ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

             01 жовтня 2018 р.                    м. Чернівці                         Справа № 824/935/18-а                  

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову   33 будинку офіцерів  до  Головного управління ДФС у Чернівецькій області  про скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

У поданому до суду адміністративному позові 33 будинку офіцерів (позивач) просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (відповідач) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В ч.5 ст.161 КАС України зазначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

З матеріалів адміністративного позову видно, що позивачем не сплачено судовий збір в повному розмірі відповідно до закону.

При цьому, позивач просить відстрочити сплату судового збору на період до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування неможливості сплатити судовий збір позивачем вказано, що 33 будинок офіцерів являється структурним підрозділом Міністерства оборони України, що фінансується повністю за рахунок Державного бюджету та кошторисом видатків сплата судового збору не передбачена взагалі.

Згідно із ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд звертає увагу на те, що указаний перелік є вичерпним, а відстрочення або розстрочення сплати судового збору відбувається з урахуванням майнового стану сторони.

Крім того, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, належить до дискреційних повноважень суду, тобто є правом, а не обов'язком суду.

Позивачем додано до позову довідку від 24.09.2018 р. №205, за змістом якої судові витрати відповідно до кошторису на 2018 р. не передбачені.

Однак, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів того, що його майновий стан є перешкодою до сплати судового збору за поданий позов.

За таких обставин, позивачу необхідно надати обґрунтовані докази того, що його майновий стан не дає можливості забезпечити сплату судового збору за даний позов.

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у даній справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст.161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.  

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п’ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Згідно з ч.3 ст.293 КАС України заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                                         В.О. Кушнір