Справа № 750/4798/15-ц Провадження № 22-ц/795/566/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Євстафіїв О. К.

Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді        Євстафіїва О.К.,

суддів:                              Вінгаль В.М., Харечко Л.К.,

за участі секретаря           Герасименко Ю.О.,

позивач – Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року; суддя - Логвіна Т.В.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 24 лютого 2018 року, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 р. ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось з позовом, у якому просило з метою погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 68 від 21.03.2008, розмір якої становить 188856 грн 33 коп., стягти цю заборгованість, звернувши стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 21.03.2008, реєстровий № 1414, на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 як спадкоємцям, визначивши спосіб реалізації цієї квартири шляхом проведення прилюдних торгів, зазначивши, що її початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 від 21.03.2008 № 68 ПАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_5 в цей же день укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1414, згідно з яким ОСОБА_5 передав в іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України» належну йому квартиру, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, № 201/5. Після смерті останнього право власності на цю квартиру перейшло до його спадкоємців: ОСОБА_3, ОСОБА_2 й ОСОБА_4 Внаслідок невиконання ОСОБА_2 і ОСОБА_5 зобов’язань за вищевказаними договорами та рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.08.2010 про стягнення з останніх кредитної заборгованості у сумі 182279 грн 83 коп., відповідачі станом на 15.05.2015 мають перед ПАТ «Державний ощадний банк України» кредитну заборгованість у загальній сумі 188856 грн 33 коп. У зв’язку з смертю ОСОБА_5 ПАТ «Державний ощадний банк України» подав нотаріусу претензію про грошові вимоги до його спадкоємців. Згідно з повідомленням нотаріуса, спадкоємцями ОСОБА_5 є відповідачі.

Справа розглядалася неодноразово; оскаржуваним рішенням позов задоволено у такий спосіб: з метою погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 68 від 21.03.2008 у сумі 188856 грн 33 коп. стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» шляхом звернення стягнення на спадкове майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 21.03.2008, реєстровий № 1414 - на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визначивши спосіб її реалізації шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою її ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Ухвалюючи це рішення, суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 й ОСОБА_4, до складу якої входила й спірна квартира, а тому відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» вони набули статусу іпотекодавця і мають всі права і несуть всі обов'язки за іпотечним договором, що є об’єктом судового розгляду, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на спірну квартиру.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України». Доводи апеляційної скарги зводяться до такого: суд І інстанції проігнорував вказівки суду касаційної інстанції щодо застосування позовної давності при вирішенні справи, не зазначив в резолютивній частині рішення всіх складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, початкової ціни спірної квартири у грошовому виразі, ринкова вартість якої є явно неспівмірною з сумою заборгованості за кредитом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу, а представник ПАТ «Державний ощадний банк України» проти її задоволення заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.

Так, по справі встановлено наступне.

За інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об’єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 з 05.03.2008 і до дати його смерті належала квартира АДРЕСА_2, що підтверджено довідкою та інформацією державного реєстратора ОСОБА_8 від 03.07.2015 № 40025714 і 40025789 (арк. 79-80 т. 1).

21.03.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» (нинішня назва якого - ПАТ «Державний ощадний банк України», що підтверджено копіями правовстановлюючих документів цього товариства на арк. 25-36, 37-41 т. 1) та ОСОБА_2 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 68, за яким останній отримав кредит у сумі 148700 грн 00 коп. під 16,50 % річних строком до 20.03.2018, зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 150 грн 00 коп., за резервування коштів на невикористану частину кредитної лінії - в розмірі 0,1% в місяць та обслуговування кредиту в розмірі 850 грн 00 коп. У цьому договорі також передбачено, що за порушення зобов’язань по своєчасному поверненню кредиту або сплати процентів за користування кредитом встановлено пеню у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (копія цього договору у т. 1 на арк. 6-8).

На забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним вище договором між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 21.03.2008 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який зареєстровано в реєстрі за № 1414 (його копія на арк. 9-12 у т. 1). За умовами цього договору предметом іпотеки є належна ОСОБА_5 квартира за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, № 201/5 (п. 1.2); ВАТ «Державний ощадний банк України» набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки зокрема у випадку, якщо у момент настання строку платежу на погашення кредиту зобов’язання (або його відповідна частина) за кредитним договором, який забезпечено цим іпотечним договором, не буде виконано (п. 4.2). Згідно з п. 6.2 договору, ВАТ «Державний ощадний банк України» має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду, у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку. Реалізація предмета іпотеки, на який звернено стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, згідно з п. 6.4 договору, проводиться у встановленому законодавством порядку; кошти, виручені від його реалізації, направляються в першу чергу на погашення зобов’язання, а також на покриття витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки й збитків (п. 6.4.1); якщо сума, виручена від реалізації предмета іпотеки, перевищує розмір зобов’язання та інших передбачених цим договором витрат, то різниця повертається ОСОБА_5 (п. 6.4.3).

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.08.2010, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 й ОСОБА_5 солідарно стягнуто 182279 грн 83 коп. заборгованості за вищевказаним кредитним договором, а також на користь держави по 91 грн 14 коп. судового збору і по 60 грн 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (його копія на арк. 13-14 т. 1). Твердження ПАТ «Державний ощадний банк України» про те, що це рішення в частині стягнення боргу в сумі 182279 грн 83 коп. звернуто до виконання, підтверджено копіями постанов про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2010 ВП № 22026726 та 25.06.2011 ВП № 22026726 (арк. 103-104, 137 т. 1) і повідомлення Центрального ВДВС м. Чернігова № 28-40/14, а твердження про те, що воно по цей час не виконано, жодним з учасників справи не спростовується.

15.03.2011 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (його копія у т. 1 на арк. 15).

19.12.2011 за вих. № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України» направило до Першої чернігівської державної нотаріальної контори претензію про грошові вимоги до спадкоємців ОСОБА_5 (її копія на арк. 107-108 т. 1). У ній йдеться про те, що ПАТ «Державний ощадний банк України» стало відомо про смерть ОСОБА_5 та що з метою реалізації права товариства на задоволення його вимог за рахунок заставного майна пропорційно до вартості успадкованого майна останнє просить передати цю претензію всім спадкоємцям ОСОБА_5

В період з 30.03.2012 по 27.06.2012 ОСОБА_2 погашено кредитну заборгованість, про яку йдеться, на загальну суму 5000 грн 00 коп., що підтверджено довідкою ТВБВ № 10024/0191 ПАТ «Державний ощадний банк України» від 18.09.2015 № 791 (арк. 175 т. 1).

22.02.2013 та 25.06.2013 ПАТ «Державний ощадний банк України» направлено письмову претензію про грошові вимоги ОСОБА_2 (вих. № 153), ОСОБА_4 (вих. № 450) та ОСОБА_3 (вих. № 451), в яких банк повідомляє останніх, що 29.06.2011 йому стало відомо про смерть ОСОБА_5 та що 13.09.2011 на підставі заяв останніх Першою чернігівською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу до майна ОСОБА_5 У зв’язку з цим згідно з ч. 2 ст. 1282 ЦК України ПАТ «Державний ощадний банк України» зобов’язує їх у 30-ти денний строк погасити заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 68 від 21.03.2008, в іншому разі товариство буде вимушене звернутися з позовом до суду (т. 1 арк. з 18 по 20). Ці претензії отримано вищепойменованими особами 01.03.2013 та 29.06.2013 відповідно, що підтверджено копіями повідомлень підприємства поштового зв’язку відповідного змісту (т. 1 арк. 21). Дані про те, що ці претензії задоволено, у матеріалах справи відсутні, як і відсутні відомості про те, що відповідачі повідомили ПАТ «Державний ощадний банк України» про смерть ОСОБА_5 і ОСОБА_4

Перша чернігівська державна нотаріальна контора листом від 15.04.2015 № 1419/01-16 повідомила ПАТ «Державний ощадний банк України» про те, що нею за заявами ОСОБА_3 (дружини спадкодавця), ОСОБА_4 (сина спадкодавця) і ОСОБА_2 (сина спадкодавця) заведено спадкову справу № 791/2011 до майна померлого ОСОБА_5 (копія цього листа на арк. 17 т. 1). У копії згаданої спадкової справи мається така ж сама інформація та вищезгадана претензія (арк. 82-89 т. 1).

