УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6262/18 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач Бережна С. В.

                                                  УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді:        Бережної С.В.,

суддів:        Жизнєвського Ю.В.., ОСОБА_1,

за участю секретаря:        Дем'янчук Н.Д.,

прокурора:                        Клименка М.В..,

представника власника

майна- адвоката: ОСОБА_2,

власника майна: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 липня 2018 року про накладання арешту на майно, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, а саме: посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії АМВ №032261;

-свідоцтво про реєстрації транспортного засобу марки «Volkswagen PASSAT», державний номерний знак «АМ7777ЕМ», серії СХК № 440394;

-свідоцтво про реєстрації транспортного засобу марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», державний номерний знак «АВ7777НТ»;

-- свідоцтво про реєстрації транспортного державний номерний знак «СЕ7949АН», серії СЕС мобільний телефон марки Samsung-GT-19505, IMЕІ: 357139053505553, в якому знаходиться сім-картка №0739087008;

мобільний телефон марки HUAWEI Y541-U02, ІМЕІ: 869153024172543, в якому знаходиться сім-картка №0975422780;

-пластиковий тримач для сім-картки №0975422780;

-мобільний телефон марки IPhone 7, ІМЕІ: 359205070118940, в якому знаходиться сім-картка №0979087008;

-ключ до автомобіля LAND ROVER в пластиковому корпусі чорного кольору;

-зв'язка ключів, на якій знаходиться п'ять ключів та брелок у пластиковому корпусі сірого кольору із написом «Hormann»;

-металевий предмет, зовні схожий на ключ;

-два металеві предмети, зовні схожі на ключ;

-автомобіль марки «Volkswagen PASSAT», державний номерний знак «АМ7777ЕМ», який належить на праві власності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Досудовим розслідуванням установлено, що 12.05.2017 близько 22 год. невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майно, проникли до приміщення будинку № 26 по вул. Щорса, смт. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, де погрожуючи застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я, зокрема погрожуючи предметом, ззовні схожим на пістолет, вчинили напад на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в ході якого заволоділи належним останнім майном в особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами в сумі 20 000 грн., 300 євро, 400 доларів СІНА, 30 000 російських рублів, мобільний телефон «IPhone 7» вартістю 19 000 грн.; «IPhone 6 S» вартістю 16 200 грн., «IPhone 5 S» вартістю 15 000 грн.; «IPhone СЕ», вартістю 14 000 грн., золотий ланцюжок вагою 80 гр., вартістю 64 тис. грн.; золотий годинник вартістю 10 000 дол. США., мобільний телефон «IPhone 7» вартістю 30 000 грн., а всього на загальну суму 450 000 грн.

Крім того, 05.09.2017 року близько 22:30 години невстановлені особи, перебуваючи поруч з домоволодінням № 2 по вул. Богдана Ступки (Щорса), с. Райгородок, Бердичівського району, Житомирської області, підбігли до ОСОБА_7, який приїхавши до місця проживання вийшов з автомобіля та нанесли чисельні удари руками та ногами в область голови на ніг останнього, після чого заволоділи його транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва 1 - JEA088, чим заподіяли останньому матеріальної шкоди на загальну суму 338206,33 грн.

Зокрема, встановлено, що у невстановлений час, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 готують вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, поєднаний з проникненням в житло або інше володіння особи на території України.

Крім того, 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проникли на територію домоволодіння за адресою: Київська область Бориспільський район Процівська сільська рада, ОСОБА_13 ділянка, 62, не виявивши за місцем проживання потерпілого ОСОБА_14, таємно викрали з указаного будинку чуже майно, а саме: монети з золота та срібла, злитки з золота та інше майно на загальну суму близько 1000 000 грн., що є особливо великим розміром, і разом з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_14 матеріальної шкоди на указану суму.

Прокуратурою Житомирської області 31.05.2018 винесено постанову про об’єднання кримінальних проваджень №12018060000000108 від 18.04.2018 та №12018060000000126 від 1.05.2018, та №12017060000000083 від 13.05.2017, з № 12017060050001380 від 06.09.2017 в одне провадження під єдиним номером №12017060000000083.

