Справа № 308/633/18

Провадження № 11-сс/777/99/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

21.02.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Крегула М.М., Стана І.В., за участі: секретаря судового засідання Головець М.А., прокурора Попович І.І., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Олаг О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційного провадження № 11-сс/777/99/18 за апеляційною скаргою заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області Попович І.І. на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2018 про задоволення клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного за ч.2 ст.286 КК УкраїниОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Гарапка М.В. від 22.01.2018 про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою - застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 240 грн.

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він як водій 30.11.2016, біля 18 год., на автодорозі «Н-09» сполученням «Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів», керуючи ввіреним йому технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем «AUDI A6», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Рахів, у напрямку м. Тячів, наближаючись до АЗС «WOG», що по вул. Грушевського, в смт. Великий Бичків Рахівського району, діючи всупереч вимогам п. 1.3, 2.3 «б», 12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який в той час рухався на зустріч водію ОСОБА_3 по його смузі руху.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 122 від 03.01.2017 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому правої великої та малої гомілкових кісток, забою м'яких тканин грудної клітки, перелому 4-7 ребер зліва; перелому 5-7 ребер справа; тотального крововиливу в паренхіму легень; двобічного гемотораксу.

Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердого тупого предмету по ударному механізму спричинення при зіткненні легкового автомобіля з пішоходом, з послідуючим запрокидуванням його та ударянні об деталі кузова автомобіля, вкладаються в строк події, що мала місце 30.12.2016.

За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження, згідно п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.

Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 1.3, 2.3 «б», 12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, якими визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Невиконання водієм ОСОБА_3 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали, зокрема, отриманням ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.

Підозра ОСОБА_3 з вказаними вище обставинами вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: рапортом старшого інспектора чергового СРПП № 4 Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 (ЖЄО № 5749 від 30.11.2016); протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.11.16 та схемою до нього; протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля «AUDI А6», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 від 01.12.2016; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9, протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_9; висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 за № 122 від 03.01.2017; висновком авто-технічної експертизи технічного стану транспортних засобів - автомобіля «AUDI А6», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 від 08.12.16; висновком судової авто-технічної експертизи № 10/189 від 26.12.17.

11.01.2018, біля 11 год. 30 хв., ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12016070000000193 вручено письмове повідомлення від 11.01.2018 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Слідчий звернувся до місцевого суду з відповідним клопотанням, яке обґрунтував тим, що підозрюваний ОСОБА_3 безробітний, не одружений, судимий 02.12.2013 за ч.4 ст.187 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 20.05.2015 на підставі ст.82 КК України із заміною невідбутої частини покарання на виправні роботи, з невідбутим строком в 1 рік 6 місяців 29 днів, має «закордонний» паспорт, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України, чим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні,підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а застосування більш м'яких запобіжних заходів у виді: особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту та застави будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави, на думку слідчого, для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування повідомленої ОСОБА_3 підозри слідчий посилається на наявні в матеріалах кримінального провадження докази.

Відповідно до ухвали слідчого судді, при вирішенні ним питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 слідчим суддею враховано наступне: 1) вимоги ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, а також положення, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обґрунтовано лише показаннями свідків; рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро-Бараво проти Італії від 14.03.1984, в якому зазначено, що затримання і тримання особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою; 3) те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

З наведених підстав слідчим суддею застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 35 240 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить: 1) скасувати постановлену 02.02.2018 ухвалу слідчого судді, якою ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у 35 240 грн; 2) постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з визначенням альтернативної застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді місцевого суду від 02.02.2018 незаконна та необґрунтована, постановлена з порушенням вимог ст.370 КПК України.

Під час визначення розміру застави, мінімального, слідчим суддею місцевого суду не взято до уваги обставини вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення та особу підозрюваного, який є судимим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги з наведених у ній обставин, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Олаг О.М., обговоривши доводи сторін та вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, колегія апеляційного суду визнає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка підтверджується наведеними вище доказами; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя у відповідності з вимогами ст.ст. 176-178,183,193,194 КПК України розглянув клопотання слідчого та з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вказаних вище даних про його особу і обставин кримінального провадження, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до правильного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя правильно встановив, що надані слідчим докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що стверджується матеріалами провадження.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3 та фактичні обставини кримінального провадження, виконуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду визначив обґрунтований розмір застави для ОСОБА_3, з визначенням для нього ряду процесуальних обов'язків.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що оскаржена ухвала слідчого судді про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - 35 240 грнє законна та обґрунтована.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2018 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: