ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року           справа №805/1233/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Компанієць І.Д., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 1 – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу  Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року  у справі  № 805/1233/18-а (головуючий І інстанції Голуб В.А., повний текст рішення складено 02.07.2018 року у м.Слов’янську)  за позовом  ОСОБА_1  до  Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,  Добропільської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу ОСОБА_3,  ОСОБА_4  про скасування запису про право власності за номером 5470437 щодо об'єкта нерухомого майна та скасування запису про відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі – ГТУЮ у Донецькій області, відповідач 1),  треті особи: приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу ОСОБА_3,  ОСОБА_4, в якому просила скасувати у державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 5470437 щодо об’єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 347532714115, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та запис про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 347532714115, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  (а.с. 4-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі № 805/1233/18-а (а.с.74).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Добропільську міську раду (далі – відповідач 2) (а.с. 76-77).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року  зазначений позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі:

- скасовано у державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 5470437 щодо об'єкта нерухомого майна за номером 347532714115;

- скасовано у державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 347532714115 (а.с. 127-130).

Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права, неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження і оцінку доказів. В обґрунтування доводів, посилаючись на правову позицію ОСОБА_5 Верховного Суду, викладену у постанові від 04.04.2018 у справі № 817/1048/16 та Верховного суду України (постанови від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16 та від 11.04.2017 року у справі № 808/2298/15), вважає, що спірні відносини, пов’язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, оскільки стосується договірних відносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України про непідсудність даної справи адміністративному суду, посилаючись на постанову.

Також зазначив, що повноваження ГТУЮ у Донецькій області у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відносяться до повноважень контролюючого органу у цій сфері, жодна посадова особа ГТУЮ у Донецькій області не має повноважень на виконання реєстраційних дій у державному реєстрі на нерухоме майно, зокрема скасування запису про право власності щодо об’єкта нерухомого майна, у зв’язку з чим вважає, що ГТУЮ у Донецькій області не може бути відповідачем у даній справі.

Крім того, реєстраційні справи після ліквідації Державної реєстраційної служби України були передані суб’єктам державної реєстрації прав, визначених у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме – виконавчим органам сільських, селищних та міських рад (а.с. 137-145).

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін,  вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

27.08.2013 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Саратовська, б. 43, кв. 12. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.15).

Відповідно до п. 3 вказаного договору ціна квартири, що продається, становить 90000,00 грн., з яких 10000,00 грн. продавець отримав повністю до підписання цього договору, а решта суми, що залишилася, тобто 80000,00 грн. відстрочується і сплачується у строк до 20.11.2013 року.

20.11.2013 року між сторонами був проведений повний розрахунок за вказаним договором (а.с.16).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 прийнято рішення від 27.08.2013 року (номер запису права власності: 2246501) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу щодо об’єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 141456314115) за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Саратовська, б. 43, кв. 12 за власником ОСОБА_4 (а.с. 13 зворотній бік).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна державним реєстратором Добропільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 прийнято рішення від 25.04.2014 року (номер запису права власності: 5470437) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу щодо об’єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 347532714115) за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Саратовська, б. 43, кв. 12 за власником ОСОБА_1 (а.с. 13).

04.09.2017 року  ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за вчиненням нотаріальної дії, а саме, договору дарування квартири за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Саратовська, б. 43, кв. 12.

05.09.2017 року приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 150/01-16 (а.с. 9).

Рішення обґрунтовано тим, що при вивченні документів, наданих для посвідчення договору було виявлено, що ОСОБА_1 27 серпня 2013 року купила вищезгадану квартиру у ОСОБА_4 з відстроченням частини платежу до 20.11.2013 року. Нотаріусом, як державним реєстратором, 27.08.2013 року було відкрито розділ на вищевказану квартиру за номером 141456314115 та зареєстровано право власності за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За вимогою продавця ОСОБА_4 реєстрація переходу права власності на квартиру на нового власника повинна бути вчинена тільки після повного розрахунку, що було обумовлено п. 14 договору від 27.08.2013 року. 20 листопада 2013 року між сторонами були проведені розрахунки за продану квартиру, що підтверджено відповідною заявою, долученою до договору купівлі-продажу. За реєстрацією квартири за собою ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора ОСОБА_6, який замість того, щоб виконати перехід права власності з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 на вже зареєстровану нотаріусом в реєстрі речових прав на нерухоме майно квартиру, повторно відкрив розділ за номером 347532714115 на цю ж квартиру в реєстрі речових прав, та зареєстрував право власності за новим власником не як перехід права власності, а як виникнення. Таким чином, через неуважність державного реєстратора ОСОБА_6 на одну квартиру в Реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито два розділи, тобто, квартира зареєстрована два рази за різними номерами – 141456314115 та 347532714115, та у кожному розділі зареєстровано право власності за різними власниками, що унеможливлює подальші операції з квартирою. Також зазначено про неможливість виправлення помилки поза судовим порядком, у зв’язку з ліквідацією Державної реєстраційної служби (а.с. 9).

