Справа № 1-33/2009р.  

                                          В И Р О К

                                          І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

30 листопада 2009 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

  головуючого  судді                     Сенюх М.З.

 при секретарі                 Гачок Т.І.,  Головатюк О.І.

  з участю прокурора             Голиш Ю.С., Карпець П.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці справу  про обвинувачення  

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3»янівка Миколаївського району Миколаївської області, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого,   громадянина України, судимого 25.01.1985 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ст.. 140 ч.3 КК України /1960 року/ до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, 24.02.1986 року Центральним районним судом м. Миколаїв за ст.ст.142 ч. 2, 43 КК України /1960 року/  до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 27.08.1993 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ст.. 140 ч. 3 КК України /1960 року/  до 3 років позбавлення волі, 22.05.1997 року Центральним районним судом м. Миколаїв за ст.ст. 141 ч.2, 26 КК України до 5 років позбавлення волі, 03.06.2004 року Корабельним районним судом м. Миколаїв за ст.ст. 187 ч.2, 69 КК України до 4 років позбавлення волі, 14.07.2008 року Рівненським міським судом Рівненської області за ст.. 187 ч. 2 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі -

за  ч.3 ст. 186 ч.2  КК України,-

                                      В С Т А Н О В И В:

                          ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні корисливі злочини. .

                           28 вересня 2007 року біля 1 год. ОСОБА_1 в м. Ланівці на вулиці Грушевського біля будинку № 26, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_2, який повертався додому і штовхнув його в спину, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на асфальтоване покриття вулиці. ОСОБА_1 заломив йому руки за спину та відкрито заволодів його грішми в сумі 400 грн. та мобільним телефоном «Самсунг –х 200», чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 700 грн.

                           Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 6 жовтня 2007 року біля 23 год., будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на вулиці Тернопільській в м. Ланівці, навпроти стадіону, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які йшли в попутному напрямку, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я і виразилось в нанесенні декількох ударів кулаком власної руки в область обличчя та грудної клітки ОСОБА_3, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді синців лівої половини чола та

                                                                -2-

лівої лобно-скроневої ділянки, нижньої повіки правого ока, правої вушної раковини, правих передпліччя та кисті, лівого стегна, синця правої виличної, що поширюється на щічну ділянку, синця спинки та садна лівого крила носа, подряпини лівого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, та відкрито заволодів її мобільним телефоном «ОСОБА_5 еріксон» вартістю 1000 грн. та скрився з місця злочину.

                          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів не  визнав та  вказує, що злочинів він не вчиняв.

                       Підсудний ОСОБА_1 пояснив суду про те, що з вересня 2007 року він перебував у своїх родичів в м. Ланівці, яким допомагав у проведенні осінньо-польових робіт. 6 жовтня 2007 року він вживав спиртні напої, а ввечері подивився на весілля, на якому була його сестра  і з нею пішов додому. Вночі в будинок родичів приходили працівники міліції, які повідомили, що хтось обікрав дівчину. Підсудний в той час вийшов з будинку, а наступного дня вирішив поїхати  від родичів в м. Рівне.

 Винність підсудного у вчиненні злочинів стверджується доказами, зібраними по справі та  дослідженими в судовому засідання.

 Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що в ніч з 27 на 28 вересня 2007 року він повертався додому від свого товариша. На вулиці Грушевського до нього ззаду підбіг невідомий чоловік високого росту, який штовхнув його в спину, від чого він впав на землю. Невідомий заломив йому руки за спину, однією рукою тримав його, а іншою з кишені піджака викрав гроші в сумі 400 грн. та мобільний телефон марки «Самсунг» вартістю 300 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 вказав, що підсудний ОСОБА_1 подібний на того чоловіка, який його пограбував. Потерпілий не наполягає на його суворому покаранні, свій цивільний позов підтримав та просить його задовольнити.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 дала суду пояснення про те, що 6 жовтня 2007 року біля 23 год. вона з подружкою ОСОБА_4 поверталась від дідуся. По дорозі біля них  неодноразово проходив чоловік високого росту, одітий в короткуваті плямисті військові штани та довге пальто. Біля стадіону, пояснила потерпіла, цей чоловік наніс їй удар по голові, від якого вона впала і почала кричати. Незнайомий наніс їй  ще  кілька ударів у голову та бив по руках, а потім обшукував кишені. Коли незнайомий відійшов від неї, вони різко встала і почала втікати.

Потерпіла ОСОБА_3 також пояснила суду про те, вона на місце злочину повернулась з ОСОБА_6, з яким шукала телефон, але його не було і вона зрозуміла, що він викрадений.

Потерпіла вказує, що підсудний ОСОБА_1  подібний на того чоловіка, який напав на неї. Вона не наполягає на його суворому покаранні, претензій до нього не має, телефон її повернуто.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду про те, восени 2007 року  вона повернулась з роботи і виявила побите  обличчя в батька ОСОБА_2, який її розказав про скоєне. За медичною допомогою батько не звертався, а звернувся із заявою в органи міліції.

