РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Справа № 159/3990/18

       Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Миронюк М.Г.,

з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вважає оскаржувану постанову незаконною, поліцейським неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.        З постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 09 серпня 2018 року о 21 год.51 хв. ОСОБА_1 в м. Ковелі по вул.. Незалежності,121 керував транспортним засобом без увімкненого світла фар у режимі ближнього світла в темну пору добу, чим порушив п.9 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач вказує, що відповідач мотивував винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення порушенням п.9 ПДР, але він не порушував п.9 ПДР і у даному пункті відсутні вимоги про вмикання ближнього світла фар в темну пору доби.

Позивач також вказує на порушення відповідачем ст. 268 КУпАП, а саме , що той відмовив йому у допуску до розгляду справи фахівця у галузі права ОСОБА_3 з підстав, що останній в нічний час не може надати документ, яким підтверджується наявність в нього відповідної освіти.

  Вказує, що відповідачем порушено  вимоги ст..276 КУпАП, оскільки  справа мала б розглядатися за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно – територіальним устроєм України.   

Просить скасувати постанову відповідача серії ЕАБ № 526863 від 09.08.2018 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_4 .

Сторони в судове засідання не викликались. Справа розглядається в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на підставі поданих сторонами доказів.

Сторона відповідача на позов подала відзив .

У відзиві на позов відповідач вказує, що у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року№ 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі. За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Завданнями і функціями патрульної поліції Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якшо водій порушив Правила дорожнього руху.

09.08.2018 о 21.51 год. при здійснені патрулювання в місті Ковель, поліцейським УПП у Волинській області ДПП ОСОБА_2 було зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: водій транспортного засобу VOLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_1, як було встановлено пізніше ОСОБА_1 по вулиці Володимирській керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно з п. 19.1 «а» ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах — фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Таким чином, оскільки було виявлено правопорушення вчинене ОСОБА_1 - було застосовано превентивні заходи передбачені ст.. 32, 35 ЗУ «Про Національну поліцію», такі як зупинення транспортного засобу та перевірка документів водія згідно п.2.4 ПДР, з чітким поінформуванням водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу (порушення п. 19.1 «а» ПДР України).

Встановивши особу порушника, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, яка саме справа підлягає розгляду, та що він притягається до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, було роз'яснено порушнику його права та обов'язки відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення до розгляду справи адвоката чи іншого фахівця у галузі права.

Порушник ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення (порушення п.19.1 «а» за ч.2 ст. 122 КУпАП -визнав, також дане правопорушення було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського, що підтверджується відеозаписом з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

«...будь-які фактичні дані» Згідно ст.252 КУпАП - Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на розгляд справ про адміністративне правопорушення.

Таким чином, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, заслухавши та врахувавши його усні пояснення поліцейським як уповноваженою особою органу Національної поліції було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕАВ№526863 від 09.08.2018 року про накладення на правопорушника адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі — 425 грн.

Постанову було оголошено порушнику негайно після закінчення розгляду справи. Копію постанови особа яка притягувалась до адміністративної відповідальності отримав під підпис.

ОСОБА_1 було роз'яснено положення статтей 307, 308 а також право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287-289 КУпАП.

Стосовно наведених доводів позивача, щодо правової неможливості здійснити розгляд справи про притягнення до адмінправопорушення на місці його скоєння, зазначаємо, що відповідно до вимог ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

З огляду на положення наведених норм, з урахуванням приписів ст.258 КУпАП, зазначаю, що в даному випадку при вчиненні адмінправопорушення пов'язаного з безпекою руху передбаченого ч.2 ст.122 КУпАІХ чітко визначена правова можливість для поліцейського патрульної поліції винесення постанови на місці вчинення цього порушення.

