Справа № 2-а-991/09/1910

  ПОСТАНОВА                                  

  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

      25 грудня 2009 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                                                                     Сарновського В.Я.,

при секретарі                                                                               Якубишин О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці адміністративну справу за позовами
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10   до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі (далі- Управління) про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги

ВСТАНОВИВ:

  Позивачі звернулися в суд із адміністративними позовами про визнання неправомірними дій Управління щодо невиплати їм щомісячної державної соціальної допомоги у 2006-2008 роках та стягнення такої допомоги в сумі 3891,9 гривень, посилаючись на те, що вони мають статус дитини війни і, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», мають право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, у зв’язку із тим, що Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, не одержували вказаного підвищення. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення вказаного закону про бюджет, яким обмежувались соціальні гарантії, позивачі вважають, що мають право на одержання недоплаченої суми пенсії за 2006-2008 роки, проте Управлінням їм у цьому відмовлено. Просять суд  відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії Управління протиправними, стягнути доплату та зобов’язати Управління нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу в подальшому.  

В судове засідання позивачі не з’явились, а надіслали заяву, в якій просять справу слухати без їх присутності, підтримали позови та просять їх задовольнити.

Представник  відповідача - управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі в судове засідання не з’явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справ за його відсутності, а також письмові заперечення, у яких позов не визнає, мотивуючи відсутністю бюджетних призначень.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у порядку письмового провадження.

Дослідивши  матеріали справи, суд з’ясував наступні обставини.

Як вбачається з посвідчень, виданих управлінням Пенсійного фонду, позивачам призначено пенсії за віком довічно. Протягом 2008 року позивачам, як особам, що мають статус дитини війни, Управлінням було нараховано і виплачено підвищення до пенсії в сумі 579,3 гривень, що підтверджено позивачами та визнано відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року із змінами, внесеними Законом від 19 січня 2006 року було установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року цю норму визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни також визнанні неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідач всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів суду правомірності своїх дій. Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не є доказом законності невиплати підвищеної пенсії, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання підвищення до пенсії, що прямо передбачено законом. Відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України суд вважає безпідставним посилання Управління на пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яким установлено розмір підвищення у 2008 році пенсій дітям війни у твердій грошовій сумі, оскільки це суперечить положенням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачам повинна нараховуватись підвищена пенсія, чого не було зроблено через протиправну бездіяльність Управління, що полягала у невиплаті підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому законом для дітей війни.  

Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року зворотної дії в часі не мають, а дія положень Законів, що визнані неконституційними обмежується відповідним календарним роком, суд приходить до висновку, що  задоволенню підлягають вимоги позивача лише за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених у 2008 році сум в розмірі 579,3 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Частиною другою статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно змісту статей 7, 23, 51 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями і лише за наявності таких призначень, які встановлюються законом про бюджет. Розпорядники бюджетних коштів провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

        З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що у даному випадку має місце порушення прав позивачів щодо невиплати підвищення пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, які підлягають захисту шляхом проведення нарахування та виплати коштів за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

        Відповідачем не порушено права позивача у 2006 році, так як виплата пенсій дітям війни за той період здійснювалась в порядку встановленому діючими на той час законодавчими актами, а питання виплати підвищеної пенсії врегульовано Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи те, що позивачам про порушення їх прав стало відомо із засобів масової інформації, а Управління надало відомості про розмір пенсії в листопаді 2009 року, суд вважає, що позивачі строк позовної давності не пропустили.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. 6, 11, 122, 128, 158, 161,163,186 КАС України, ст.ст. 95, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі щодо невиплати
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підвищених пенсій відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі нарахувати і виплатити
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підвищення до пенсії за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з урахуванням виплачених у 2008 році сум, відповідно до положень cтатті 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, за рахунок відповідних бюджетних призначень на дані цілі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Лановецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, а також апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                        Суддя- підпис

Голова суду                                 ОСОБА_11

Секретар суду                                 ОСОБА_12