Категорія 6.14
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2009 року Справа №2а-22282/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,
за участю сторін:
від прокурора - старший прокурор відділу представництва інтересів громадян
та держави в судах прокуратури Луганської області
Кадацький М.В. (посвідчення від 14.06.2007 № 295)
від позивача – старший державний податковий інспектор юридичного відділу
Пікалова С.О. (довіреність від 10.01.2009 № 238/10)
від відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі
Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області
до приватного виробничо-комерційного підприємства «СТ.Е.С.»
про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 756,69 грн.,
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 2009 року Прокурор м. Алчевська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області, в якому просив стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства «СТ.Е.С.» податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 756,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Приватне виробничо-комерційне підприємство «СТ.Е.С.» знаходиться на обліку в Алчевській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків.
Згідно картки особового рахунку платника за приватним виробничо-комерційним підприємством «СТ.Е.С.» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 756,69 грн., з яких: 400,75 грн. – податкове зобов’язання, 340,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, 15,94 грн. – пеня.
Враховуючи, що приватне виробничо-комерційне підприємство «СТ.Е.С.» самостійно податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, прокурор просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Приватне виробничо-комерційне підприємство «СТ.Е.С.» як платник податків знаходиться на обліку в Алчевській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області з 20.07.1999, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29.11.2002 № 344/29-23 (арк. справи 9).
На підставі ст. 2 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» приватне виробничо-комерційне підприємство «СТ.Е.С.» взято на облік платника ПДВ, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 304215612063 і видане свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 16276017.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» приватне виробничо-комерційне підприємство «СТ.Е.С.» узгоджену суму податкового зобов’язання за декларацією від 20.03.2008 № 4611 з податку на додану вартість сплатило не в повному обсязі, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 400,75 грн., яка підтверджується довідкою Алчевської ОДПІ від 04.02.2009 на підставі картки особового рахунку підприємства (арк. справи 6) та висновком від 11.02.2009 № 4375/240 (арк. справи 5).
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня, нарахування пені при самостійному нарахуванні суми податкового зобов’язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного цим Законом.
Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату розгляду судової справи складає 15,94 грн.
Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
У відповідності із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість податковим повідомленням – рішенням від 18 вересня 2008 року № 0002291600/0 відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 340,00 грн. (арк. справи 33).
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення відповідачем не сплачена.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Приватне виробничо-комерційне підприємство «СТ.Е.С.» податкове повідомлення-рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 18 вересня 2008 року № 0002291600/0 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало, тому визначене ним податкове зобов’язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення – 18.09.2008.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Алчевською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області відповідачу 08 квітня 2008 року надіслано першу податкову вимогу № 1/143 та 27 травня 2008 року другу податкову вимогу № 2/193 (арк. справи 23, 24).
Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 756,69 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до п. 30 та п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 03 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства «СТ.Е.С.» (ідентифікаційний код 30421561, місцезнаходження: 94217, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 99-А) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 756,69 грн. (сімсот п’ятдесят шість гривень шістдесят дев’ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 10 серпня 2009 року.
Суддя Т.І. Чернявська