Свідок ОСОБА_8  дала суду пояснення, аналогічні показам  свідка ОСОБА_7, ствердивши про те, що дійсно  на обличчі в батька були тілесні пошкодження.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду про те, що восени 2007 року до них приїхав підсудний з братом ОСОБА_7, які допомагали їм у веденні домашнього господарства. В кінці вересня ОСОБА_7 повернувся додому, а ОСОБА_5 залишився.

6 жовтня 2007 року, пояснила свідок, вона із своїми синами була на весіллі. Біля 23 год. її повідомили, що на неї на вулиці чекає брат. Вона вийшла і побачила ОСОБА_1, який був у нетверезому стані. Тоді він був одітий в плямисті штани та темно-синій піджак. Вони разом пішли додому, а біля 1 год. до них проходили працівники міліції, які повідомили про вчинену крадіжку. Підсудний  ліг спати в іншу кімнату, однак  при приході працівників міліції його вже там не було.

                                      -3-

Свідок ОСОБА_5 ствердила, що ОСОБА_1 більше не бачила і з ним не спілкувалась.

Допитана в судовому  засіданні свідок ОСОБА_9 дала суду пояснення про те, що підсудний є її племінником. Він гостював у них до жовтня 2007 року. 6 жовтня  він був одітий в плямисті короткуваті штани та синій піджак. В ніч з 6 на 7 жовтня в їх будинку були працівники міліції, однак ОСОБА_1 вони не зустріли і після цього підсудний в них не появлявся.

Свідок ОСОБА_9 також пояснила суду, що надворі в них є шафа, де зберігається одяг її померлого чоловіка, який був вищий за підсудного. ОСОБА_1 мав можливість одягнути пальто з її чоловіка.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду про те, що в жовтні 2007 року вночі він почув крик, стукіт і вийшов у коридор, де побачив дівчину, яка  розказала про те, що на неї напав невідомий чоловік і попросила про допомогу. Свідок з нею пішов на місце події, дзвонив із свого телефона на її, однак її телефона не знайшли.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що в жовтні 2007 року він перебував на чергуванні. Біля опівночі поступило повідомлення про грабунок біля стадіону. В розмові з ОСОБА_3 він із свого телефона набрав її номер, то обізвався чоловік з російським акцентом, його голос подібний до голосу підсудного.

Свідок ОСОБА_11 дав суду пояснення про те, що ОСОБА_1 носив його одяг, який був на нього короткуватий. Після  весілля підсудний від них поїхав і після того вони не спілкувались.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив суду, що в м. Рівне на базарі він придбав для дочки телефон марки «ОСОБА_11 еріксон», який пізніше вилучили працівники міліції, бо він виявився краденим. Він працівників міліції він взнав, що телефон продав його односельчанин ОСОБА_13, якого він знає, але не бачив його майже три роки назад.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив суду про те, що ОСОБА_13 є його сином, який приблизно три роки тому поїхав на заробітки і відсутні відомості про нього. Про викрадений телефон йому нічого не відомо.

Крім показів потерпілих та свідків винність підсудного у вчиненні злочинів стверджується письмовими доказами, зібраними по справі.

Актом судово-медичного обстеження /а.с. 11-12/ та висновком експерта № 323 /а.с. 63-64/ стверджується, що у ОСОБА_3 виявлені синці лівої половини чола та лівої лобно-скроневої ділянки, нижньої повіки правого ока, правої вушної раковини, правих передпліччя та кисті, лівого стегна, синець правої виличної, що поширюється на щічну ділянку, синець спинки та садна лівого крила носа, подряпини лівого передпліччя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно протоколу вилучення від 23.11.2007 року телефон «ОСОБА_13 еріксон» вилучено у ОСОБА_15 /а.с. 22/

Згідно протоколів пред’явлення особи для впізнання серед пред’явлених для впізнання осіб потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 вказали на ОСОБА_1 /а.с. 66-69, 71-74, 148-150/.  

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність злочину, вчиненого підсудним ОСОБА_1   і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України як  відкрите викрадення чужого майна, /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене повторно.

Пояснення підсудного ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки вони суперечать матеріалам справи і дані в зв’язку з небажанням нести кримінальну відповідальність.

При призначенні покарання підсудному суд відповідно до вимог ст.ст. 50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який схильний до вчинення злочинів, негативно характеризується за місцем проживання.

  На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що   доцільно призначити

                                -4-

покарання згідно статті звинувачення у виді позбавлення волі. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 відбуває покарання, то йому слід частково приєднати покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов підлягає до задоволення.                

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,  суд -

                                                                  З А С У Д И В :

 ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за якою призначити покарання чотири роки    позбавлення волі.

На підставі  ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду від 14 липня 2008 року у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією ? належного йому майна і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією ? належного йому майна.

 М іру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін – тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 10 листопада 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1  в користь ОСОБА_2 Богдановича700 грн.

Речовий доказ по справі – мобільний телефон «ОСОБА_13 еріксон», що знаходиться на зберіганні – повернути ОСОБА_3, відеокасету, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Лановецького РВ УМВСУ – долучити до матеріалів справи.                        

                На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом  15 діб з моменту його проголошення, а засудженому – в той же строк з моменту вручення копії вироку.

                                                                        Суддя  -  

            Голова суду                                                                              ОСОБА_16

            Секретар суду                                                                         ОСОБА_17