26 червня 2018 року у рамках проведення досудового розслідування працівниками СУ ГУНП в Житомирській області, на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2018 року № 296/5846/48, проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen PASSAT», державний номерний знак «АМ7777ЕМ», який належить на праві власності ОСОБА_3, що знаходився поблизу будинку №6 по майдану Соборному в місті Житомир.

В ході проведення вказаного обшуку 26.06.2018 вилучено наступні речі та документи, а саме: освідчення водія на видане ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії 4В №032261; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volkswagen PASSAT» да: АМ7777ЕМ серії СХК №440394; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки AND ROVER моделі RANGE ROVER днз: АВ7777НТ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Geely MR-7151A днз: СЕ7949АН серії СЕС №017531; мобільний телефон марки amsung-GT-19505, ІМЕІ: 357139053505553, в якому знаходиться сім-картка №0739087008; мобільний телефон марки HUAWEI Y541-U02, ІМЕІ 1:869153024172543, ІМЕІ 2: 169153024203173, в якому знаходиться сім-картка №0975422780; пластиковий тримач для :м-картки №0975422780; мобільний телефон марки IPhone 7, ІМЕІ: 359205070118940, в якому заходиться сім-картка №0979087008; ключ до автомобіля LAND ROVER в пластиковому корпусі орного кольору; зв’язка ключів, на якій знаходиться п’ять ключів та брелок у пластиковому корпусі сірого кольору із написом «Ногmаnn»; металевий предмет, зовні схожий на ключ; два металеві предмети, зовні схожі на ключ; автомобіль марки «Volkswagen PASSAT» днз: М7777ЕМ, що на праві власності належить ОСОБА_3 29.09.1983 н., які після проведених судових експертиз аналізів, тощо можуть у подальшому бути речовими доказом у кримінальному провадженні, так як на них можуть міститися інформація про сліди чиненого злочину або інші відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Крім того, з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, у слідства виникла необхідність у накладені арешту на вищеперераховане майно.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та повернути ОСОБА_3 всі речі вказані в ухвалі слідчого судді про арешт майна. Посилається на те, що ухвала слідчого судді прийнята з порушенням норм кримінального процесуального законодавства України. Вказує, що аргументів в користь того, що вилучене майно є результатом вчинення злочинів, що розслідуються даним кримінальним провадженням або будь-яких інших об'єктивних відомостей про його приналежність до нього - слідчим не надано, натомість лише допускається, що вилучені речі та документи можуть бути використані як доказ. Більш того, арештоване майно не входить в списки викраденого відповідно до матеріалів кримінального провадження та не містять ознак слідів злочинів, що прямо підтверджується при порівнянні вилучених речей та документів з метою обшуку, визначеною в ухвалі слідчого судді. ОСОБА_3 не є підозрюваним або обвинуваченим у кримінальному провадженні, а тому на його арештоване майно відсутня правова можливість заявити цивільний позов. Відповідно до вимог ч.5 ст. 173 КПК України, ухвала слідчого судді про накладення арешту повинна містити конкретні дії, які неможливо вчиняти з арештованим майном, тобто заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення, а також чіткий порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Зазначені норми при постановленні слідчим суддею оскаржуваної ухвали не враховано. Зазначає також, що судове засідання по даній справі проводилось без участі представника ОСОБА_15, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості підтвердити право власності та правомірність володіння арештованим майном.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку. У той же час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилучене може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)1 відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов-), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години … для усунення недоліків, про що постановлює ухвалу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обшук автомобіля марки «Volkswagen PASSAT», державний номерний знак «АМ7777ЕМ», який належить на праві власності ОСОБА_3, що знаходився поблизу будинку №6 по майдану Соборному в місті Житомир та вилучення речей було проведено 26.06.2018 року, а з клопотанням про накладення арешту слідчий звернувся до суду лише 02.07.2018 року. Тобто з порушенням строків, чітко передбачених відповідною нормою КПК України.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, що зазначене клопотання слідчого направлялось у встановлений ч.5 ст. 171 КПК України строк поштою чи в інший спосіб передбачений законом що свідчить що воно подано у строк встановлений нормами КПК України.

