Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 31, 11700, (04141) 2-14-01

Справа № 2-а-553/10

провадження у справі -

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 жовтня 2010 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Савицької Л.Й.

при секретарі Змієвській І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до інспектора адміністративної практики Новоград-Волинського ВДАЇ в Житомирській області Опанасюка Василя Васильовича

про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову Серія АМ №222566 від 18.06.2010 року, винесену відповідачем інспектором адміністративної практики Новоград-Волинського ВДАЇ в Житомирській області Опанасюком В.В., про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, щоО 1.06.2010 року інспектор Рівненської роти ДПС Жилко О.О. склав відносно нього адміністративний протокол про вчинення ним нібито адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. 18.06.2010 року інспектор адміністративної практики Новоград-Волинського ВДАІ в Житомирській області Опанасюк В.В. виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп. нібито за вчинення адміністративного правопорушення за ч.І ст. 122 КУпАП на підставі вищевказаного протоколу. З даним протокол та винесеною постановою він категорично незгоден, оскільки вони не відповідають дійсності та є незаконними.

Позивач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві до суду просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

01.06.2010року інспектором Рівненської роти ДПС Жилко О.О. відносно позивача було складено протокол Серія ВК №139810 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 цього дня о 10 год. 30 хв., в м. Сарни по вул. Суворова керував автомобілем та порушив правила проїзду пішохідних переходів, не надавши переваги в русі пішоходам, які знаходилися на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 ПДР України (а.с.4).

18.08.2010року інспектором адміністративної практики Новоград-Волинського ВДАЇ в Житомирській області Опанасюком В.В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія АМ №222566, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 сг. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.5).

У відповідності до п.18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року, - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил проїзду пішохідних переходів.

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;

безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не було зазначено прізвище пішохода, перевагу в русі якому не надав позивач, не з'ясовано в останнього, чи дійсно позивач не пропустив його; не обґрунтовано суть правопорушення; при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було неповністю з'ясовані всі його обставини, зокрема, чи винний позивач у його вчиненні і чи є пом'якшуючі чи обтяжуючі відповідальність обставини, які повинні були враховуватись при накладенні адміністративного стягнення. Згідно п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення необхідно долучати письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності, чого не було зроблено відповідачем.

Відтак, суд ставить під сумнів правдивість обставин, викладених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, оскільки особою, яка складала вищезазначені документи, не були дотримані вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування вказаної постанови, так як пояснення позивача ніким не спростовані, і тому суд вважає їх за правдиві.

Відтак, докази, що підтверджують наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача є необгрунтованою та задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанову Серія АМ №222566 по справі про адміністративне правопорушення від 18.06.2010 року, винесену інспектором адміністративної практики Новоград-Волинського ВДАЇ в Житомирській області Опапнсюком Василем Васильовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л.Й. Савицька