КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/5086/16

УХВАЛА

17 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів Ісаєнко Ю.А. та Петрика І.Й. розглянувши клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2018 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Державна фіскальна служба України звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю фінансування.

Перевіривши вказане клопотання відповідача, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною фіскальною службою України не долучено квитанцію про сплату судового збору. Натомість, разом з апеляційною скаргою ним заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачено, обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд поважними не визнав та зазначає, що Законом України «Про судовий збір», в чинній редакції, не передбачається звільнення, відстрочення податковим органам сплату судового збору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, клопотання про звільнення сплати судового збору не містить жодних обґрунтувань щодо неможливості сплати апелянтом судового збору та не підтверджено жодними доказами щодо майнового стану апелянта. Крім того, апелянтом не надано жодних доказів, що ним вживались відповідні заходи для сплати судового збору.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Вказана позиція також узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Керуючись ч. 1 ст. 133 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Судді Собків Я.М. Ісаєнко Ю.А. Петрик І.Й.