Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/389/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 289 (215-3) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Кабанова В.В.

суддів Онуфрієва В.М., Гончара В.М.,

при секретарі Пилипенко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.09.2018 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018120160001599, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 «а», м.Кропивницький, не маючого судимості в силу ст.89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198, ч.2 ст. 289 КК України,

За участю сторін кримінального провадження :

прокурора – Запорожець О.А.

захисника-адвоката - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник начальника СВ Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернувся до Знам’янського міськрайонного суду із клопотанням, яке погоджено із прокурором Знам’янської місцевої прокуратуриМазій Д.В., про застосування до ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 198, ч.2 ст. 289 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2018 року задоволено вказане вище клопотання слідчого та стосовно до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 год. 55 хв. 05.11.2018 року. Даною ухвалою визначено розмір застави, що становить 52 860 грн. 00 коп.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_4В обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198, ч.2 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості та тяжких злочинів. Обставини вчинення правопорушень зафіксовані в протоколі огляду місця події від 27.08.2018, а саме території напроти будинку за адресою вул.Б.Хмельницького,166, м.Кропивницький, в ході проведення якого було виявлено та вилучено мопед «Альфа»; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2018, під час проведення якого свідок ОСОБА_6 на фотознімку №3 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка разом з ОСОБА_7 залишили у нього мопед для подальшого продажу; проведеним 08.09.2018 слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_7, під час проведення якого він показав обставини вчинення кримінальних правопорушень; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 Водночас, слідчий суддя також врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведеності його винуватості та наявність ризиків, передбачених п.п. 1 ,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв’язку з чим, застосував до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як застосування більш м’яких запобіжних заходів, на його думку, не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов’язків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, просить ухвалу слідчого суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою – домашній арешт.

Вказує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України було вчинено іншою особою, а саме ОСОБА_7, який здійснив крадіжку мопеда до прибуття ОСОБА_4, а сам ОСОБА_4 лише перевіз вказаний мопед у м. Кропивницький та надав допомогу ОСОБА_7 у продажу викраденого, при цьому знаючи, що мопед здобутий злочинним шляхом. Дії ОСОБА_4 повністю охоплюються ст. 198 КК України і кваліфікуватись додатково за ч.2 ст. 289 КК України не можуть.

Слідчим суддею не було враховано ті факти, що ОСОБА_4 не має судимості, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: вул. Б. Хмильницького буд. 217 в м. Кропивницький, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей. Малолітній син ОСОБА_4 є інвалідом дитинства, страждає психічними розладами внаслідок раннього органічного ураження головного мозку. ОСОБА_4 має достатньо міцні соціальні зв’язки у місці проживання.

Прокурором не було наведено аргументу на спростування того, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваногоОСОБА_4, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та вважає, що слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Постанова судді про застосування запобіжного заходу або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178,183 КПК України.

Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя повинен був в повній мірі дотриматися вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону.

Колегія суддів вважає, що в наданих матеріалах містяться докази, що вказують на можливу причетність до вчинення злочину саме цієї особи, однак підозрою яка була пред’явлена ОСОБА_4 зазначено загальну причетність останнього до вчинення інкримінованих правопорушень.

Під час розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов’язаний встановити обґрунтованість підозри, а також проаналізувати наявність конкретних ризиків, які обумовлюють обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому відповідні ризики повинні бути належним чином доведені, викладені в матеріалах кримінального провадження та свідчіть про необхідність в обранні саме цього запобіжного заходу.

Чинним законодавством в якості доречних та достатніх ризиків які необхідні для утримання особи під вартою визначені ризики: можливої втечі; порушення громадського порядку; перешкоди встановлення істини в справі та можливості скоєння аналогічного злочину.

При винесенні рішення про обрання запобіжного заходу суд повинен керувався ч.3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоев проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» ).

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи положення ч.4 ст.194 КПК України, колегія суддів визнає, що матеріали клопотання хоча і містять дані, які вказують на наявність підозри, однак слідчим та прокурором не доведено наявність обґрунтованих підстав наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також недоцільності застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності  обрання ОСОБА_4 запобіжний захід саме у виді тримання під вартою. 

Аналізуючи матеріали клопотання та кримінального провадження встановлено, що що фактично кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України було вчинене ОСОБА_7

  Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, малолітній син підозрюваного – ОСОБА_10 є інвалідом з дитинства, страждає психічними розладами внаслідок раннього органічного ураження головного мозку.

За вказаних обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що до підозрюваного слід застосувати більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Із врахуванням вищевикладеного, особи підозрюваного, того, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази того, що на теперішній час існують підтверджені відповідними доказами ризики, передбачені ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного певних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. 

Керуючись ст.ст. 183, 194, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвокатаГромко А.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2018 року, стосовно ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – скасувати.

Клопотання заступника начальника СВ Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5, яке погоджено із прокурором Знам’янської місцевої прокуратури ОСОБА_11 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту поклавши наступні обов'язки:

- заборонити залишати місце постійного проживання : ІНФОРМАЦІЯ_5 «а», м.Кропивницький – цілодобово.

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4, організацію її виконання покласти на процесуального прокурора.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з’являтися в житло за адресою: вул.Гетьмана Сагайдачного,22 «а», м.Кропивницький, вимагати від нього надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням покладених на нього зобов’язань.

Ухвалу передати до Кропивницького ВП ГУ НП України у Кіровоградській області – для виконання.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження (ч.4 ст.181 КПК України).

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2