АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, старшого детектива НАБУ Романюка М.О., розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-13 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою провадження в справі відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-13 КУпАП закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування прийнятого рішення суддя, посилаючись на положення ст.ст. 16, 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» зазначив, що на підставі зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-13 КУпАП. Однак враховуючи, що адміністративне правопорушення було вчинене 24.04.2018 року, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення від 14.05.2018 року, на момент розгляду справи в суді 02.08.2018 року закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2, у зв'язку з чим провадження в справі відносно ОСОБА_2 було закрито, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП..

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати оскаржувану постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.08.2018 року та прийняти апеляційним судом нову постанову, якою закрити провадження в справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, без встановлення вини ОСОБА_2, ознак та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги посилається на порушення суддею вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, який не проаналізував наявні у справі докази, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-13 КУпАП.

Також вказує, що під час розгляду даної справи судом не були належним чином перевірені обставини вчинення адміністративного правопорушення, зокрема підстави ненадання запитуваних копій документів, інформації та письмових пояснень, які мають значення для правильного вирішення справи, не надано належної оцінки письмовим запереченням адвоката ОСОБА_3, не проаналізовано судову практику з аналогічних питань, не досліджено єдиний доказ дотримання процедури вручення та участі (зі слів працівників НАБУ) ОСОБА_2 під час складання протоколу - відеозапис, з яким ні апелянту ні представнику апелянта не було надано можливості ознайомитись.

Крім того, апелянт зазначає, що під час розгляду справи не доведено і не підтверджено належними доказами ні сам факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, ні наявність складу правопорушення, в якому визнано винним ОСОБА_2

При цьому захисник звертає увагу, що з долучених до протоколу документів вбачається, що на запит НАБ України, була надана відповідь листом НКРЕКП № 3943/28,1/7-18 від 24.04.2018 по суті запиту з обґрунтуванням причин неможливості надання інформації за підписом ОСОБА_2 Тобто відповідь, надана за підписом голови НКРЕКП листом №3943/28,1/7-18 від 24.04.2018 на запит НАБ України, повністю узгоджується з положеннями ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро».

Таким чином, на переконання апелянта, прийнявши рішення про відмову у наданні інформації та документів зазначених у запиті НАБУ, голова НКРЕКП ОСОБА_2 реалізував надане йому нормами Конституції України та Закону України «Про Національне Антикорупційне бюро України» право відмовити у наданні таких відомостей, а отже направлення відповіді НКРЕКП листом 24.04.2018 до НАБ України не може розцінюватись як ненадання запитуваної інформації, а тим більше бути підставою для притягнення голови НКРЕКП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185- 13 КУпАП, за ненадання цієї інформації, оскільки уповноважені особи НАБ України вимагали надання інформації та документів без врахування обмежень встановлених законом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення, пояснення адвоката ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги поданої в інтересах ОСОБА_2; представника НАБУ - Романюка М.О. який, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, заперечував проти її задоволення; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи захисника в обгрунтування поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції, у відповідності з вимогами ст. 294 КУпАП, скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185- 13 КУпАП.

Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2018 року, складеного детективом Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Броякою С.В., Національне бюро на виконання обов'язків встановлених п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (далі - Закону) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, яке розпочато за фактом зловживання службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своїм службовим становищем під час прийняття постанови НКРЕКП від 03.03.2016 №289 та здійснення розрахунків вартості прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію на 2016-2017 роки, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а також проводить інформаційну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро.

Згідно цього протоколу, з метою належного виконання обов'язків Національного бюро, 20.04.2018 року за підписом керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Стецюка Я.М. на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно п.3 ч.1 ст. 17 Закону направлено запит від 19.04.2018 №043-199/16155 про надання інформації у формі обґрунтованих письмових пояснень (відповідей на питання з посиланням на відповідні документи) щодо обставин проведення розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, що затверджена постановами НКРЕКП від 28.04.2016 року №721, від 24.06.2016 року №1178, від 20.12.2016 №2326, від 23.03.2017 №337, від 28.12.2017 №1513, зокрема надати відповіді на наступні запитання:

- На яку дату проводився розрахунок прогнозованої оптової ринкової

ціни, затвердженої постановою НКРЕКП від 28.04.2016 № 721 «Про

затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на II-IV квартали

2016 року»?

