Справа № 2-683/09

                       РІШЕННЯ

                   Іменем             України

7 грудня 2009 року                                           Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Яготинська житлово – експлуатаційна контора про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічними позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення,

                     ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Яготинська ЖЕК про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, в котрій зазначено, що відповідно до ордера на жиле приміщення № 510 виданого 11 березня 1993 року виконкомом Яготинської міської ради сім’я позивача в складі чотирьох осіб отримала двохкімнатну квартиру № 48 по вул.. Незалежності – 32 «а» в м.Яготин. Сімейні відносини батьків позивача – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не склались, та останні розірвали шлюб, після чого восени 2004 року батько позивача - ОСОБА_3 залишив квартиру та переїхав проживати до іншої жінки в с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, з котрою зареєстрував шлюб. В цьому ж році матір позивача - ОСОБА_2 залишила квартиру та переїхала проживати до свого батька ОСОБА_5, в будинок № 11 по вул..Толстого м.Яготин. Після цього, між сім’єю позивача та сім’єю його сестри ОСОБА_4 почали виникати сварки, та позивач змушений був залишити квартиру та орендувати житло. Більше року тому ОСОБА_4 залишила квартиру, та разом із своєю сім’єю переїхала проживати до діда в будинок № 11 по вул..Толстого м.Яготин. Так як в квартирі ніхто не проживав, то позивач за згодою сестри влітку 2009 року переїхав туди проживати разом із сім’єю. Квартира знаходилась у занедбаному стані, в зв’язку з чим позивач розпочав ремонтні роботи, а пізніше виявилось, що за спірною квартирою існує заборгованість  в розмірі більше  10000 грн. по сплаті комунальних послуг, так як останні роки ніхто з мешканців квартири  ці витрати не ніс. Позивач вважає, що відповідачі втратили право користування спірною квартирою, а саме відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст. 107 ЖК України, оскільки виїхали на інше постійне місце проживання, а його сестра ОСОБА_4 втратила право користування спірною квартирою на підставі ст. 71 ЖК України, так як понад шість місяців не проживала там разом із своєю сім’єю без поважних причин, в зв’язку з чим просив задовольнити позов.

    ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення, в котрій зазначила, що спірна квартира складається з двох кімнат, та вона проживала і зареєстрована там з 1993 року. Восени 2004 року батько сторін по справі переїхав проживати в с.Пристроми, а їх матір переїхала до свого батька в будинок № 11 по вул..Толстого м.Яготин. Відповідач ОСОБА_1 в кінці 2006 року також переїхав проживати на інше місце. В кінці 2008 року матір позивачки - ОСОБА_2 переїхала проживати до свого нового чоловіка. Оскільки дід позивачки –ОСОБА_5 є людиною похилого віку, потребував постійного догляду та залишився проживати один, позивачка була вимушена проводити у нього багато часу, доглядаючи його. В той же час, вона продовжувала користуватись квартирою № 48 в буд. 32»» по вул..Незалежності в м.Яготин. Всі її речі та документи залишались у квартирі, вона постійно приїжджала у квартиру прати, користувалась пральною машинкою. Влітку 2009 року за спільною домовленістю сторін до квартири вселився відповідач. Речі позивачки склали в одну кімнату, а в звільненій кімнаті почав проживати брат, та позивачка передала йому другий екземпляр ключів від вхідних дверей. В вересні 2009 року відповідач змінив замки у вхідних дверях, нові ключі їй не надав, та в даний час, в порушення ст.ст. 64, 9 ЖК України, позбавляє її  можливості користуватись квартирою, в зв’язку з чим позивачка просила вселити її в спірну квартиру та зобов’язати відповідача не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням.

    В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позову, та проти зустрічного позову заперечували, мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 не проживала у квартирі більше шести місяців без поважних причин, а відповідач не чинив останній перешкод в користуванні квартирою. ОСОБА_4 до подачі ним заяви до суду ніяких претензій щодо користування квартирою не мала, наміру проживати там в неї не було.

    Відповідачка ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні вимоги зустрічного позову підтримали, а первісний позов не визнали з тих мотивів, що ОСОБА_4 не проживала в спірній квартирі з поважних причин.

    Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала з тих мотивів, що будинок, в котрому вона зараз проживає належить на праві власності її батьку,  а тому цей будинок не може служити їй постійним місцем проживання. У батька вона проживала з 2006 року. Наприкінці 2008 року вона дійсно переїхала проживати до співмешканця в с.Богданівка, але сімейне життя в них не склалось, та через місяць вона повернулась до батька. В квартирі останній раз вона була рік тому.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав, проте заперечував проти визнання його дочки такою, що втратила право користування жилим приміщенням, оскільки вважає, що квартира в майбутньому повинна бути приватизована на обох його дітей.

    Представник третьої особи Яготинської ЖЕК проти позовів не заперечував. Покладаючись на розсуд суду.

    Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши інші докази по справі суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

    Так, з показів свідка ОСОБА_6, даних в судовому засіданні вбачається, що близько трьох останніх років в спірній квартирі ніхто не проживав. Після того, як позивач вселився до квартири, то приблизно у серпні 2008 року останній попросив її допомогти провести там ремонт. Квартира перебувала в занедбаному стані, в тому числі, в кухні та в спальні  стеля, а також вікна квартири потребували негайного ремонту, на балконі погнили килими, на дверцятах меблів не було ручок,  був відсутній унітаз та в приміщенні стояв дуже неприємний  запах, на столах у кухні знаходився мишачий  помет. Під час ремонту з квартири вивезли приблизно 10 мішків сміття.

    Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що відповідачка ОСОБА_4 проживала в квартирі більше року тому. Сусіди з нижніх поверхів також більше року тому ображались на мешканців цієї квартири, за те, що вони зняли “заглушку”, в результаті чого сталось затоплення їх помешкань. В квартирі був відсутній унітаз.

    Свідок ОСОБА_8Є в судовому засіданні показала, що вона є сестрою чоловіка відповідачки ОСОБА_4, та їй відомо, що остання доглядала діда, та нікуди не виїжджала з квартири, оскільки  всі її речі залишились квартирі. ОСОБА_4 дозволила проживати в квартирі брату до тих пір поки той не знайде собі квартиру. Протягом 2009 року вона разом із ОСОБА_4 неодноразово приїжджала в квартиру, де відповідачка прала, а вона допомагала їй перевезти речі для прання. В липні 2009 року вона забирала з квартири клітку для пташок, та квартира знаходилась у нормальному стані.

    Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що приблизно два місці тому відповідачка ОСОБА_4 звернулась до  працівників міліції з проханням допомогти забрати її речі з квартири, але не заявляла про те, що її туди не впускають. Після того, як він зателефонував до позивача, той пояснив, що остання може забрати речі, коли побажає. Через тиждень ОСОБА_4 знову зателефонувала до нього та спросила його дані.

    З копії ордера на жиле приміщення (а.с.8) видно, що ордер на двохкімнатну квартиру № 48 по вул.Незалежності –32”а” виданий 11 березня 1993 року на ім’я ОСОБА_3 на сім’ю з чотирьох чоловік, в тому числі на його дружину ОСОБА_2, сина ОСОБА_1, дочку ОСОБА_1

    З витягу з паспорта позивача, свідоцтв про одруження та народження, ОСОБА_1 (а.с.7,15,16) видно, що він з 14 лютого 1997 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 – 32”а”, кв.48, та має трьох дітей.

    З витягу з паспорта відповідачки ОСОБА_4 видно, (а.с.44), що вона зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2 –32”а” з 1993 року.

    З довідок Яготинської ЖЕК від 28 серпня 2009 року, (а.с.9,10) видно, що за даними ЖЕК сторони по справі проживають у спірній квартирі разом, та квартира № 48 по вул. Незалежності м.Яготин є неприватизованою.

    З довідки ЖЕК від 5 жовтня 2009 року видно, що ОСОБА_4 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 –32”а” м.Яготин та має на своєму утриманні двох дітей, а з довідки виконкому Яготинської міської ради (а.с.51) видно, що ОСОБА_4 ніде не працює.

    З довідки управління праці та соціального захисту населення Яготинської РДА від 9 жовтня 2009 року (а.с.53) видно, що ОСОБА_4 отримує державну допомогу, як одинока матір на сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4.

    З рахунків – повідомлень КП “Яготинтепломережа” , Яготинського РП “АЕС Київобленерго”, Яготинської філії ВАТ “Київоблгаз” , ВАТ “Укртелеком” за серпень 2009 року (а.с.11,17) видно, що за квартирою маються поточні борги, відповідно в сумі 3362 грн,186 грн., 650 грн.29 коп., 158 грн.21 коп.

    З копії рішення Яготинського районного суду від 26 лютого 2009 року (а.с.12) видно, що з ОСОБА_3 на користь Яготинської ЖЕК стягнуто з врахуванням строків позовної давності 1764,5 грн. заборгованості.

    З копії судового наказу від 12 грудня 2008 року (а.с.13) видно, що з ОСОБА_3 на користь КП КОР “Яготинтепломережа” стягнуто 1395 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

    З копії судового наказу від 26 березня 2009 року (а.с.14) видно, що з ОСОБА_3 на користь Яготинського ВУВКГ стягнуто 4132 грн. заборгованості.

