ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року           справа № 805/2655/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання – Борисові А.А., за участю представника відповідача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року в справі № 805/2655/18-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» (далі – позивач, товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Донецькій області (далі – відповідач, податковий орган, ГУ ДФС у Донецькій області) податкові повідомлення-рішення від 04.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано спірні рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ТОВ «ОП «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» є користувачем землі у двох місцевих радах Костянтинівського району, а також платником екологічного податку. Податковим органом під час проведення перевірки виявлені порушення граничних строків сплати самостійно визначеного зобов’язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, а також плати з екологічного податку. На підставі ст. 126 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції та сформовано податкові повідомлення-рішення. Апелянт зазначає, що включення населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками податку своїх обов’язків.

Крім того внесеними змінами у Податковий кодекс України від 21.12.2016 звільняються від сплати за землю за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Актом перевірки встановлено порушення граничних строків сплати орендної плати за землю за травень-листопад 2015 року та екологічного податку за ІІI-IV 2014 року, та I-IV квартал 2015 року, отже позивач повинен своєчасно сплачувати за користування земельними ділянками та екологічний податок.

Також податковий орган звертає увагу суду, що сертифікат Торгово-промислової палати України № 858 від 13.10.2014 засвідчує настання обставин непереборної сили для позивача з 14 квітня 2014 року відповідно до п.п.100.4-100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, які жодним чином не регламентують питання своєчасності та повноти сплати податків і зборів.

За таких обставин апелянт наголошує на правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень як заходів відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків платника податків.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Згідно з матеріалами справи ТОВ «ОП «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» є юридичною особою, платником орендної плати за землю та екологічного податку.

Позивачем до податкового органу надавалася податкова звітність з плати за землю за 2015 рік, а також з екологічного податку за 3-4 квартал 2014 року та 1-4 квартали 2015 року з самостійно визначеними сумами грошового зобов’язання.

Податковим органом проведена перевірка своєчасності сплати за землю за травень-листопад 2015 року, екологічного податку за 3-4 квартал 2014 року та 1-4 квартали 2015 року, в межах якої встановлені порушення та складено акт № 100/05-99-43-08/36182252 від 26.12.2017.

На підставі акту перевірки сформовані та направлені товариству податкові повідомлення-рішення від 04.01.2018:

-          № НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання плати за землю у розмірі 50865,00 грн;

-          № НОМЕР_2 про зобов’язання сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 35000,00 грн;

-          № НОМЕР_3 про зобов’язання сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 26551,55 грн;

-          № НОМЕР_4 про зобов’язання сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 577,85 грн.

Реалізуючи право на адміністративне оскарження позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу від 18.01.2018 № 1810ю, яку рішенням №11009/6/99-99 11-03-01-25 від 28.03.2018 залишено без задоволення.

Вважаючи, що прийняті ГУ ДФС у Донецькій області податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, ТОВ «ОП «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України регламентовано, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 250.2. ст. 250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

За приписами ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року від 02.12.2015 № 1275-р.

Так, згідно з Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р м. Торецьк (м. Дзержинськ) Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1669-VII (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Тобто, відповідно до норм Закону № 1669-VII (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), позивач взагалі був звільненим від сплати за користування землею, оскільки здійснював господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати за земельні ділянки та з екологічного податку, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов’язань є наявність у такого суб’єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем надано до суду Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати № 858 від 13.10.2014, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Таким чином, ТОВ «ОП «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» в період, що перевірявся податковим органом, було звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на підставі на підставі положень Закону № 1669-VII. Тому, наявність у товариства Сертифікату ТПП є додатковим підтвердженням, що останнє зазнало впливу обставин непереборної вили. Проте, для реалізації права на встановлену ст. 6 Закону № 1669-VII пільгу законодавцем не передбачено додаткового отримання будь-якого підтверджуючого документу. Доводи апелянта з цього приводу підлягають спростуванню.

Отже, у період травень-листопад 2015 року та 3 квартал 2014 року – 4 квартал 2015 року позивача звільнено від нарахування штрафних санкцій та пені.

Крім того, суд зауважує, що згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.п. 76.1 та 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

За приписами п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Нормами п. 86.2 ст.86 ПК України регламентовано, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Суд наголошує на тому, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з земельного податку, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з земельного податку і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Недотримання умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність її правових наслідків у вигляді прийнятих податкових повідомлень-рішень від 04.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4.

За таких обставин, суд погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, якими ГУ ДФС у Донецькій області застосовано штрафні санкції до ТОВ «ОП «Шахта імені ОСОБА_2 Московської».

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Повне судове рішення складено та підписано 27 вересня 2018 року.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року в справі № 805/2655/18-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_2 Московської» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року в справі № 805/2655/18-а – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 вересня 2018 року. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкладено на строк – до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів                                                            М. Г. Сухарьок

                                                                                ОСОБА_3

                                                                                ОСОБА_4