Єдиний унікальний номер 243/10481/17

Номер провадження 22-ц/775/1403/2018

Суддя-доповідач Никифоряк Л.П

Головуючий у 1 інстанції: Пронін С.Г.

Категорія 53

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

27 вересня 2018 року суддя Апеляційний суд Донецької області Никифоряк Л.П. розглянувши в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у справі що виникла з трудових правовідносин за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 пред'явила позов до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» /надалі Товариство/. Відповідно до змісту поданої 23 листопада 2017 року позовної заяви, вимоги позивача зводились до стягнення заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 22 березня 2017 року, яка утворилася за час простою, через захоплення Товариства терористичним угрупуванням, не з вини працівника. Згідно доводів заявника заробітна плата вирахувана з урахуванням середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів у березні 2017 року склала 6757,50 грн. Також ОСОБА_3 просила стягнути компенсацію за 40 днів невикористаної відпустки в розмірі 7029,60 грн. Інша вимога позивача зводилась до стягнення середнього заробітку за 160 днів вимушеного прогулу за період з 23 березня 2017 року по 13 листопада 2017 року через затримку видачі трудової книжки.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року в позові ОСОБА_3 відмовлено.

З рішенням суду позивач не погодилася та 06 серпня 2018 року представником ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу.

За змістом ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи та до апеляційної скарги додається документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися та документи, що підтверджують сплату судового збору.

03 вересня 2018 року ухвалою апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу залишено без руху, так як до скарги не додано документ, що посвідчую повноваження представника та через несплату судового збору і надано строк для усунення недоліків.

Копія ухвали апеляційного суду направлена позивачу та представнику позивача та отримана останніми 11 вересня 2018 року.

13 вересня 2018 року до апеляційного суду представником позивача надано письмові пояснення до якого заявник додав документ, що посвідчує повноваження. Також заявник наводив мотиви з приводу того, що висновки апеляційного суду про необхідність сплати судового збору з вимог про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки не ґрунтуються на законі.

В ухвалі апеляційного суду від 03 вересня 2018 року зазначені підстави для залишення скарги без руху, та вказано що відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" виключено слова "за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин".

В апеляційній скарзі, яка подана до суду 06 серпня 2018 року позивач оскаржує рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, просить його скасувати та ухвалити нове рішення.

Згідно позовної заяви позивач окрім іншого просив стягнути з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на її користь за затримку видачі трудової книжки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 72081,60 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII) позивач звільнена від сплати судового збору лише щодо її позовних вимог про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Стягнення заробітної плати, про що зазначається в пункті 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", не є тотожнім стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже у даній справі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється про що зазначив суд апеляційної інстанції та визначив до сплати судовий збір за подання до суду позову в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки за час вимушеного прогулу відповідно до чинного на момент звернення законодавства в розмірі 1081,22 грн. про що повідомив позивача та її представника і надав їй строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

Отже для застосування наслідків невиконання вимог викладених в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху обов'язковим є з'ясування обставин щодо належного повідомлення позивача та наявності достатнього строку для реалізації нею своїх прав і усунення викладених в ухвалі недоліків.

Обставини щодо своєчасного отримання ухвали апеляційного суду від 03 вересня 2018 року позивачем та її представником не заперечувались, більше того в поясненні йдеться про те, що представником позивача тільки частково усунуті недоліки викладені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху та судовий збір не сплачено.

Станом на 27 вересня 2018 року жодних відомостей про сплату судового збору від позивача не надходило.

Наявність зазначеної обставини щодо несплати судового збору про який йшлося в ухвалі апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2018 року у відповідності до положень цивільного-процесуального законодавства дає суду підстави для застосування наслідків її невиконання.

Апеляційний суд виходить з того, що відповідно до змісту статті 357 ЦПК України на позивача покладено процесуальне зобов'язання саме виконати вимоги які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Оскарження висновків суду щодо законності вимоги про необхідність сплати судового збору повинне здійснюватись у передбаченому чинним законодавством порядку.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.

Однак право на доступ до суду не є абсолютним, воно може підлягати законним обмеженням, внаслідок дії закону, зокрема норм процесуального права.

За обставинами справи позивач мав практичну та доступну для нього можливість виправлення порушення що на його думку мало місце в інший спосіб, шляхом оскарження окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат.

Таким чином, саме звернення особи до суду із апеляційної скаргою не спричиняє безумовне відкриття апеляційного провадження у справі та початок стадії апеляційного провадження. Адже суддя, відкриваючи апеляційне провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, порядку здійснення права на звернення до суду апеляційної інстанції (умови реалізації права на звернення до суду апеляційної інстанції). Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з апеляційною скаргою є залишення скарги без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Керуючись ст. 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у справі що виникла з трудових правовідносин за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки повернути заявнику апеляційної скарги.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги направити всім учасникам справи, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали направити ОСОБА_4.

Роз'яснити ОСОБА_4, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Л.П.Никифоряк