ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р.                                                                   Справа №914/4024/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Данко Л.С.

                                                                                 ОСОБА_1

секретар судового засідання – Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача – ОСОБА_2 – представник, адвокат;

від відповідача – не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Львів б/н від 05.04.2018 (вх.№ ЛАГС 01-05/1119/18 від 10.04.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2017  (головуючий суддя Іванчук С.В., судді Крупник Р.В. та Фартушок Т.Б. повний текст рішення складено 04.12.2017, м.Львів)

у  справі  № 914/4024/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідністю “ТКС ОСОБА_4”, м.Трускавець Львівської області

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Львів

про стягнення 136 174,00 грн.

ВСТАНОВИВ

ТОВ “ТКС ОСОБА_4” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення основного боргу в розмірі 123  794,55грн. та штрафу в розмірі 12  379, 45грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2016 позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС ОСОБА_4” 98 686,41грн. боргу, 11 568,94грн. штрафу та 1 653,83грн. судового збору. В частині стягнення 13 001,00грн. боргу – провадження у справі припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2016 у справі №914/4024/15 в частині задоволення позову про стягнення 6 920,78 грн. боргу, 2 392,38 грн. штрафу, про припинення провадження у справі в частині позову про стягнення 13 001,0 грн. боргу – скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові про стягнення 19 921,78 грн. боргу та 2 392,38 грн. штрафу відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 року у справі № 914/4024/15 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Рішенням Господарського Львівської області від 28.11.2017 у справі №914/4024/15 (головуючий суддя Іванчук С.В., судді Крупник Р.В. та Фартушок Т.Б.) позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ТКС ОСОБА_4" 70 637,82грн. – основного боргу, 1 147,22грн.– судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, зокрема, що станом на день прийняття рішення, доказів оплати заборгованості за спірними договорами не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить         70 637,82грн.

ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу б/н від 05.04.2018, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від  28.11.2017 у справі №914/4024/15 та призначити почеркознавчу експертизу по клопотанню, яке було подано в суд першої інстанції, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, судом неповно з»ясовано обставини справи, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не досліджено докази надані відповідачем в ході розгляду справи в суд першої інстанції, не задоволено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення фактичних обставин у справі, чим порушено права відповідача на справедливий захист.

Скаржник зазначає, що фактично справа у суді першої інстанції розглядалась без участі відповідача, який був неналежним чином повідомлений про час судових засідань, отже не було повного і всестороннього з»ясування усіх обставин спору. Також, скаржник заперечує наявність заборгованості перед позивачем.

Окрім того, скаржник заперечує підписання ним договорів оренди та додаткових договорів, наданих позивачем суду і на підставі яких судом прийнято рішення у справі.

ТОВ “ТКС ОСОБА_4” подано відзив на апеляційну скаргу №22/05-ап від 22.05.2018, в якому вважає доводи апеляційної скарги незаконними, не обгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Просить суд у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи  відмовити.

Зокрема, позивач зазначає, що оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договорами, часткові оплати за кожним з яких відповідачем проводилися та останні з яких проведено у 2016 році під час розгляду справи у суді, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, меморіальними ордерами та банківськими виписками, визнання відповідачем факту укладення договорів оренди приміщень є очевидним.

Скаржником також і в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (вх.ЛАГС №0105/1719/18 від 11.06.2018) та зазначено, що документи, надані позивачем в суд першої інстанції, а саме договори оренди №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015, №406 від 27.08.2015, яким не надана належна оцінка судом, є сфальсифіковані, ОСОБА_3 не підписувались, в зв»язку із чим наполягає на проведенні почеркознавчої експертизи для встановлення факту непідписання останнім документів (договорів, додатків до договорів), наданих позивачем. Скаржник також зазначає, що ним не підписувались акти звірки, на які посилається позивач.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 провадження у справі № 914/4024/15 зупинялось та призначалась судова почеркознавча експертиза, витрати за проведення судової експертизи покладено на ОСОБА_3 (адреса: вул. Дністрова, 21, м.Пустомити Львівської області).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 11.09.2018 поновлено провадження у даній справі, оскільки листом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за вих. № 004671 від 27.08.2018 (вх. № ЛАГС 02-04/4958/18 від 30.08.2018) повідомлено суд, що станом на 27.08.2018 ОСОБА_3 не здійснено оплату за проведення експертизи в сумі 8  580,00грн. згідно рахунку № 580.

