П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року                                                

м. Рівне

Справа №569/19571/17

Провадження №22-ц/787/1489/2018

Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1

Ухвала суду першої інстанції постановлена повним текстом

у м. Вараш Рівненської області 16.05.2018 р. об 11 год. 09 хв.

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2;

відповідач: ОСОБА_3 (зараз - Вараська) міська рада;

відповідач: ОСОБА_4 комітет ОСОБА_3 (зараз - Вараської) міської ради;

представники учасників справи:

законний представник ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7: ОСОБА_2 (відсутня);

відповідача ОСОБА_3 (зараз - Вараської) міської ради: ОСОБА_8 (присутня);

відповідача ОСОБА_4 комітету ОСОБА_3 (зараз - Вараської) міської ради: ОСОБА_9 (присутня);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в особистих інтересах та в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на ухвалу Кузнецовського міського суду від 16 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року ОСОБА_2, діючи в особистих інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (зараз - Вараської) міської ради Рівненської області (далі – Вараська міська рада) та ОСОБА_4 комітету ОСОБА_3 (зараз - Вараської) міської ради Рівненської області (далі – Міськвиконком)  про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Кузнецовського міського суду від 16 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

На ухвалу суду позивач подала апеляційну скаргу, де покликалась на її незаконність через порушення судом норм процесуального та матеріального права.

На її обґрунтування зазначала про хибність висновків суду щодо того, що будучи належно повідомленою про судове засідання 3 травня та 16 травня 2018 року, вона не з’явилась в судове засідання без поважних причин та не повідомила суд про свою неявку.

Однак вважає, що судом залишено без уваги те, що повідомлення про розгляд справи призначені на зазначені дати, які направлені за адресою: АДРЕСА_1 були повернуті до суду з приміткою "за закінченням терміну зберігання". В матеріалах справи міститься номер її мобільного телефону, проте жодного підтвердження про повідомлення її цим засобом зв’язку немає.

Вказувала, що була повідомлена про дату судового засідання лише на 25 квітня 2016 року, що стверджено її підписом на судовій повістці від 20 квітня 2016 року.

За адресою її місця реєстрації проживає свекруха, з якою у неї склались неприязні відносини і яка навмисно могла не повідомити про наявність у поштовому відділенні рекомендованих листів.

Крім того, на розгляді Верховного Суду перебуває касаційна скарга на рішення Кузнецовського міського суду від 26 червня 2017 року та на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у справі за її позовом до Міськвиконкому та Вараської міської ради про визнання незаконними рішення та дій, яка пов’язана з даною справою. Тому суд повинен був зупинити провадження у справі, а не залишати позовну заяву без розгляду.

З наведених міркувань просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду по суті.

У поданому відзиві Вараська міська рада, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому посилається на те, що позивач двічі - 3 травня та 16 травня 2018 року не прибула в судове засідання, бувши належним чином повідомленою, а тому суд законно залишив позовну заяву без розгляду.

Міськвиконком подав також відзив на апеляційну скаргу, який за змістом збігається з попереднім відзивом, та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників справи та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, бувши належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судові засідання, які відбулися 3 травня та 16 травня 2018 року, повторно не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила.

Проте з такими висновками колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановлює ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

За положеннями процесуального законодавства, належним повідомленням сторони про день та час розгляду судової справи є дотримання вимог ст.ст. 128 та 130 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 128 ЦПК України визначено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Правила ч. 1 ст. 130 ЦПК України передбачають, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Як убачається з матеріалів справи, 19 квітня 2016 року суддею Кузнецовського міського суду Рівненської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2, що пред'явлений в особистих інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до Міськвиконкому та Вараської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с. 51).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд ураховував обставину повторної неявки позивача в судові засідання 3 травня та 16 травня 2018 року. Однак при цьому залишив без уваги, що судовий розгляд справи був відкладений на 3 травня 2018 року, про що позивачу 18 квітня 2018 року була направлена судова повістка, яка повернулася до суду без вручення у зв’язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 85).

З огляду на неявку позивача у судове засідання 3 травня 2018 року судовий розгляд справи був відкладений на 16 травня 2018 року, про що позивачу в той день знову була направлена судова повістка, яка теж повернулась до суду з тих самих причин (а.с.111).

Відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України та обставина, що судова повістка повернута за закінченням терміну зберігання, не вважається належним повідомленням учасника справи про час та місце розгляду справи, а тому цей факт не можна використати як доказ про його повідомлення.

Отже, суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав вважати, що позивач була належним чином повідомлена про день та час проведення судових засідань.

Тому залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданням цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладених у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду за відсутності умов, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, є помилковим.

Окрім того, дана справа знаходиться в ОСОБА_3 міському суді з моменту пред'явлення позову – з 17 березня 2016 року, провадження у ній було відкрито 19 квітня 2016 року (а.с. 51-51, зв.), до розгляду призначалася неодноразово. Між тим, оскаржувану ухвалу постановлено лише 16 травня 2018 року, тобто понад більш як через два роки з дня відкриття провадження у справі.

Між тим, згідно із ч. 1 ст. 157 ЦПК України в редакції, що діяла на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.

Норми ч.ч. 1 і 2 ст. 210 ЦПК України передбачають обов’язок суду розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Отже, процесуальні строки розгляду справи судом зазнали істотного порушення, що може певним чином вплинути на об’єктивність та всебічність з'ясування обставин справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 379, 383. 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що подана в особистих інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, задовольнити.

Ухвалу Кузнецовського міського суду від 16 травня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено: о 13 год. 20 хв. 26.09.2018 р.

Головуючий:

Судді: