Справа № 2-1414/2009рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді     САЧЕНКО О.О.

при секретарі     ВАСИЛЬЧЕНКО В.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають у шлюбі з 27 лютого 1993 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану Середино-Будської райдержадміністрації Сумської області, актовий запис № 13. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 10 липня 2008 року з відповідачкою спільне господарство не ведуть, сімейні відносини були припинені у зв'язку з тим, що протягом останніх п'яти років вони поступово втрачали інтерес один до одного, і на початок липня 2008 року втратили такий інтерес повністю. На сьогодні у нього склалися фактичні сімейні відносини з іншою жінкою. Необхідність розірвання шлюбу обумовлюється його бажанням позбавитись юридичного зв'язку з відповідачкою, який не відповідає характеру їхніх взаємовідносин. Він переконаний, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і суперечитиме його інтересам та інтересам його дітей. Спору про поділ майна, що є їхньої спільної власністю, немає.

В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримав, просив їх задовольнити вважає, що збереження сім'ї та примирення вже неможливе, оскільки сім'я розпалася остаточно. На примирення не погоджується, категорично наполягає на розлученні. Майнового спору між сторонами не існує.

Відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу, вважає, що сім'я не може бути збережена, оскільки вони не підтримують шлюбних стосунків з 10 липня 2008 року, зазначила, що майнового спору не існує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.   174 цього ж

Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 27 лютого 1993 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану Серединно - Будської райдержадміністрації Сумської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 13. Сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства з 10 липня 2008 року. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, категорично не погоджується на примирення. Відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, проти надання строку для примирення заперечила.

Оскільки судом встановлений факт, що між сторонами склалися ненормальні взаємовідносини, сторони не підтримують шлюбні відносини, у позивача фактично утворилась нова сім'я з іншою жінкою, дає суду підстави вважати, що шлюб існує лише формально, а сім'я сторін розпалася остаточно і збереження сім'ї та примирення не можливе, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, то шлюб необхідно розірвати.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України на підставі ст. 110, 111, 112 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 27 лютого 1993 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Серединно-Будської райдержадміністрації району Сумської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 13 - розірвати.

При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривен на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Подільський районний суд.