В судове засідання 25.09.2018 представник відповідача не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 11.09.2018 про поновлення провадження у справі явка представників сторін в судове засідання обов»язковою не визнавалась, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (ухвали суду надсилались за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань), відтак, відповідач не був позбавлений конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення рішення суду без змін з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що 30.09.2013 між ТОВ "ТКС ОСОБА_4" (сторона 1) та ФОП ОСОБА_3 (сторона 2)  укладено договір оренди № 5А, відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 58 кв.м згідно з додатком № 1 у Готельному комплексі з розвинутою інфраструктурою, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А під магазин одягу.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили ставку орендної плати в розмірі 95,88 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м загальної площі приміщення.

Згідно з п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.10.2013 ТОВ "ТКС ОСОБА_4" передано, а ФОП ОСОБА_3 прийнято в оренду нежитлове приміщення за присвоєним № 5А загальною площею 58 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А, в першій черзі готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою.

31.12.2013 додатковою угодою № 1 до договору №5А від 30.09.2013 сторони внесли зміни до строку дії договору оренди нежитлових приміщень готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою №5А від 30.09.2013, а саме продовжили строк дії зазначеного договору до 31.03.2014.

30.09.2013 між ТОВ "ТКС ОСОБА_4" (сторона 1) та ФОП ОСОБА_3 (сторона 2) укладено договір оренди № 8, відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 140 кв.м. згідно з додатком № 1 у готельному комплексі з розвинутою інфраструктурою, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили ставку орендної плати в розмірі 95,88 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м. загальної площі приміщення.

Згідно з п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.10.2013 ТОВ "ТКС ОСОБА_4" передано, а ФОП ОСОБА_3 прийнято в оренду нежитлове приміщення за присвоєним № 8 загальною площею 140 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А в першій черзі готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою.

31.12.2013 додатковою угодою № 1 сторони внесли зміни до вказаного договору, продовжили строк дії до 31.03.2014. Додатковою угодою № 2 від 31.03.2014 сторони продовжили строк дії договору оренди № 8 від 30.09.2013 до 31.05.2014. Додатковою угодою № 3 від 13.05.2014 сторони продовжили строк дії зазначеного договору до 15.06.2014.

Позивачем надано копії додаткових  угод №4 та №5 до договору оренди №8 від 30.09.2013 про продовження терміну дії договору, однак як вбачається із змісту зазначених додаткових угод, останні від ФОП ОСОБА_3 не підписані. Доказів погодження умов викладених у даних угодах обома сторонами та укладення у передбаченому законом порядку відповідних змін до договору в частині терміну дії договору суду не надано, тому дані додаткові угоди не прийнято судом до уваги.

18.11.2014 між ТОВ "ТКС ОСОБА_4" (сторона 1) та ФОП ОСОБА_3 (сторона 2) укладено договір оренди № 6, відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 80 кв.м. згідно з додатком № 1 у готельному комплексі з розвинутою інфраструктурою, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А для використання під магазин стокового одягу.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили ставку орендної плати в розмірі 187,50 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м. загальної площі приміщення. Згідно з п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 28.02.2015.

Відповідно до акту приймання-передачі від 15.12.2014 ТОВ "ТКС ОСОБА_4" передано, а ФОП ОСОБА_3 прийнято в оренду нежитлове приміщення за присвоєним № 6 загальною площею 80 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А в першій черзі готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою.

27.02.2015 між ТОВ "ТКС ОСОБА_4" (сторона 1) та ФОП ОСОБА_3 (сторона 2) укладено договір оренди № 406, відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 80 кв.м. згідно з додатком № 1 у готельному комплексі з розвинутою інфраструктурою, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А для використання під магазин стокового одягу.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили ставку орендної плати в розмірі 170 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м. загальної площі приміщення. Згідно з п. 7.1 договору він діє до 30.04.2015.