Таке правове регулювання, здійснене внаслідок змін, що відбулися у законодавстві пов'язаного з реформуванням системи правоохоронних органів. Тобто, законодавство зазнало таких змін, якими наділило поліцейських, що здійснюють контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками, повноваженнями на не складання протоколу, та винесення постанови на місці вчинення правопорушення, при чому в даному випадку винесення постанови такою уповноваженою особою за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника, чи за місцем скоєння правопорушення нівельовано. До внесення змін, така можливість була передбачена коли по факту скоєння правопорушення складались протоколи та відбувався збір доказової бази такого порушення.

Крім того, положеннями ч.2 ст.,276 КУпАП слід вважати загальною та такою, що передбачає альтернативу стосовно місця розгляду справ. В той час, як положення ст..256 Кодексу є спеціальною нормою та встановлює виключне місце прийняття такої постанови.

Рішення КС України від 26.05.2015 року по справі №5-рп/2015, наданні висновки стосовно того, що положення частини першої статті 276 КУпАП яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку не відноситься до ст..258 КУпАП та її не тлумачить з урахуванням змін, що відбулися в Кодексі після прийняття такого рішення.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського УШІ у Волинській області ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови- відмовити повністю.

Справа розглядається у спрощеному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем винесена постанова від 09.08.2018 року про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн.

За змістом оскаржуваної постанови вбачається, що винесена вона посадовою особою органу Національної поліції про притягнення ОСОБА_1, як водія автомобіля за порушення Правил дорожнього руху.

Зі змісту постанови вбачається, що було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: 09 серпня 2018 року 021 год.51 хв. ОСОБА_1 в м. Ковелі по вул.. Незалежності,121 керував транспортним засобом без увімкненого світла фар у режимі ближнього світла в темну пору добу, чим порушив п.9 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП що є порушенням ч.2 ст. 122 КУпАП.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок

його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Завданнями і функціями Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки

дорожнього руху.

На підставі ст. 32 Закону «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

Згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ст. 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.08.2018 року відповідач мотивував винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення порушенням п.9 ПДР, але у п.9 ПДР відсутні вимоги про вмикання ближнього світла фар в темну пору доби , оскільки порядок використання зовнішніх освітлювальних приладів регулюється виключно п.19 ПДР України, а тому в цій частині постанови не відповідає вимогам ст..256 КУпАП .

Суд також вважає, що відповідачем при розгляді адміністративної справи порушено ст.268 КУпАП, а саме: не допущено до розгляду справи фахівця в галузі права ОСОБА_3., який перебував в автомобілі, але при собі не мав документа, який посвідчував би його освіту в галузі права.

При подачі адміністративного позову позивач долучив документ про вищу освіту в галузі права та що він є кандидатом юридичних наук.

На думку суду, враховуючи, що розгляд справи проводився у вечірній час, відповідач мав би або повірити ОСОБА_3 про наявність в нього відповідної освіти в галузі права і допустити його до участі в розгляді справи в якості фахівця в галузі права, або відкласти розгляд справи і надати можливість ОСОБА_5 підтвердити свої повноваження.

Судом відхиляються доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення до розгляду справи фахівця в галузі права , оскільки бажання ОСОБА_1 , щоб у справі приймав участь фахівець в галузі права ОСОБА_3 підтверджується відеозаписом з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В зв’язку з позбавленням відповідача ОСОБА_1 при розгляді справи права на юридичну допомогу фахівця в галузі права , порушено його право на захист, яке забезпечує ст..286 КУпАП.

В той же час, фахівець в галузі права ОСОБА_3 також був позбавлений можливості скористатись своїми правами визначеними ст. 271 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та. об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що при розгляді справи порушено вимоги ст. 256,268 та 271 КУпАП, не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.280 КУпАП, а тому позов ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення , а справа відповідно до ст.286 КАСУ має бути надіслана на новий розгляд.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, такі не належить стягувати з сторін спору.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст.ст. 251, 252, 280, 268 287, п. 3 ч. 1 ст. 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та справу надіслати на новий розгляд до УПП у Волинській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:ОСОБА_6