АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7188/17 Справа № 200/20338/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 04.09.2017р. задоволено позов ОСОБА_3 та на його користь зі ОСОБА_2 стягнуто 2 000 000грн. боргу за договором позики, 140383грн.57коп.- 3% річних за період 21.11.2014р. по 24.03.2017р. та 1386000грн. інфляційних втрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Згідно особистої письмової розписки ОСОБА_2 від 20.11.2013р. зобов'язався повернути ОСОБА_3 борг у розмірі 2 000 000 грн. до 20.11.2014р. у повному обсязі із зазначенням про своє право на дострокове погашення боргу (а.с.8 ). 20.11.2013р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилася за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором позики від 20.11.2013р. у межах 10 000грн. в строк до 20.11.2014р.(а.с.12).

Відповідно до положень ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Враховуючи встановлені обставини про невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань та неповернення боргу, суд першої інстанції відповідно до вимог ч.2 ст.625, ст.ст.1046, 1049, 1050 ЦК України ухвалив рішення про стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 2 000 000грн. на повернення боргу, 140383грн.57коп.- 3% річних та 1386000грн. інфляційних втрат.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать вимогам закону та дійсним обставинам справи. Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права при розгляді справи та позбавлення його права на захист своїх інтересів та правильність вирішення спору безпідставні. Справа перебувала у провадженні суду першої інстанції з листопада 2016 року. Ухвалене у заочному порядку рішення 14.12.2016р. скасовано самим судом першої інстанції за заявою ОСОБА_2 (а.с.51), після чого справа розглядалась у загальному порядку. Представники ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приймали участь у судових засіданнях, представляли його інтереси, неодноразово заявляли одні і ті ж самі клопотання (а.с.77-80, 91-96, 107-112). Після оголошення судом першої інстанції перерви у судовому засіданні, у період з 23.05.2017р. по 04.09.2017р., ОСОБА_2 та його представниками не було подано до суду ні письмового клопотання про призначення експертизи, ні зустрічного позову, причин, які б перешкоджали їм здійснювати вказані дії апеляційна скарга не містить. Оригінал розписки оглядався як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції. Представниками ОСОБА_2 не заперечувалось написання останнім письмової розписки та факту існування боргу, при цьому від надання пояснень щодо конкретних обставин виниклих між сторонами відносин у суді першої інстанції вони фактично ухилились. Лише в апеляційній скарзі ОСОБА_2 наведені обставини про існування між ним та ОСОБА_3 боргових відносин з приводу угоди купівлі-продажу корпоративних прав з наданням суду апеляційної інстанції копії протоколу загальних зборів ТОВ «ФІРМА «ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ» від 20.11.2013р. та заяви ОСОБА_3 про вихід із складу учасників вказаного товариства. Однак ОСОБА_3 стверджував, що за розпискою дійсно надавав у борг ОСОБА_2 зазначену у ній грошову суму та заперечував існування інших спірних відносин зі ОСОБА_2 та вказаним товариством. Крім того, зазначеними в апеляційній скарзі ОСОБА_2 документами фактично не підтверджується укладення договору купівлі-продажу частки корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА» «ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ». Збіг дат у договорі позики та заяві ОСОБА_3 про добровільний вихід зі складу власників господарського товариства, на які посилається ОСОБА_2 фактично є його припущеннями. Між тим, за вимогами ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, підстав для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.