19.10.2017 року ОСОБА_1 до ГТУЮ у Донецькій області подана скарга на рішення державного реєстратора, в якій просила провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора ОСОБА_6 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за номером 347532714115 (а.с. 10).

ГТУЮ у Донецькій області направило вищезгадану скаргу за належністю до Міністерства юстиції України, про що позивача повідомлено листом від 27.10.2017 року № К-370-2199 (а.с.11).

Наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2017 року № 4351/7 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що  скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку (а.с.17-18).

Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2018 року № 44/7 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 11.12.2017 року» позивачеві відмовлено у задоволенні скарги, у зв’язку з тим, що  скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скарга не містить відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, а також – у зв’язку з закінченням встановленого законом строку подачі скарги (а.с.19-20).

17.05.2018 року позивач звернулася до Добропільського міського голови з заявою про надання інформації: чи передавалася Добропільською Державною реєстраційною службою згідно Акту приймання-передачі реєстраційні справи до архіву Добропільської міської ради і чи є серед них реєстраційна справа відносно позивача; чи можливо буде скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про право власності щодо об’єкту нерухомого майна та запис про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна при наявності судового рішення (а.с. 85).

Листом від 21.05.2018 року за № 17-16/530 Добропільська міська рада повідомила позивачеві, що органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України, передали реєстраційні справи на місця, що підтверджується актом приймання-передачі документів до Добропільської міської ради від 31 травня 2016 року № 1. Однак, Добропільську міську раду не було визнано правонаступником ліквідованої Державної реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції. Крім того, серед переданих реєстраційних справ не зазначено справи за реєстраційним номером 347532714115, але вказана реєстраційна справа зберігається в електронній формі в Державному реєстрі речових прав відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (а.с.84).

Спірним у справі є  наявність правових підстав для скасування у державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про право власності за номером 5470437 щодо об'єкта нерухомого майна за номером 347532714115 та скасування запису про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 347532714115.

Щодо посилання відповідача 1 на непідсудність даної справи адміністративному суду, з огляду на правову позицію ОСОБА_5 Верховного Суду, викладену у постанові від 04.04.2018 у справі № 817/1048/16 та Верховного суду України (постанови від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16 та від 11.04.2017 року у справі № 808/2298/15), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:  спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення ОСОБА_5 Верховного Суду та Верховного суду України, на які посилається відповідач 1 в апеляційній скарзі, стосуються відносин, пов’язаних з невиконанням умов цивільно-правової угоди, у зв’язку з чим суди дійшли висновку, що спір не є публічно-правовим, оскільки стосується договірних відносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що предметом перевірки в цій справі є дотримання встановленого законом порядку прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з повторним відкриттям розділу на один об’єкт нерухомого майна - квартиру в реєстрі речових прав. Питання правомірності/неправомірності набуття права власності на об’єкт нерухомого майна позивач перед судом не порушував.

Крім того, третьою особою - ОСОБА_4 в суді першої інстанції підтверджено відсутність спору щодо об’єкту нерухомого майна.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватно-правового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 804/20728/14.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952 – IV (далі – Законом № 1952).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 3 Закону № 1952 в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.3 ст. 3 Закону № 1952 в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи (ч. 1 ст. 10 Закону № 1952 в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону №1952 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього.

Кожний розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.

За приписами ч.1 ст. 20 Закону № 1952 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 1952 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об'єкта нерухомого майна його реєстраційний номер залишається без змін.

