задоволення клопотання відповідачів з шістьма питаннями, в тому числі щодо пошкодження частини будинку при здійсненні реконструкції. Так, із звукозапису судового засідання 16 жовтня 2016 року вбачається, що судом поставлено на вирішення експертизи лише три питання, які і були вирішені при її проведенні.

Апеляційний суд враховує, що відповідачі не зверталися до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, якщо, на їх думку, така шкода була нею заподіяна, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання відповідачів про призначення судової будівельно-технічної експертизи лише в межах заявленого позову ОСОБА_4

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2018 року.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.