    З наданих позивачем квитанцій (а.с.50) в підтвердження сплати ним заборгованості та поточних платежів за користування газом, водою, теплопостачанням, електроенергією видно, що в період з вересня по листопад 2009 року на рахунок ВУВКГ за користування водою було внесено 235,77 грн., на рахунок ЖЕК - 203,40 грн., на рахунок Яготинської філії  ВАТ “Київоблгаз” сплачено 77,82 грн, на рахунок КП КОР “Яготинтепломережа” - 80,95 грн. та 106.34 грн., на рахунок Яготинського РП “Київобленерго” перераховано 100 грн., та 36,38 грн.

    З повідомлення КПКОР “Яготинтепломережа” від 23 листопада 2009 року (а.с.60) видно, що згідно судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 в вересні 2008 року стягнуто та зараховано на рахунок підприємства 2753 грн.38 коп заборгованості.

    З повідомлення Цеху телекомунікаційних послуг № 3 ВАТ “Укртелеком” (а.с.61) видно, що послуги зв’язку за останні два роки по телефонному номеру 5-42-25, який встановлений за адресою вул.Незалежності –32”а”, кв.48  сплачено.

    З повідомлення Яготинського ВУВКГ (а.с.62) видно, що в квартирі № 48 за адресою вул. Незалежності 32”а” в зв’язку із заборгованістю за водопостачання та водовідведення 19 червня 2008 року були виконані роботи по припиненню прийняття зворотних вод з даної квартири. В грудні 2008 року при обстеженні квартири виявлено, що мешканці квартири самовільно відновили скид стоків з квартири без погашення боргу. Борг за водопостачання та водовідведення станом на 1 листопада 2009 року становить 7280 грн. 28 коп.

    З повідомлень Яготинського районного підрозділу ЗАТ “Киїобленерго” від 18 листопада 2009 року та від 26 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 за період 2008-2009 рік сплачено за спожиту електроенергію 600 грн., оплата здійснювалась відповідно до показань приладів обліку та виставлених рахунків з 1 січня 2007 року по 19 листопада 2009 року.

Згідно ст.107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно ст.. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців...

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на підставі ордера на жиле приміщення № 510, виданого 11 березня 1993 року виконкомом Яготинської міської ради на ім’я батька позивача – ОСОБА_3, його сім’я в складі чотирьох осіб отримала двохкімнатну квартиру № 48 по вул.. Незалежності – 32 «а» в м.Яготин. Сімейні відносини батьків позивача – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не склались, та останні розірвали шлюб, після чого восени 2004 року батько позивача - ОСОБА_3 залишив квартиру та переїхав проживати до іншої жінки в с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, з котрою зареєстрував шлюб, тобто обрав інше постійне місце проживання. З 2006 року матір позивача - ОСОБА_2 залишила квартиру та переїхала проживати на інше постійне місце проживання, в будинок свого батька ОСОБА_5, розташований по вул..Толстого -11 м.Яготин. Після цього, між сім’єю позивача та сім’єю його сестри ОСОБА_4 почали виникати сварки, та позивач змушений був залишити квартиру та орендувати житло. Наприкінці 2008 року ОСОБА_4 разом із своєю сім’єю переїхала проживати до діда в будинок № 11 по вул..Толстого м.Яготин, та не проживала в квартирі більше шести місяців без поважних причин. Позивач за згодою сестри влітку 2009 року переїхав проживати разом із сім’єю в квартиру № 48 по вул.Незалежності – 32”а”.  Після вселення в квартиру позивач не чинив ОСОБА_4 будь – яких перешкод в користуванні квартирою.

Так, відповідачка ОСОБА_4 в попередньому судовому засіданні показала, що вона виїхала проживати в будинок діда тому, що вони з чоловіком не працювали, в зв’язку з чим вони вирішили займатись підсобним господарством. Крім цього, відповідачка дозволила позивачеві проживати в квартирі протягом наступних чотирьох років, оскільки вона раніше також користувалась квартирою приблизно такий же час, з 2005 року по 2009 рік.

