АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1280/18 Справа № 200/14157/18 Слідчий суддя - Руснак А.І. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м.Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Живоглядової І.К., Піскун О.П.,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року по кримінальному провадженню за №12018040030001971,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, що зберігається на території ПП «Династія-Дніпро», розташованого за адресою: м.Дніпро. вул.М.Малиновського, 114, з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: автомобіль НОМЕР_2, може мати доказове значення по справі та є речовим доказом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді від 03 вересня 2018 року, мотивуючи тим, що про судове засідання йому стало відомо з СМС повідомлення за 3 години до початку судового засідання та фізично не мав можливості прибути на вказаний час, а копію ухвали отримав 10 вересня 2018 року, щодо апеляційних вимог просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що жодного посилання суду першої інстанції в оскаржувальній ухвалі на наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України не зазначено та необґрунтовано. Звертає увагу на те, що він не є підозрюваним в рамках даного кримінального провадження. Вказує на те, що санкція ч.1 ст.286 КК України не передбачає спеціальної конфіскації, тому арешт на його майно накладено незаконно, тим більше, що слідчий суддя зазначив про арешт автомобіля з безпосередньою забороною на користування.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про дотримання строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі представника власника майна, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів вбачається, що копію ухвали слідчого судді від 03 вересня 2018 року ОСОБА_3 отримав 10 вересня 2018 року, а апеляційну скаргу до установи пошти він подав 13 вересня 2018 року, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку – вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як слідує з наданих суду матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що 28 серпня 2018 року близько 07:40 години в Новокодацькому (Ленінському) районі м. Дніпро (Дніпропетровськ) на вул. Набережній Заводській в районі заводу «ЕВРАЗ» (ім.Петровського), трапилось зіткнення автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 і моторолера «SUZUKI» під керуванням водія ОСОБА_5

Внаслідок ДТП водій моторолера ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

28 серпня 2018 року з місця пригоди було вилучено автомобіль НОМЕР_3 та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ ПП «Династія- Дніпро», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського, 114.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 серпня 2018 року за № 12018040030001984 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до постанови слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29 серпня 2018 року автомобіль НОМЕР_3 визнано речовим доказом.

Апеляційний суд, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль НОМЕР_3 визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу, приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вилучене майно.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків апеляційного суду.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб’єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Що стосується посилань апелянта на відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення та недостатню вмотивованість оскаржуваної ухвали апеляційний суд оцінює критично з міркувань, наведених вище щодо обґрунтованості підозри у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення та відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді  Бабушкінського  районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1, що зберігається на території ПП «Династія-Дніпро», розташований за адресою: м.Дніпро. вул.М.Малиновського, 114, з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

                                                               Судді

     ______________                    _________________                   ______________

ОСОБА_1                          ОСОБА_6 ОСОБА_7