Відповідно до акту приймання-передачі від 28.02.2015 ТОВ "ТКС ОСОБА_4" передано, а ФОП ОСОБА_3 прийнято в оренду нежитлове приміщення за присвоєним № 406 загальною площею 80 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А, в першій черзі готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою.

Додатковою угодою № 1 від 30.04.2015 строк дії договору було продовжено до 31.08.2015.

27.08.2015 між ТОВ "ТКС ОСОБА_4" (сторона 1) та ФОП ОСОБА_3 (сторона 2) укладено договір оренди № 406, відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 80 кв.м. згідно з додатком № 1 у готельному комплексі з розвинутою інфраструктурою, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А для використання під магазин стокового одягу.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили ставку орендної плати в розмірі 170 грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 кв.м. загальної площі приміщення.  Згідно з п. 7.1 договору він діє до 30.09.2015.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.09.2015 ТОВ "ТКС ОСОБА_4" передано, а ФОП ОСОБА_3 прийнято в оренду нежитлове приміщення за присвоєним № 406 загальною площею 80 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А, в першій черзі готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою.

Згідно з п. 3.4 вказаних договорів протягом двох банківських днів з моменту підписання цього договору стороною 2 повинен бути внесений гарантійний платіж розміром орендної плати за один місяць строку оренди, що зараховується за останній місяць оренди. Пунктом 3.5 договорів сторони погодили, що в орендну плату не входить оплата за комунальні послуги.

Згідно з п. 3.8 договорів нарахування орендної плати розпочинається з моменту підписання акту приймання-передачі.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що станом на день прийняття рішення суду, доказів визнання недійсними договорів №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015, №406 від 27.08.2015 не надано, на виконання договорів сторонами складено акти приймання-передачі майна, на виконання вказаних договорів відповідачем проводились часткові оплати, доказів протилежного суду не представлено.

18.09.2017 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог № 15/09/17-1 від 15.09.2017, в якій позивач зазначив, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не застосовуються, відтак просив стягнути з відповідача на користь позивача 98 516,81грн. боргу за договорами оренди №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015, №406 від 27.08.2015 та судові витрати.

Також позивачем долучено розрахунки заборгованості та акти звіряння, підписані позивачем, по договорах №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №406 від 27.08.2015, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015, з яких вбачається що виставлено рахунків на загальну суму 307 388,81грн. та проведено оплат згідно виставлених рахунків по вказаних договорах відповідачем на загальну суму 208 870грн.

Враховуючи, представлені суду рахунки, умови договорів щодо терміну дії договорів, дати складення актів приймання-передачі, розміри орендної плати,  визначені договорами, розрахунки заборгованості станом на 14.09.2017 та інформацію викладену у актах звіряння, які сформовані на підставі долучених до справи первинних документів, підписані позивачем, та долучені  клопотанням вх.31639/17 від 18.09.2017 по договорах №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №406 від 27.08.2015, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015 вбачається, що підставними є нарахування платежів та виставлені рахунки позивачем, на загальну суму 279 507,82грн.

Як вбачається із матеріалів справи, долучених сторонами платіжних доручень, банківських виписок, меморіальних ордерів, із посиланням у призначеннях платежу на вище перелічені рахунки, у яких оплата проведена на виконання саме спірних договорів,  підтверджується оплата на загальну суму 207 470грн. (том І арк. спр. 80-111,124-141, том ІІ арк. спр.17-22, 25-33, 35-45, 121-174, том ІV арк. спр.57-81, 90-93, 106- 124,132).

При цьому, згідно із даними наведеними позивачем у розрахунку позовних вимог та прийнятих позивачем в оплату платежів на виконання спірних договорів, позивачем визнаються оплати проведені відповідачем на загальну суму 208  870,00 грн.

Відтак, за даних обставин, судом першої інстанції встановлено, що фактична заборгованість відповідача перед позивачем складає 70 637,82 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 у справі №914/1588/16 за позовом ТОВ “ТКС ОСОБА_4” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 56 933,35 грн. заборгованості по орендній платі та  5 693,34 грн. штрафу позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ “ТКС ОСОБА_4” 21 906,61 грн. боргу, 2 190,66 грн. – штрафу, 530,22 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Підставою позову у справі №914/1588/16 був договір оренди №413 від 01.10.2015 укладений між ТОВ “ТКС ОСОБА_4” та ФОП ОСОБА_3.

