АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року

м. Рівне

Справа № 570/4034/17

Провадження № 22-ц/787/1447/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів:

головуючий суддя Боймиструк С.В., судді: Шимків С.С., Хилевич С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на її користь аліменти на її утримання до 16 липня 2020 року в розмірі 10% заробітної плати та на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 25% заробітної плати до досягнення нею повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову покликається на те, що 16 липня 2017 року від шлюбу з відповідачем народилась донька ОСОБА_3. Відповідач відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання доньки ОСОБА_3, однак має можливість надавити таку допомогу, оскільки має постійну роботу, працює в ТзОВ "Агріс Агро". Натомість позивач на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, та на утримання дружини задоволено частково : стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2017 і до повноліття дитини. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає його в частині визначення розміру аліментів у вигляді 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів) та визначення дати, з якої присуджено стягувати аліменти, безпідставним, незаконним та необґрунтованим, таким що ухвалене з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає про те, що ОСОБА_3, 16.07.2017р.н. є меншою донькою позивачки, батьком якої вказано відповідача, на утриманні якої позивач і просила стягнути аліменти. У сторін по справі є спільна донька – ОСОБА_4, 17.05.2015р.н., на утримання якої на користь позивачки вже стягуються аліменти в розмірі ? частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, на підставі рішення Апеляційного суду Рівненської області від 03.05.2017. Таким чином, на даний час відповідач змушений сплачувати сукупно на двох дітей 41,67% (1/4+1/6 = 0,4167) від свого заробітку. Вказує, що такий розмір відрахувань із заробітку є завищеним та несправедливим, оскільки ч.5 ст. 183 СК України визначено, що аліменти на двох дітей визначаються в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу платника).

Також зазначає про те, що сплачувати щомісячно аліменти в розмірі майже 42% від свого заробітку є непосильним для відповідача, оскілки він змушений ще допомагати матері утримувати двох рідних сестер, сплачувати комунальні платежі та нести інші необхідні витрати на утримання своєї сім’ї. Вважає, що справедливим, законним та достатнім буде визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 у вигляді 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Крім того, вважає, що судом першої інстанції не застосовано вимоги ч.1 ст. 191 СК України, що призвело до присудження аліментів з дати значно ранішої ніж позивачкою були заявлені позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення в частині розміру аліментів та строку їх стягнення змінити та ухвалити його в наступній редакції : стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 23.03.2018 і до повнолітня дитини. В іншій частині рішення залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції було стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходів), враховано матеріальний стан відповідач, інтереси дитини та баланс інтересів сторін.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів на утримання дружини сторонами не оскаржене, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_3.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 02.03.2017 року з урахуванням рішення Апеляційного суду Рівненської області від 03.05.2017 р. з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2017 р. і до повноліття дитини. Також були стягнуті аліменти на утримання позивачки в розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12.01.2017 р. і до досягнення дитиною трьох років.

21 вересня 2017 року позивач звернулась із позовом, який після скасування ухвали про закриття провадження уточнила та просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на її утримання в розмірі 10% заробітної плати та на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 25% заробітної плати до досягнення нею повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. (а.с.77-78).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №  037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".

Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити  їх розмір на одну дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України - 30%).

Судом першої інстанції повно та всебічно враховано обставини справи, майновий стан відповідача який є працевлаштованим, отримує стабільний дохід, фізично здоровий, а належних доказів щодо відсутності у нього можливості надавати матеріальну допомогу доньці він не надав.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на корить позивача, у частці від заробітку (доходу), а саме в розмірі – 1/6 його частини, судом першої інстанції повністю дотримано вимог ст.ст. 182, 183 СК України.

Доводи апеляційної скарги про зобов’язання відповідача. щодо допомагати матері утримувати двох рідних сестер, сплачувати комунальні платежі та нести інші необхідні витрати на утримання своєї сім"ї не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах справи.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незастосування судом першої інстанції вимог ч.2,5 ст. 185 СК України, яка на думку апелянта передбачає, що аліменти на двох дітей визначаються в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) платника, адже позивач звернулась із позовом про стягнення аліментів на одну дитину - доньку ОСОБА_3, аліменти на іншу дитину вже було стягнуто рішенням суду, яке набрало законної сили.

Крім того, ч.5 ст. 183 СК України, передбачає, що той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі, на двох дітей – однієї третини, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Тобто, зазначена частина даної статті визначає право того з батьків з ким проживає дитина звернення саме із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів в зазначеному розмірі та не передбачає обов’язку суду задоволення позову саме в такому розмірі під час розгляду справи в позовному провадженні.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення аліментів саме з часу звернення до суду – з 21.09.2017 та бере до уваги висновки суду першої інстанції про те, що хоча й представник позивачки і помилково допустився описки щодо імені дитини, на користь якої його довірителька просила суд стягнути аліменти (в послідуючому була подана позовна заява у новій редакції з уточненими позовними вимогами), проте остання обставина не повинна звужувати обсяг прав позивачки та порушувати права доньки ОСОБА_3, в інтересах якої цей позов і подавався..

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2018 року.

Головуючий:                                                                       С.В. Боймиструк

Судді:                                                                                  С.С. Шимків

ОСОБА_5