    Крім цього, в попередньому судовому засіданні ОСОБА_4 також зазначала, що переїхала проживати на вул. Толстого – 11 до матері та до діда, проте, в судовому засіданні відповідачка пояснювала причину переїзду в будинок діда зовсім по іншому, та показала, що вимушена була тимчасово переїхати до діда, оскільки той потребував догляду, а матір відповідачки в той час переїхала до свого співмешканця в с.Богданівка. З показів відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що вона проживала у співмешканця лише місяць та повернулась в будинок батька, тобто за останнім було вже кому доглядати. Відповідачка ОСОБА_4 при цьому пояснювала, що вона не повернулась до спірної квартири в зв’язку з тим, що там вже проживав позивач. Проте, в судовому засіданні встановлено, що позивач переїхав до спірної квартири лише в серпні 2009 року.    

    Враховуючи суперечливість показів відповідачки, суд вважає, що остання не проживала в квартирі більше шести місяців без поважних причин.

    З пояснень відповідачки ОСОБА_4 в підтвердження тих доводів, що вона виїхала з квартири з поважних причин та  мала намір повернутись до квартири, також вбачається, що в квартирі залишились її меблі, кухня, диван, ліжко, одяг, які позивач за домовленістю склав в одну з кімнат.

    Разом з тим, позивач в судовому засіданні пояснив, що меблі відповідачки у занедбаному стані, поламані, а одяг залишився в квартирі той, який вже ніхто не носить, та склав він це майно в кімнаті, оскільки в квартирі розпочав ремонт.

    Суд не може прийняти до уваги доводи відповідачки ОСОБА_4 в цій частині, тому, що квартира повинна використовуватись як житло, а не служити приміщенням для зберігання будь – яких речей осіб, які в дійсності там не проживають.

    Покази свідка ОСОБА_8Є в тій частині, що відповідачка ОСОБА_4 продовжувала користуватись квартирою, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки ОСОБА_8 є сестрою чоловіка відповідачки, тобто особою зацікавленою в результатах розгляду справи, та покази цього свідка спростовуються показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з котрих вбачається, що на момент вселення в квартиру позивача, квартира була в занедбаному стані, потребувала негайного ремонту, та по зовнішньому вигляду квартири було видно, що там тривалий час ніхто не проживає та  ніхто нею не користується.

    Зустрічна позовна заява не підлягає до задоволення з тих підстав, що ОСОБА_4 звернулась до суду вже після того, як до неї був пред’явлений позов ОСОБА_1, тобто, коли між сторонами вже існував спір. В попередньому засідання остання взагалі не згадувала про ті обставини, що позивач чинить їй перешкоди у користуванні квартирою. Одночасно, з показів свідка ОСОБА_9 видно, що позивачка під час звернення до працівників міліції не зазначала, що її не впускають до квартири, а ОСОБА_1 під час телефонної розмови не заперечував, що б остання забрала звідти речі, в зв’язку з чим вимоги зустрічного позову суд знаходить необґрунтованими та недоведеними.

    Суд також не може прийняти до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_2 в тій частині, що її тимчасова відсутність у квартирі була викликана необхідністю доглядати батька, з тих підстав, що будь - яких доказів по справі в підтвердження тих обставин, що батько ОСОБА_2 потребує постійної сторонньої допомоги останньою та відповідачкою Савчук суду не надано.

    Дійшовши висновку, що відповідачка ОСОБА_2 виїхала з квартири на інше постійне місце проживання, суд також враховує, що ОСОБА_2 проживає у батька близько чотирьох років, квартирою не користується.

    Заперечення ОСОБА_2 в тій частині, що в квартирі залишився її одяг, суд не приймає до уваги з таких підстав. Так, відповідачка в судовому засіданні пояснила, що останній раз знаходилась в квартирі рік тому, в зв’язку з чим суд вважає, що в квартирі залишились лише ті речі відповідачки, в користуванні котрих в неї немає потреби.

    Свої заперечення ОСОБА_2 також обґрунтовувала тим, що будинок батька не належить їй на праві власності, а тому не може служити для неї постійним місцем проживання. Проте, місцем постійного проживання особи є помешкання, в котрому вона фактично постійно мешкає, незалежно від того, чи належить це приміщення їй на праві власності, чи вона користується ним на правах найму. Отже, квартира також не належала відповідачці на праві власності.

    Постановляючи рішення,  суд також врахував, що відповідачі за первісним позовом ставились байдуже до збереження квартири. Так квартира була в занедбаному стан, існувала велика заборгованість за водопостачання. газопостачання,  за користування електроенергією, теплопостачання  і т.д.

    Керуючись ст.ст. 10,60,212,209,218  ЦПК України, ст.ст. 71,107 ЖК України, суд

                       ВИРІШИВ:

              Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Яготинська ЖЕК, м.Яготин Київської області, вул. Шевченко –204, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задовольнити.

    Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме : квартирою № 48 по вул. Незалежності, 32-а в м. Яготин Київської області.

    В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                                               Литвин Л.І.