Згідно з довідкою та розрахунками, наданими суду ПАТ «Державний ощадний банк України», внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 зобов’язань за договором відновлюваної кредитної лінії з ВАТ «Державний ощадний банк України» № 68 від 21.03.2008 у нього перед цим товариством станом на 15.05.2015 виникла заборгованість в сумі 188856 грн 33 коп., з яких 148700 грн 00 коп. – заборгованість за кредитом, 37071 грн 07 коп. – несплачені нараховані відсотки, 284 грн 39 коп. – пеня за несвоєчасну оплату кредиту, 2800 грн 87 коп. – пеня за несвоєчасну оплату відсотків (т. 1 арк. 22, з 23 по 24).

12.10.2015 року ОСОБА_4, який мешкав у АДРЕСА_3, помер, що підтверджено копією актового запису про його смерть від 15.10.2015 № 2791, який складено Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції (арк. 246 т. 1).

Відповідно до повідомлення Першої чернігівської державної нотаріальної контори № 1609/01-16 від 22.04.2016, спадкова справа до майна померлого 12.10.2015 ОСОБА_4 заведена на підставі претензії про грошові вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» від 31.03.2016 № 26/1962; інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались; свідоцтво про право на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, не видавалося (т. І арк. 260).

У запереченні на позов представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_9 зазначається, що позивач не дотримався вимог ст.ст. 1281, 1282 ЦК України і не скористався своїм правом пред’явлення вимог у встановлений законодавством строк, який не є строком позовної давності, а відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляються права вимоги (арк. 101-102 т. 1).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Відповідачі є спадкоємцями однієї черги як після смерті спадкодавця ОСОБА_5, так і після смерті спадкодавця ОСОБА_4 На момент смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_4 відповідачі проживали разом з кожним з них. Відомості про відмову будь-кого з відповідачів від спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, у справі відсутні. Отже в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України відповідачі прийняли спадщину, яка відкрилася і після смерті ОСОБА_5, і після смерті ОСОБА_4

У справі відсутні докази виконання ОСОБА_2 припису ч. 1 ст. 1281 ЦК України, відповідно до якого він зобов’язаний був повідомити ПАТ «Державний ощадний банк України» про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Посилання ПАТ «Державний ощадний банк України» на те, що йому стало відомо про смерть ОСОБА_5 29.06.2011, стороною відповідача не спростовано. Тож виходячи з наявних у справі доказів відсутні підстави для висновку про пропуск ПАТ «Державний ощадний банк України» встановлених ч. ч. 2 і 3 ст. 1281 ЦК України строків пред’явлення кредиторських вимог до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що випливають з вищезгаданих кредитного договору і договору іпотеки.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. ОСОБА_8 позовною стороною до ухвалення судом І інстанції рішення по справі ні усно, ні письмово не було заявлено про застосування позовної давності при вирішенні справи.

З огляду на те, що ОСОБА_2 і його представник стверджують, що розмір кредитної заборгованості, яку позивач вимагає погасити, є значно меншим, ніж вартість спірної квартири, у апеляційного суду відсутня можливість констатувати, що судом І інстанції порушено ч. 1 ст. 1282 ЦК України та не встановлено межі вартості майна, отриманого відповідачами у спадщину (спірної квартири), а отже відсутня і необхідність досліджувати цю обставину.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються. Так:

- мотиви законності незастосування позовної давності при вирішенні справи вже наведено вище;

- за змістом ст. 376 ЦПК України, скасування чи зміна апеляційним судом рішення суду І інстанції є крайніми заходами, які мають бути застосовані у разі неможливості виправлення іншим способом його недоліків. Місцевий суд дійсно не зазначив в резолютивній частині оскаржуваного рішення всіх складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки. Але цей недолік може бути усунутий шляхом постановлення ухвали про роз’яснення рішення у порядку ст. 271 ЦПК України;

- спосіб визначення початкової ціни реалізації спірної квартири місцевим судом визначено без порушення норм чинного законодавства, які регламентують ці правовідносини;

- посилання в апеляційній скарзі на те, що ринкова вартість спірної квартири є явно неспівмірною з сумою заборгованості за кредитом, є голослівним.

Отож підстав для скасування оскаржуваного рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 01.10.2018.

Головуючий:Судді: