АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1018/16 Справа № 201/5265/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року                                                        м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Петешенковій М.Ю., Черненкової Л.А., при секретареві Сахарову Д.О.,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 13 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення депозитних вкладів та про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 13.11.2015р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення сум депозитних вкладів та відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» сум депозитних вкладів та відшкодування моральної шкоди, який обґрунтував такими обставинами. 16.02.2011р. між ними та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір банківського депозитного вкладу №SAMDN25000714221380, предметом якого було розміщення депозитного вкладу в сумі 33,20 дол. США на строк до 16.02.2014р. з виплатою відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 9% річних. 25.06.2013 року між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір банківського депозитного вкладу №SAMDN25000736053207, предметом якого стало розміщення депозитного вкладу у сумі 20141,92 дол. США на строк до 25.06.2014р. з виплатою відсотків з розрахунку 9,25% річних. Оскільки на його письмову вимогу від 26.11.2014р. про видачу вкладів банк безпідставно відмовив, просив стягнути 511грн.28коп. депозитного вкладу за договором №SAMDN25000714221380, 310171грн. депозитного вкладу за договором №SAMDN25000736053207 та 10 000грн. на відшкодування моральної шкоди.

До позовної заяви ОСОБА_2 додано копії довідки Кримського РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21.07.2014р., платіжного доручення від 22.06.2013р., договору № SAMDN25000714221380 від 16.02.2011р., договору №SAMDN25000736053207 від 25.06.2013р.

Згідно копії укладеного з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договору № SAMDN25000714221380 від 16.02.2011р. ОСОБА_2 передає банку 10 000 євро на строк по 16.02.2012р. з процентною ставкою 8%, а банк для внесення суми вказаного вкладу відкриває рахунок №26354608620638 (а.с.14). Між тим, за позовною заявою ОСОБА_2 посилався на укладення ним 16.02.2011р. з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договору банківського вкладу №SAMDN25000714221380 на суму 33,20 дол. США на строк до 16.02.2014р. з виплатою відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 9% річних. Тобто, вказана позовна вимога фактично не підтверджується наданим ОСОБА_2 доказом – копією договору, який хоча і має той же номер і дату, у дійсності містить зазначення про вклад у іншій валюті та з іншою відсотковою ставкою. Не надано і доказів на підтвердження внесення ОСОБА_2 вкладу за договором № SAMDN25000714221380 від 16.02.2011р.

Згідно копії укладеного з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» №SAMDN25000736053207 від 25.06.2013р. ОСОБА_2 передає банку для розміщення на депозитному вкладі 9 000доларів США по 25.06.2014р. включно, з процентною ставкою 9,25% та зарахуванням відсотків на рахунок/карту (а.с.15). За копією платіжного доручення від 22.06.2013р. 9000 доларів США одержано банком 22.06.2013р. до вкладу за договором №SAMDN25000736053207 (а.с.13). Проте договір №SAMDN25000736053207 укладено з банком лише 25.06.2013р. Яким чином факт отримання банком 9000 доларів США за відповідним договором відбувся раніше, чим укладено сам договір ні позовна заява, ні матеріали справи пояснень не містять. А тому вказане платіжне доручення фактично також не є доказом на підтвердження внесення ОСОБА_2 вкладу за №SAMDN25000736053207 від 25.06.2013р. у сумі 9000 доларів США. Крім того, за позовною заявою ОСОБА_2 посилався на укладення ним договору №SAMDN25000736053207 від 25.06.2013р. на розміщення депозитного вкладу у сумі 20141,92 дол. США. При цьому доказів на підтвердження внесення ним суми вкладу саме у розмірі 20141,92 дол. США ні позовна заява, ні апеляційна скарга також не містять.

Копія довідки начальника департамента з координації роботи з клієнтами Кримського РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3 від 21.07.2014р. (а.с.12), у якій зазначено 9 рахунків та грошові суми на них сама по собі не є доказом на підтвердження письмових вимог ОСОБА_2, оскільки наведеними вище доказами не підтверджуються факти внесення ним у якості депозитних вкладів вказаних у позові грошових сум. Зазначена довідка від 21.07.2014р. містить печатку банку від 24.11.2014р. Проте якою конкретно службовою особою банку завірено вказану копію 24.11.2014р. з відтиском печатки не зазначено. Надана ОСОБА_2 26.11.2014р. письмова відповідь керівника департаменту по роботі з клієнтами АР «Крим» від ОСОБА_3 підтвердження відомостям попередньої довідки не містить (а.с.16).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на умовах та у порядку, встановлених договором. За положеннями ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

За положеннями ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені обставини про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, а останній не надав суду належних доказів на підтвердження вимог, викладених у позовній заяві. Не надано таких доказів і на стадії апеляційного розгляду. За положеннями ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін, надання яких є їх обов’язком. Відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України доведення не може грунтуватись на припущеннях.

       Враховуючи наведене, підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги не вбачається.

       Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                у х в а л и л а: :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 13 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М.

                                                ОСОБА_4

                                                ОСОБА_5