Справа № 466/5748/18                                 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 33/783/1054/18                 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Романюк М. Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2018 року, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

За постановою суду ОСОБА_1 14.07.2018 року близько 22 год. 30 хв. в м. Львові на вул. Варшавській, керував транспортним засобом – автомобілем марки BMW 525 EZG 02322 з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення мови, зіниці очей не реагували на світло, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції прийнято помилкове рішення, що він відмовився від проходження огляду, в повному обсязі, оскільки він висловив відмову від проходження огляду виключно на місці зупинки транспортного засобу. Також зазначає, що не міг перебувати в стані наркотичного чи іншого сп’яніння зважаючи на те, що працівниками поліції було допущено в подальшому його до керування транспортним засобом.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На думку апеляційного суду, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо його винуватості у скоєному, оскільки така повністю та об’єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №083000 від 14 липня 2018 року;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3,ОСОБА_4 від 14.07.2018 про те, що 14 липня 2018 року вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 64, де ОСОБА_1 було запропоновано пройти в медичному закладі огляд на стан наркотичного сп’яніння в їхній присутності, на що ОСОБА_1 відмовився.

- направленнм огляду водія трансортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 липня 2018 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду про що засвідчив своїм підписом.

- записом з нагрудних камер працівників поліції, з якого видно, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти в медичному закладі огляд на стан наркотичного сп’яніння на що останній відмовився.

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Твердження апелянта про недотримання інспекторами поліції порядку проходження медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння є необґрунтованим.

Відповідно до п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.

Згідно з п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.

Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Те, що ОСОБА_1 не відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом не спростовує правильності висновків суду про відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк М.Ф.