АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 33/796/2583/2018 Суддя у першій інстанції: КриворотО.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ФричТ.В., за участю адвоката Решнюка А.В. який діє в інтересах ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Решнюка А.В., в інтересах ОСОБА_5, на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в ТОВ &qu в;ФК &quuo;Контрактовий дім&q?ви;, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір, що на день винесення постанови становить 352 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Решнюк А.В., який діє в інтересах ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року та постановити нову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_5 на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції, при винесенні рішення, не в повній мірі врахував всі фактичні обставини справи, не прийняв до уваги надані стороною захисту докази.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було задоволено подане стороною захисту клопотання про виклик та допит свідків в судовому засіданні. Однак, під час розгляду адміністративної справи, судом був допитаний лише один свідок, а від допиту інших свідків, як зазначає апелянт, суд відмовився.

Разом з тим, адвокат РешнюкА.В. зазначає, що суд не звернув уваги на надану адвокатом медичну документацію, згідно якої ОСОБА_5 на час складання протоколу проходив курс лікування та йому категорично заборонено вживати алкогольні напої.

Також в своїй апеляційній скарзі адвокат Решнюк А.В. вказує на те, що суд в своїй постанові посилається на перегляд диску, який надійшов з УПП в м. Києві разом з матеріалами справи, з якого вбачається чітка відмова ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку. Однак фактично суд відмовився в його присутності оглядати диск у судовому засіданні.

Крім того апелянт просить звернути увагу на те, що ним також до суду була надана довідка про те, що ОСОБА_5 працює в ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за сумісництвом з 16.02.2018 на посаді касир-технік (інкасатор) з неповним робочим днем. ОСОБА_5 проходить на роботі постійний нагляд та контроль, тому останній не може вживати наркотичні засоби займаючи таку посаду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Решнюка А.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_5 21.06.2018 о 15 год. 45 хв., керував автомобілем марки «KIACeed» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по бул. Чоколівському, 39, з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, звужені зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУкраїни, тобто ОСОБА_5вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейськогопройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, положеннями статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_5 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння,у встановленому законом порядку у лікаря нарколога.

Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_5, за ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, звужені зіниці очей не реагують на світло, той факт, що останній керував автомобілем «KIACeed» д.н.з. НОМЕР_1, та відмовився від проходженняогляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, /а.с. 2/, розпискою ОСОБА_9 /а.с. 3/, наданими в суді першої інстанції поясненнями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що він був свідком відмови ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп'яніння, та відеозаписом з камер поліцейських, /а.с. 4/.

З дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису з камер поліцейських, убачається, що ОСОБА_5 добровільно та без будь-якого тиску на нього зі сторони поліцейських, відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку в лікаря нарколога, в присутності свідків, та з дотриманням вимог Інструкції &quог;Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції&q?ич;, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не досліджуючи диск, як відеодоказ події, безпідставно в своїй постанові посилається на нього, вважаю безпідставними, оскільки факти відображені у постанові за результатами перегляду диску, знайшли своє підтвердження і в суді апеляційної інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було задоволено подане стороною захисту клопотання про виклик та допит свідків в судовому засіданні. Однак, під час розгляду адміністративної справи, судом був допитаний лише один свідок, вважаю їх не обгрунтованими, оскільки сукупність досліджених судом доказів, давала суду можливість постановити законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення.

Крім того, відповідно до норм статтей 272, 278-279 КУпАП не передбачено обов'язкової участі свідків при розгляді справ про адміністративні правопорушення, а відтак доводи апеляційної скарги щодо не виклику інших свідків в судове засідання є безпідставними.

Щодо твердження апелянта, що суд не звернув уваги на надану адвокатом медичну документацію, згідно якої ОСОБА_5 на час складання протоколу проходив курс лікування та йому категорично заборонено вживати алкогольні напої, то вони є безпідставними, оскільки відповідно до протоколу та оскаржуваної постанови щодо ОСОБА_5, то останньому інкриміновані ознаки саме наркотичного сп'яніння, а не алкогольного.

Доводи апелянта, що суд не врахував довідку про те, що ОСОБА_5 працює в ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за сумісництвом з 16.02.2018 на посаді касир-технік (інкасатор) з неповним робочим днем. Проходить на роботі постійний нагляд та контроль, тому останній не може вживати наркотичні засоби займаючи певну посаду, то вони ніяким чином не спростовують висновків суду, щодо порушення ОСОБА_5 п. 2.5 ПДР України, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає вину ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведеною, а доводи апеляційної скарги про недоведеність його винуватості у вчиненні правопорушення такими, що не знайшли свого підтвердження.

Будь-яких інших переконливих доводів, які були би підставою для скасування постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року, апелянтом не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, не вбачаючи підстав для скасування чи зміни постанови суду, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року- без зміни.

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргуадвоката Решнюка А.В., в інтересах ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційногосуду

міста Києва  Т.В.Фрич