Частиною другою статті 26 закону № 1952 (в редакції, чинній на дату розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції) встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Порядок № 868, в редакції, чинній на дату прийняття спірних записів).

Під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав державний реєстратор відкриває розділ зазначеного Реєстру, вносить до нього відомості про таке право власності та переносить наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна (абз. 1 п. 96 Порядку № 868).

Відповідно до абз. 2 п. 96 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації переходу права власності на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор переносить до відкритого розділу Державного реєстру прав наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

З огляду на зазначені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення державним реєстратором ОСОБА_6 вимог ст. 25 Закону № 1952, абз. 2 п. 96 Порядку № 868, оскільки останнім помилково відкрито новий розділ № 347532714115 на вже зареєстрований об’єкт нерухомого майна за новим власником - ОСОБА_1 як виникнення права власності вперше на об’єкт нерухомого майна, адже в даному випадку мала відбутись реєстрація переходу права власності за договором купівлі-продажу у вже відкритому розділі № 141456314115.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування запису про право власності за номером 5470437 щодо об’єкта нерухомого майна та скасування запису про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна.

Щодо органу, який повинен внести відповідні записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції, зокрема,  з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 2 зазначеної постанови Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Спірні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено  державним реєстратором Реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01.03.2016 року №572/5 на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року №99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема, Добропільське міськрайонне управління юстиції Донецької області.

При цьому, Кабінетом Міністрів України не було визначено правонаступників територіальних управлінь юстиції.

Статтею 7 Закону № 1952  визначені повноваження Міністерства юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

9 1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 8 Закону № 1952 територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність:

2) розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав та приймають обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

3) складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

4) організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації прав;

5) приймають рішення про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, територіальні органи Міністерства юстиції України не належать до суб'єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно, а отже, судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення невірно визначено орган, який повинен скасувати спірні записи у Державному реєстрі прав.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1952 (в редакції, чинній на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 1952 до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 1 ст.  6 Закону № 1952 організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення (ч. 2 ст. 6 Закону № 1952).

Як вбачається з офіційного сайту Добропільської міської ради остання є суб'єктом державної реєстрації прав (а.с. 170).

Таким чином, враховуючи положення статті 6 Закону № 1952, Добропільська міська рада, належить до суб'єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов’язання Добропільської міської ради скасувати  у державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 5470437 щодо об’єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 347532714115, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та запис про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 347532714115, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції частково невірно застосовані норми права, в мотивувальній частині невірно визначено суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Крім того, суд першої інстанції, скасовуючи спірні записи у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, не визначив відповідний орган, який повинен скасувати ці записи, внаслідок чого резолютивна частина рішення також підлягає зміні та невірно визначив сторону, з якої підлягає стягнення судового збору.

Отже,  спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений частково неправильно, внаслідок чого мотивувальна та резолютивна частини рішення підлягають зміні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд присуджує позивачеві відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, які підтверджені квитанцією про сплату судового збору на суму 704,80 грн. (а. с. 3), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись ч. 1 ст. 139, ч. 5 ст. 250, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст. ст. 321, 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Донецькій області  на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі  № 805/1233/18-а – задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі  № 805/1233/18-а за позовом  ОСОБА_1  до  Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,  Добропільської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу ОСОБА_3,  ОСОБА_4  про скасування запису про право власності за номером 5470437 щодо об'єкта нерухомого майна та скасування запису про відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна – змінити в мотивувальній та резолютивній частинах.

Абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі  № 805/1233/18-а викласти в наступній редакції: «Зобов’язати Добропільську міську раду скасувати у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 5470437 щодо об'єкта нерухомого майна за номером 347532714115.».

Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі  № 805/1233/18-а викласти в наступній редакції: «Зобов’язати Добропільську міську раду скасувати у державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 347532714115.».

В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі  № 805/1233/18-а замість «Головного територіального управління юстиції в Донецькій області» зазначити «Добропільської міської ради».

В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі  № 805/1233/18-а – залишити без змін.

Повний текст постанови складений 27 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду  протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий                                                                             І.В. Геращенко

            Судді:                                                                                              І.Д. Компанієць

                                                                                                                     ОСОБА_7