- На яку дату проводився розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни,

затвердженої постановою НКРЕКП від 24.06.2016 № 1178 «Про внесення

змін до постанови НКРЕКП від 28 квітня 2016 року № 721»?

- На яку дату проводився розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни, затвердженої постановою НКРЕКП від 20.12.2016 №2326 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2017 рік»?

- На яку дату проводився розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни, затвердженої постановою НКРЕКП від 23.03.2017 № 337 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 20 грудня 2016 року № 2326»?

- На яку дату, проводився розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни, затвердженої постановою НКРЕКП від 28.12.2017 № 1513 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік»?

- З яких джерел використовувалася інформація про тариф продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які не працюють за ціновими заявками, при проведенні розрахунку прогнозного платежу виробникам, які не працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел використовувалася інформація про тариф продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які не працюють за ціновими заявками, при проведенні розрахунку прогнозного&qu14; платежу виробникам, які не працюють за ціновими заявками, у разі, якщо на дату проведення розрахунку прогнозної оптової ціни НКРЕКП не було затверджено тарифи на відповідний розрахунковий період, а саме при проведенні розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановою НКРЕКП від 20.12.2016 № 2326 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2017 року» та постановою НКРЕКП від 28.12.2017 № 1513 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік»?

- Який саме тариф враховувався (середньозважений тариф в розрізі груп виробників (ГЕС (в т.ч. ГАЕС), ТЕЦ, BEC, СЕС, Біомаса, Малі ГЕС) або в розрізі кожного окремого виробника) при проведенні розрахунку прогнозного платежу виробникам, які не працюють за ціновими заявками? Який саме механізм обрахунку середньозваженого тарифу застосовувався в разі його використання при проведенні розрахунку прогнозного платежу виробникам, які не працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Яким чином визначався тариф та проводилися розрахунки по ГЕС (в т.ч. ГАЕС), BEC, СЕС, Біомаса, Малі ГЕС, враховуючи те, що дані щодо прогнозного відпуску електроенергії по вказаних групах виробників були згрупованими в прогнозних балансах електроенергії об'єднаної електроенергетичної системи України? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел використовувалася інформація про обсяги продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які працюють за ціновими заявками, та виробниками, які не працюють за ціновими заявками, при розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел використовувалася інформація про обсяги продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які працюють за ціновими заявками, та виробниками, які не працюють за ціновими заявками, при розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел використовувалися дані про фактичні умовно-постійні витрати виробників, які працюють за ціновими заявками, при проведенні розрахунків прогнозного платежу виробникам, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 №1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- За який період при проведенні розрахунків використовувалися фактичні умовно-постійні витрати виробників, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Які саме показники з форми 6-НКРЕ-енерговиробництво (квартальна) із перелічених (виробничі послуги, сировина і допоміжні матеріали, паливо, допоміжні та інші матеріали, витрати на оплату праці, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, амортизаційні відрахування, інші витрати) були включені до показника фактичних умовно-постійних витрат виробників, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 №1513).

- Чи включалися в розрахунок фактичних умовно-постійних витрат виробників, які працюють за ціновими заявками, дані щодо суб'єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії, які знаходяться на неконтрольованій T WH України? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № Д178, АЖ12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел, за який період та яким чином визначалася індикативна ціна вугілля та його калорійність при розрахунку прогнозної ціни продажу виробникам, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 №1513).

- Чи враховувалась калорійність вітчизняного вугілля при розрахунку індикативної ціни вугілля? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел та яким чином визначалася калорійність вітчизняного вугілля? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел, за який період та яким чином визначалася середня вартість доставки вугілля з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен до українського порту? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Який середньозважений курс на міжбанківському ринку та на яку дату був використаний при проведенні розрахунків індикативної ціни вугілля та середньої вартості доставки вугілля з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен до українського порту? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел, за який період та яким чином визначалася вартість транспортування вугілля залізничним транспортом територією України? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Чи враховувався до вартості транспортування вугілля залізничним транспортом територією України прогноз її зростання у розрахунковому періоді, наданий ПАТ «Українська залізниця», та в якому розмірі? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- На основі яких даних та яким чином визначалася ціна газу та мазуту при проведенні розрахунку прогнозної ціни продажу виробникам, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Які саме показники враховувалися при визначенні ціни газу та мазуту при енні розрахунку прогнозної ціни продажу виробникам, які працюють за и заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 №1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- За даними якого періоду визначалася ціна газу та мазуту при проведенні розрахунку прогнозної ціни продажу виробникам, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Який чином та за допомогою яких показників визначалася середньозважена ціна умовного палива на виробництво електричної енергії? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2016 №337, від 28.12.2017 № 1513).