При цьому, слідчий в клопотанні не наводить будь-яких вагомих обставин, які б позбавили його можливості звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням у встановлений законом строк.

Таким чином, мають місце процесуальні порушення норм КПК України при зверненні слідчим з клопотанням про накладення арешту на речі, вилучені під час вищезазначеного обшуку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на автомобіль та речі, вилучені під час обшуку автомобіля «Volkswagen PASSAT», державний номерний знак «АМ7777ЕМ», який належить на праві власності ОСОБА_3, слідчий суддя не надав наведеним обставинам належної правової оцінки та прийшов до помилкового висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на автомобіль та вилучені речі в ньому, зазначене в ньому.

В порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власників майна. Оскільки орган досудового розслідування вилучив майно під час обшуку, то в слідчого судді були відсутні підстави вважати, що таке неповідомлення власника буде процесуально необхідним з метою забезпечення арешту, як передбачено ч.2 ст.172 КПК України.

Клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України. До клопотання були додані лише копія протоколу обшуку від 26.06.2018, витяг з ЄРДР та копія ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Згідно журналу та звукозапису судового засідання слідчий суддя матеріали кримінального провадження, які мають відношення до клопотання, в судовому засіданні не досліджував. За наданих матеріалів, слідчий суддя не мав можливості перевірити та в подальшому у прийнятому рішенні належно встановити наявність підстав вважати, що все вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним ч.2 ст. 167, в тому числі і критеріям речових доказів в провадженні, (ст.98 КПК України).

Всупереч ч.5 ст.132, ч.2 ст.171 КПК як орган досудового розслідування в суді першої інстанції, так і прокурор в суді апеляційної інстанції, під час розгляду клопотання про арешт майна не надали достатні докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

В клопотанні про арешт майна та в оскарженій ухвалі слідчого судді в порушення вимог ч.ч.1-6 ст.170, ч.2 ст.171, ч.2, ч.5 ст.173 КПК України не зазначено та не встановлено підставу і мету накладення арешту на майно, відсутнє відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.

За змістом ч.1 ст.131, ч.1 ст.132, ст.170, ст.171 КПК України слідує, що заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна застосовуються виключно в межах завдання цього кримінального провадження.

Як на час вирішення клопотання слідчим суддею, так і на час розгляду провадження в апеляційному порядку, власнику майна ОСОБА_16 в межах цього кримінального провадження будь-яка підозра не повідомлялась, він не допитувався як свідок, а тому на його арештоване майно відсутня правова можливість заявити цивільний позов.

Крім того з клопотання про арешт майна, матеріалів, доданих до нього, а також з ухвали слідчого судді взагалі не вбачається, яке відношення до даного кримінального провадження, в межах якого вилучалося майно, мають посвідчення водія на ім’я ОСОБА_17, зв’язка з п’ятьох ключів з металевим брелком від помешкання ОСОБА_18 та його матері, а також три металеві предмети, схожі на ключі, та на якій правовій підставі в даному випадку підлягає обмеженню право ОСОБА_16 на володіння, користування та розпорядження вказаними речами, які в свою чергу надають можливість останньому керувати транспортними засобами та користуватися своїм житлом та житлом своєї матері.

В судовому засіданні прокурор не зазначив доводів на підтвердження необхідності вилучення вказаних речей, а тим більш, їх арешту.

       Крім того, слід також зазначити, що надана прокурором в судовому засіданні апеляційного суду копія постанови слідчого від 27.06.2018 року про визнання майна, зазначеного в клопотанні від 26.06.2018 року, речовими доказами, не може бути взята до уваги апеляційним судом, оскільки така копія постанови не долучалася до клопотання та не була предметом дослідження слідчого судді при розгляді даного клопотання в суді першої інстанції, а тому не може досліджуватися апеляційним судом, виходячи з положень ст. 404 КПК України.

       З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду провадження, ухвала слідчого судді не може бути залишена в силі, у відповідності до ч.3 ст. 407 КПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладання арешту на перелічене в клопотанні майно у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

       Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 липня 2018 року про накладання арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 та накладенні арешту на майно за переліком згідно клопотання відмовити.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: