Справа №2-а-2345/09/1402
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого – судді Янчука С.В,
при секретарі Кирпічовій О.О.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 по накладенню на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП. Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо процедури встановлення та доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії ВЕ №031416 по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2009 року, як незаконну, з закриттям провадження у справі. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 08.10.2009 року, оскільки позивач наполягає на тому, що дотримувався передбаченої ПДР швидкості руху та на вказаній ділянці дороги рухались в попутному напрямку інші автомобілі, при цьому інспектором не було доведено, що спеціальним приладом була зафіксована саме швидкість автомобіля позивача. Крім того, позивач вказав на незаконність складення інспектором постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення.
При розгляді справи в суді позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач – ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Від відповідача УДАІ в Миколаївській області надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника та заперечення на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити у зв’язку з законністю притягнення позивача інспектором ДПС до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ №030236 від 08.10.2009 року; постанову серії ВЕ №031416 по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2009 року), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов’язує суб’єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 08.10.2009 року позивач був зупинений інспектором ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_2, який склав відносно нього протокол за порушення останнім ПДР. Після цього інспектор ДПС відносно позивача виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 08.10.2009 року близько 14.55 год. на 292 км автодороги „Дніпропетровськ – Миколаїв” ОСОБА_1, керуючи автомобілем Опель Вектра (н.з. ВЕ2686АК), в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 на білому фоні, рухався зі швидкістю 94 км/год, перевищивши таким чином максимальну дозволену швидкість руху на 34 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. У зв’язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.
При цьому, при розгляді справи встановлено, що позивач не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення та недоведення належними доказами протилежного інспектором ДПС.
Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені поняті та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Тобто, на підтвердження дійсної наявності фактів, викладених в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами на розгляд суду не було надано жодних доказів (пояснень свідків, зафіксованих показів спеціальних приладів), натомість, навпаки, при розгляді справи в суді встановлено, що позивач діяв правомірно, не перевищуючи максимальну дозволену швидкість руху на вказаній ділянці дороги, що відповідачами не спростовано.
При цьому, позивачем зауважено на те, що за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на вказаній ділянці дороги в попутному напрямку разом з позивачем рухались ще декілька транспортних засобів, що відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами та не доведено, що саме швидкість автомобіля позивача було зафіксовано спеціальним приладом вимірювання швидкості „Беркут”.
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих, фіксація спеціальними засобами та ін.) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, тому сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є достатньою підставою для притягнення водія до адмінвідповідальності і доказом вини позивача, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивача, а, отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб’єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ №031416 по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП – закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: