Справа № 2-А-12/2010р.                            

                                               П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 січня 2010 року

                Кремінський  районний суд Луганської  області в складі головуючого

судді                     Полтавець Л.Д.

при секретарі       Козюберда О.К.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в  м. Кремінна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям Війни».

                                                             ВСТАНОВИВ:

          Позивач посилається на те, що вона є дитиною війни і відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від  18 листопада 2004 року з наступними змінами,  має право на грошову допомогу, - підвищення до пенсії  на  30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно.  Незважаючи на це, Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі не здійснювало перерахунок та  виплату підвищення  до  пенсії   за 2007-2008 роки на  підставі  Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік ", яким дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було призупинено. Рішенням ОСОБА_2 Суду України від 09 липня 2007р. №6-рп/2007 визнані неконституційними положення  статі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» щодо зупинення  дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008року, зміни щодо розміру підвищення, внесенні  до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. УПФУ в Кремінському районі відмовило йому в нарахуванні допомоги.  Тому  просить суд визнати дії  Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі щодо несплати підвищення до пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни,  за період з 01.01.2007 рік по 31.12.2008 рік неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату  підвищення до пенсії і стягнути витрати у справі.

      Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його  відсутності, позовні вимоги підтримав.

 Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду  заяву про розгляд справи за його  відсутності та заперечення проти позову. У  письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2007 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни законодавче  врегульовано не було. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, а тому  просив суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач пропустив цей строк, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, вважає можливим  розглянути справу  у порядку письмового провадження, відповідно до ч 3 ст120 КАС України.

            Розглянувши  документи,  додані  до  позовної заяви та  письмові заперечення відповідача,  всебічно і повно перевіривши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, суд  вважає позов  обґрунтованим частково і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

             Згідно  ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

             Згідно ч3 ст.22  Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     Стаття 46 Конституції України гарантує право позивачів на соціальний захист.

 Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_2 Суд України.  ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

 Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення   (а. с.8).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Дію статті 6  вказаного Закону було зупинено згідно із ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», але  рішенням ОСОБА_2 Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007  ці положення, визнані такими, що не відповідають Конституції, а тому  втратили чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  були чинними лише з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, тобто на день ухвалення рішення ОСОБА_2 Судом України.

 Згідно  ч2  ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення особи  до адміністративного суду за захистом її  прав, свобод та інтересів,  який,  якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         Відповідно до вимог ч1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

             Судом встановлено, що позовна заява надійшла до суду 14.12.2009 року (а.с. 2). А тому, позивачем,  щодо вимоги про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни,  за 2007 рік,  пропущено річний строк звернення до адміністративного суду.

             Посилання позивача на його непоінформованість відносно можливості звернення до суду за примусовим стягненням допомоги раніше, як на  причину пропуску строку, суд  визнає неповажною, позаяк  така причина (непоінформованість), на думку суду, не перешкоджала об'єктивній можливості позивача своєчасно здійснити судовий захист своїх прав або інтересів.    

    У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його вимог в цій частині.

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд вважає, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання , державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому втратили чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином,  вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату  підвищення до пенсії  у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року з огляду на вищенаведені мотиви.

Суд вважає доведеним  порушення права позивача на  підвищення до грошової допомоги на 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, яке підлягає захисту, а дії Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі  щодо несплати підвищення до грошової допомоги дітям війни   неправомірними, а тому відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату  підвищення до пенсії у 2008 році з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

           Керуючись  ст..19,22,46,55,124, 147, 152 Конституції України, ст. 6  Закона України  " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., рішенням ОСОБА_2 Суду України від 09 липня 2007р. №6-рп/2007р., рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., ч.3 ст. 121,  ст. ст. 17, 99, 100, 160,162 КАС України, суд

                                                        П О С Т А Н О В И В:

             Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі щодо несплати  підвищення до пенсії ОСОБА_1 з  22 травня 2008року  по 31 грудня 2008 рік.

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни  з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року з урахуванням  здійснених виплат.

В інший частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

            Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Л.Д.Полтавець