Враховуючи дані обставини, докази які були враховані судом в оплату при прийнятті рішення від 26.07.2016 у справі №914/1588/16 та проведені на виконання договору оренди №413 та які долучені в підтвердження оплати до матеріалів даної справи №914/4024/15, судом не брались до уваги, оскільки не стосуються даної справи.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ТКС ОСОБА_4"                   70 637,82грн. – основного боргу та 1 147,22грн.– судового збору.

Як зазначалось вище, ОСОБА_3, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки останній заперечив підписання договорів оренди №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015, №406 від 27.08.2015, а також актів звірки і інших документів, поданих позивачем.

Отже, з метою ідентифікації виконання підпису відповідача на вищезазначених документах, призначалась у справі  почеркознавча експертиза. Однак, оскільки ініціатором проведення експертизи ФОП ОСОБА_3 не здійснено оплату за проведення експертизи, судова колегія переглядає справу за наявними у ній доказами у сукупності.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із п.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача  справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведе, судова колегія зазначає, що цивільно-правові відносини між сторонами виникли на підставі договорів №5А від 30.09.2013, №8 від 30.09.2013, №6 від 18.11.2014, №406 від 27.02.2015, №406 від 27.08.2015, на виконання яких сторонами складено акти приймання-передачі майна та відповідачем проведено часткові оплати, доказів визнання недійсними зазначених договорів у встановленому порядку суду не надано.

Станом на день прийняття постанови апеляційною інстанцією, доказів у спростування наведених обставин не подано.

Щодо посилання скаржника на відсутність у нього статусу фізичної особи-підприємця судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.. У разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, – припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 915/1056/16 та від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, судова колегія  дійшла висновку, що позовні вимоги із врахуванням заяви (вх.№1773/17 від 19.04.2017) про зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення основного боргу в розмірі 70 637,82 є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог в частині стягнення основного боргу судом першої інстанції правомірно відмовлено у зв’язку із безпідставністю та необґрунтованістю даних вимог.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Щодо посилання скаржника на те, що останній не був повідомлений про судове засідання Господарського суду Львівської області 28.11.2017, судом ухвалено рішення без участі скаржника, чим позбавлено останнього права на повне і справедливе з»ясування усіх обставин спору, судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду від 31.10.2017 з метою повного і всестороннього з’ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання сторін та невиконання ними в повному обсязі вимог попередніх ухвал суду, судом помилково зазначено про відкладення розгляду справи на 29.11.2017, про що сторони було належним чином повідомлено, що підтверджується внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстром вихідної кореспонденції та повідомленням про вручення поштових відправлень.

Надалі ухвалою суду від 07.11.2017 виправлено допущену описку у резолютивній частині ухвали від 31.10.2017, та зазначено про відкладення розгляду справи на 28.11.2017 о 12:00 год., про що сторони також належним чином повідомлено, що підтверджується внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстром вихідної кореспонденції та повідомленням про вручення поштових відправлень. Зокрема, поштовим повідомленням №79014 11 50607 2 підтверджується отримання зазначеної ухвали суду 13.11.2017 скаржником (том 4 а.с.204). Окрім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції розгляд справи неодноразово відкладався, у зв»язку із складністю спору та з метою додаткового дослідження матеріалів справи та витребування та оцінки доказів судом призначено колегіальний розгляд справи, відповідач в судові засідання не з»являвся, вимог ухвал суду не виконував, скористався наданими йому правами на власний розсуд.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матері матеріального та з дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Львів б/н від 05.04.2018 (вх.№ ЛАГС 01-05/1119/18 від 10.04.2018) залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського Львівської області від 28.11.2017 у справі №914/4024/15 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

4.          Справу повернути у Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 27.09.2018.

Головуючий суддя                                                                Галушко Н.А.

Суддя                                                                                     Данко Л.С.

Суддя                                                                                     Орищин Г.В.