Справа № 381/2059/18-ц Головуючий у І інстанції Осаулова Н.А.

Провадження № 22-ц/780/3833/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.

Категорія 26 25.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі судді Осаулової Н.А., постановлену в м. Фастів 10 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

В червні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, просив стягнути із відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 35661,84 грн. за кредитним договором від 25 квітня 2007 року.

Заявлений позов мотивував тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 25 квітня 2007 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 квітня 2018 року має заборгованість 35661,84 грн., яка складається із 2971,72 грн. заборгованості за кредитом, 30215,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 300 грн. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1674,37 грн. штраф (процентна складова).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року, якою місцевий суд визначав недоліки позову, не містить обставин та відповідного посилання на норму права, з яких суд встановив неналежне посвідчення наданого суду платіжного доручення на підтвердження сплати судового збору за позовну заяву, як і не зазначив, яких саме доказів позивач не надав суду, наявних в нього на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Наслідком незаконності вищевказаної ухвали стала оскаржувана ухвала місцевого суду від 10 липня 2018 року, вона також є незаконною, а тому має бути скасована.

Позивачем в апеляційній скарзі заявлене клопотання про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом сторін), разом із тим, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача недоліки, вказані в ухвалі суду від 25 червня 2018 року, не виконано.

Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2018 року позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишена без руху.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підтвердження своїх вимог позивач не зазначив та не надав суду жодного доказу, який би свідчив про неможливість вирішення вказаного спору в іншому порядку, аніж в судовому. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач взагалі обізнана про наявну в неї заборгованість за кредитним договором.

Позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви доказів, які б підтверджували факт звернення до відповідача із вимогою в добровільному порядку повернути заборгованість за кредитним договором б/н від 25 квітня 2007 року у розмірі 35661,84 грн., які б свідчили про вжиття позивачем усіх заходів досудового врегулювання спору.

Позивачем не зазначена інформація щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Оригінали письмових доказів позивачем до позовної заяви не додавались, копії письмових доказів надані позивачем без належного їх засвідчення. Також, до матеріалів справи має бути долучено оригінал платіжного доручення, який підписаний уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На виконання вказаної ухвали суду позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав 09 липня 2018 року до суду першої інстанції відповідну заяву, яка зареєстрована за вх. № 9636/18 (а. с. 11).

В даній заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що на виконання ухвали направляє позовну заяву в новій редакції, виписку по особовому рахунку відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», платіжне доручення від 06 червня 2018 року, копії документів, що додаються до позовної заяви в редакції від 06 червня 2018 року, копію позовної заяви з доданими до неї копіями документів в редакції від 06 червня 2018 року відповідачу.

В новій редакції позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» вказав, що заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов'язковість для спірних правовідносин. На виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач зазначив щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до заяви. Оригінали письмових або електронних доказів, копії яких було додано до позовної заяви, є в наявності у позивача, крім паспорту відповідача, оригінал якого повинен бути в наявності у відповідача.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На думку апеляційного суду, позовна заява подана із дотриманням вимог, що встановлені ст. 175 ЦПК України.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», не дослідивши матеріали справи у повному обсязі.

Крім того, ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 рокупро визнання неподаною та повернення позовної заяви не містить аргументованої мотивації підстав повернення позовної заяви з врахуванням поданої заяви про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 25 червня 2018 року.

Вказівки суду на невиконання заявником вимог ухвали не ґрунтуються на вимогах ст. ст. 175 - 177 ЦПК України. Форма і зміст заяви, враховуючи суть вимог, правовідносини між сторонами, відповідали вимогам ст. 175 ЦПК України, що являлось підставою для відкриття провадження у справі згідно положень ст. 187 ЦПК України.

Не ґрунтуються на вимогах закону вимоги суду про надання доказів, які би свідчили про неможливість вирішення даного спору в іншому порядку, аніж в судовому, оскільки відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими обґрунтовано позов, в тому числі щодо обізнаності відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором, на що посилався суд першої інстанції, може бути підставою для відмови в позові за результатами розгляду справи, а не для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Таким чином, надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору не є обов'язковим і здійснюється лише у разі їх проведення, про що позивачем зазначено в новій редакції позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Залишаючи без руху позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції посилався також на те, що до матеріалів справи має бути долучено оригінал платіжного доручення, який підписаний уповноваженою посадовою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, як це передбачено п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

При цьому судом першої інстанції не надано оцінки наданому позивачем платіжному дорученню PROM6BK90Е від 06 червня 2018 року про сплату судового збору в розмірі 1762 грн., призначення платежу - судовий збір за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, яке на зворотному боці підписано бухгалтером банку, скріплено печаткою установи банку з датою виконання платіжного доручення - 06 червня 2018 року, з відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а саме 06 червня 2018 року.

Зазначене платіжне доручення не долучено до матеріалів справи, але направлене до Апеляційного суду Київської області разом із даною справою і зазначене в переліку додатків в супровідному листі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року при направленні апеляційної скарги.

Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді:

_____________ ______________ ______________