КОПІЯ

Провадження № 33/792/369/18

Справа № 686/5772/18 Головуючий в 1-й інстанції Дручкова С. П.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Федорова Н. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Хмельницький

Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2018 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючу ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючу продавцем у ПП Константинов,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 352 грн. 40 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 12 березня 2018 року о 03 год. 25 хв. в м. Хмельницькому по вул. Старокостянтинівське шосе, 16/1, керувала автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки та в медичному закладі відмовилась у присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі відносно неї, у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає її незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням вимог процесуального законодавства.

Вказує, що їй не було повідомлено про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, як це зазначено в постанові від 11.04.2018 року. Таким чином розглядаючи справу у відсутність ОСОБА_1, суд першої інстанції порушив її права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Суд безпідставно послався тільки на письмові пояснення свідків, не допитавши їх в судовому засіданні.

Крім того, ОСОБА_1 просила поновити пропущений строк на оскарження вказаної постанови, оскільки такий пропущений з поважних причин. Постанову отримала 11 липня 2018 року.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки такий пропущений з поважних причин. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була присутня при проголошенні постанови. Дана постанова отримана нею лише 11 липня 2018 року, що підтверджується її письмовою розпискою на останній сторонці матеріалів справи, а тому вона не мала можливості вчасно її оскаржити протягом 10 днів з дня її винесення.

       Що стосується апеляційної скарги, то дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги суд вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з’ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконанні судом першої інстанції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху України).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Статтею ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1, ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.

Зокрема, даними:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 238397 від 12.03.2018 року з якого вбачається, що 12 березня 2018 року о 03 год. 25 хв. по вул. Старокостянтинівське шосе, 16/1 у м. Хмельницькому ОСОБА_1 керувала автомобілем НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп’яніння: нестійкою ходою, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовилася у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с. 1);

-письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно яких 12 березня 2018 року вони були запрошені працівниками поліції у якості свідків для проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_1, проте остання відмовилася від проходження вищезазначеного огляду, про що засвідчили своїми підписами (а.с.3).

Також відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків підтверджується даними відеозаписів, які зафіксовані на відеокамери працівників поліції (а.с. 5).

З вказаних відеозаписів, з якими ознайомився апеляційний суд, вбачається, що транспортний засіб «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_3, був зупинений працівниками поліції через те, що водій не зупинився на знак СТОП. Після цього працівники поліції попросили водія, яким виявилася ОСОБА_1, пред’явити документи на автомобіль.

В подальшому, в процесі спілкування, у працівника поліції виникла підозра про перебування водія у стані алкогольного сп’яніння, в результаті чого було запропоновано останній пройти тест на стан сп’яніння за допомогою спеціального приладу алкотестеру «Drager». На вказану пропозицію ОСОБА_1 відмовилася проходити огляд в присутності двох свідків.

Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Твердження апелянта про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто у її відсутність, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що розгляд справи відбудеться 27 березня 2018 року о 09 год. 00 хв. в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області. Однак, розгляд у той день не відбувся. Тому, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області відклав розгляд справи на 11 квітня 2018 року, надіславши ОСОБА_1 судову повістку на адресу, зазначену нею у протоколі. 6 квітня 2018 року ОСОБА_1 її отримала, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, у судове засідання не з’явилась з невідомих суду причин, будь-яких заяв чи клопотань не надсилала.

Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов’язковою.

А тому, суд першої інстанції правильно, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду даної справи, вживши всі заходи для повідомлення та виклику, здійснив її судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1

Натомість, в апеляційній інстанції було відновлене право апелянта на особисту участь у судовому засіданні та на доведення своєї невинуватості належними та допустимими доказами у вчиненні вищезазначеного правопорушення.

Посилання в апеляції на те, що судом не було допитано свідків, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, на увагу не заслуговують. Так, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що докази, які наявні у матеріалах справи є достатніми та необхідними для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Окрім того, апелянт не була позбавлена права на заявлення клопотання про виклик та допит у судовому засіданні свідків, чим остання не скористалася як у суді першої, так і апеляційної інстанції.

Зокрема, допитана апеляційним судом свідок ОСОБА_4 підтвердила, що ОСОБА_1, будучи 12 березня 2018 року о 3 год. 25 хв. зупиненою працівниками поліції, відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі у присутності двох свідків. При цьому, намагалась, зачинивши автомобіль, покинути місце події.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з’ясовані повно та об’єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а її дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік і відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в :

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області                                         ОСОБА_5