- З яких джерел було використано показники для розрахунку середньозваженої ціна умовного палива на виробництво електричної енергії? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2016 №337, від 28.12.2017 № 1513).

- Який калорійний еквівалент переведення натурального палива в умовне та з яких джерел було використано при проведенні розрахунку середньозваженої ціни умовного палива на виробництво електричної енергії? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 №721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 №1513).

- Яким чином та на підставі яких даних розраховувався відсоток використання умовного палива на виробництво електроенергії, використаний при проведенні розрахунку середньозваженої ціни умовного палива на виробництво електричної енергії? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Яким чином та на підставі яких даних визначалися питомі витрати умовного палива, які використовувалися при розрахунку прогнозованої вартості палива, яке буде витрачене виробниками, які працюють за ціновими заявками? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Які норми прибутку для виробників, які працюють за ціновими заявками, було використано при проведенні розрахунку прогнозної ціни продажу електроенергії? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Яким чином, з яких джерел та за який період визначалася ціна продажу в ОРЕ імпортованої електричної енергії оператором зовнішнього перетоку при розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337 від 28 12 2017 №1513).

- Яким чином, з яких джерел та за який період визначався обсяг імпорту електричної енергії в ОРЕ оператором зовнішнього перетоку при розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 №1513).

- Яким чином, з яких джерел та за який період визначався тариф на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи плату за централізоване диспетчерське управління ОЕС? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 №1513).

- Яким чином, з яких джерел та за який період визначався обсяг передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Які саме показники з кошторису витрат ДП «Енергоринок» та за який період використовувалися при розрахунку прогнозного обсягу акцизного податку? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами ЕИСРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Яким чином, з яких джерел та за який період визначався додатковий платіж виробникам, які працюють за ціновими заявками, на реконструкцію та модернізацію енергетичного обладнання виробників при розрахунку прогнозного обсягу акцизного податку? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

- Яким чином, з яких джерел та за який період визначався додатковий платіж виробникам, які працюють за ціновими заявками, на виконання законодавчих актів та урядових рішень, погашення безнадійного боргу при розрахунку прогнозного обсягу акцизного податку? (окремо в розрізі розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, затверджених постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513).

У зв&qu32;язку з тим, що вказаним листом головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2 на запит керівника структурного підрозділу детективів НАБУ не надано інформацію необхідну для виконання обов&qunt;язків Національного бюро, встановлених п.2 та п. 5 ч.1 ст. 16 , чим допущено порушення п.3 ч.1 ст. 17 Закону України &qubs;Про національне антикорупційне бюро України&qu

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 02.08.2018 року зазначив, що наявність повноважень керівника Третього підрозділу детективів НАБУ Стецюка Я. на витребування запитуваної інформації, узгоджується з положеннями ст. 93 КПК України та ст.ст. 16, 17 Закону України &q?ює;Про Національне антикорупційне бюро України, а отже у голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2 виник обов&q?в&;язок надати таку інформацію, а тому дійшов висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-13 КУпАП.

Проте, в резолютивній частині постанови суд, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, про ці обставини не зазначив та закрив провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв&qu'>;язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, чим допустив суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами оскаржуваної постанови.

Переглядаючи в порядку ст. 294 КУпАП рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважаю висновок судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 185-13 КУпАП є помилковим, а тому судове рішення у справі не можна вважати законним і обгрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. ст. 245, 280 КУпАП України, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, цих вимог закону, судом першої інстанції дотримано не було.

Як встановлено матеріалами справи, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, яке розпочато за фактом зловживання службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своїм службовим становищем під час прийняття постанови НКРЕКП від 03.03.2016 №289 та здійснення розрахунків вартості прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію на 2016-2017 роки, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а також проводить інформаційну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро.

20.04.2018 року на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно п.3 ч.1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»направлено запит від 19.04.2018 №043-199/16155 за підписом керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Стецюка Я.М. про надання інформації у формі обґрунтованих письмових пояснень (відповідей на питання з посиланням на відповідні документи) щодо обставин проведення розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни, що затверджена постановами НКРЕКП від 28.04.2016 року №721, від 24.06.2016 року №1178, від 20.12.2016 №2326, від 23.03.2017 №337, від 28.12.2017 №1513, яка розраховувались співробітниками НКРЕКП.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на адресу Національного бюро листом від 24.04.2018 за №3943/28,1/7-18 за підписом Голови НКРЕКП ОСОБА_2, була надана відповідь із зауваженням, що для реалізації своїх повноважень щодо отримання фактичних даних необхідних для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні НАБУ має керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України, який не наділяє посадових осіб НАБУ правом вимагати від будь якої особи «надати обґрунтовані письмові пояснення» в порядку ч.3 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

За диспозицією ч. 1 ст. 185-13 КУпАП відповідальність за даною нормою настає за ненадання інформації Національному антикорупційному бюро України на запит його посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших вимог посадових осіб НАБУ.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національному бюро та його працівникам надано право витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі інформацію, необхідну для виконання покладених на них обов»язків, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов»язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном. Інформація на запит Національного антикорупційного бюро має бути надана суб»єктом, якому цей запит був адресований, невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів. У разі неможливості надання інформації суб»єкт повинен так само невідкладно у письмовій формі повідомити про це Національне бюро з обґрунтуванням причин.

При цьому, положення вказаної норми слід розглядати в сукупності з приписам ст.1 та ст. 16 цього Закону, якими визначені завдання діяльності та обов»язки Національного антикорупційного бюро України.

Так, згідно статті 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюроУкраїни», Національне бюро: 1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів; 2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом; 3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт; 4) взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків; 5) здійснює інформаційно-аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро; 6) забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб, захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях; 7) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення; 8) звітує про свою діяльність у порядку, визначеному цим Законом, та інформує суспільство про результати своєї роботи; 9) здійснює міжнародне співробітництво у межах своєї компетенції відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Виходячи із системного аналізу наведених правових норм, апеляційний суд вважає, що положення п.3 ч.1 ст.17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» щодо права витребовувати інформацію, необхідну для виконання покладених на Національне бюро та його працівників обов»язків, можуть бути застосовані Національним бюро виключно в межах здійснення оперативно-розшукових заходів у кримінальних провадженнях, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Отже, такого роду інформація може бути предметом дослідження виключно шляхом проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, яке розпочато за фактом зловживання службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своїм службовим становищем під час прийняття постанови НКРЕКП від 03.03.2016 №289 та здійснення розрахунків вартості прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію на 2016-2017 роки, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, з дотриманням вимог ст. 93 КПК України щодо збирання доказів у кримінальному провадженні.

Таким чином, направлення відповіді листом від 24.04.2018 за №3943/28,1/7-18 за підписом Голови НКРЕКП ОСОБА_2 з обгрунтуванням причин неможливості надання інформації у формі обґрунтованих письмових пояснень (відповідей на питання з посиланням на відповідні документи) щодо обставин проведення розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію на запит детектива НАБУ, не може бути підставою для притягнення Голови НКРЕКП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-13 КУпАП.

Однак, при винесенні оскаржуваної постанови, яка містить лише опис обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.05.2018 року, складеному детективом Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Броякою С.В. відносно голови НКРЕКП ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185-13 КУпАП, на підставі якого, без наведення доказів, суддя дійшов висновку про винуватість останнього у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об»єктивних і суб»єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушеням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 185-13 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв»язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 про відсутність в діях ОСОБА_2 складу даного адміністративного правопорушення, проте її доводи викладені в апеляційній скарзі щодо закриття провадження в справі у зв&q?ен;язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, без встановлення вини ОСОБА_2 не грунтуються на вимогах закону, зокрема ст. 280 КУпАП, згідно якої винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення є обставиною, що підлягає з&qup>;ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому її апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За наведеного, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом нової постанови, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-13 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року, якою провадження в справі відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-13 КУпАП закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-13 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Сілкова