АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 4096                Головуючий суддя І інстанції Коптєв

Провадження №         Суддя доповідач Кіпенко І.С.

Категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів - Кіпенка І.С., Котелевець А.В.,

за участю секретаря - Пуль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 2 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ] каченка ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, -

В СТАНОВИЛА:

21 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Барвінківської РДА Харківської області про визнання незаконним дії щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та зобов'язання здійснити перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення та виплатити недоотриманих у 2007- 2009 роках коштів відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії, має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Проте нарахування та виплата вказаної соціальної виплати здійснювалася відповідачем в значно менших розмірах, ніж передбачено законодавством.

Відповідачі - управління праці та соціального захисту населення Барвінківської РДА Харківської області надали письмове заперечення проти позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 2 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправними дії управління праці, соціального захисту та захисту населення Барвінківської РДА Харківської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки в розмірі згідно з вимогами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язано управління праці, соціального захисту та захисту населення Барвінківської РДА Харківської області провести перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки в розмірі згідно з вимогами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше здійснених виплат.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління праці, соціального захисту та захисту населення Барвінківської РДА Харківської області ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції га ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судці-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, і належить до другої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому управління праці, соціального захисту та захисту населення Барвінківської РДА, де позивач перебуває на обліку, виплачувало позивачу у щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щодо виплати позивачеві заборгованості зі щорічної допомоги на оздоровлення, суд дійшов висновку про зобов’язання відповідача здійснити таку виплату у розмірах, встановлених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007-2009 роки.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» постраждалим особам першої категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що під час визначення розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не наведені вище постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Крім того, судом вірно враховано те, що розмір виплат, передбачених вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, не відповідає визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру, кратному мінімальній заробітній платі, яка збільшувалась в різні часи Законами. України «Про встановлення мінімальної заробітної плати» на відповідні роки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України пов; нен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду щодо визнання неправомірними дій відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області відхилити.

Постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 2 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді