АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6908/16 Справа № 0417/1997/12 Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Повєткіна В.В., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 02 березня 2012 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про звернення стягнення на предмет застави,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Індустріального райсуду м.Дніпропетровськ від 02.03.2012р. частково задоволено позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4, ПАТ «Акцент-Банк» та, зокрема, ухвалено звернути стягнення на предмет застави - автомобіль «CYEVROLET CAPTIVA», НОМЕР_1, належний ОСОБА_4, на погашення її заборгованості за кредитним договором від 28.12.2007р. у сумі 508 368грн.46коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на те, що воно ухвалене без врахування його інтересів та іншого судового рішення, яким на його користь з ОСОБА_4 стягнуто суму боргу.

Перевіривши законність та обгунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

28.12.2007р. між ПриватБанком (правонаступник: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала на строк по 26.12.2014р. кредит у сумі 50546,47 доларів США (а.с.9-11,17,18). Того ж дня, 28.12.2007р. між ПриватБанком та ОСОБА_4 укладено договір застави рухомого майна, за умовами якого виконання кредитного договору забезпечено заставою належного ОСОБА_4 автомобіля «CYEVROLET CAPTIVA», НОМЕР_1 (а.с.13-15,17,18).

За відомостями ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 01.02.2012р. за ОСОБА_4 обліковується заборгованість за кредитним договором (а.с.4,5).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором від 28.12.2007р. у сумі 508 368грн.46коп. на підставі вимог ст.ст.590,1048,1050,1054 ЦК України ухвалив рішення про звернення стягнення на належний їй автомобіль «CYEVROLET CAPTIVA», НОМЕР_1, як на предмет застави.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування судового рішення як незаконного зводяться до наступного. Рішенням Суворовського райсуду м.Одеса від 16.08.2010р. на його користь з ОСОБА_4 стягнуто 142626грн. боргу, рішення суду не виконано, а на належний ОСОБА_4 автомобіль «CYEVROLET CAPTIVA», НОМЕР_1, накладено арешт. Оскільки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» намагається скасувати вказаний арешт з посиланням на існування судового рішення про звернення стягнення на вказаний автомобіль, ОСОБА_2 вважав, що має право на стягнення за рахунок останнього на підставі судового рішення, ухваленого раніше оскаржуваного, яким первинне рішення на його користь не враховано. Відповідно до вимог ч.1 ст.292 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у разі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Між тим, доводи ОСОБА_2, наведені в апеляційній скарзі, не свідчать, що при ухваленні 02.03.2012р. рішення за позовом банку суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов'язки. Не вбачається і того, що цим рішенням зачіпаються права та інтереси ОСОБА_2 Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про не врахування Індустріального райсудом м.Дніпропетровськ при ухваленні рішення іншого рішення - Суворовського райсуду м.Одеса від 16.08.2010р. за його позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу, не ґрунтуються на законі. Правовідносини банку та ОСОБА_4 виникли у зв'язку з борговими зобов'язаннями останньої за укладеним 28.12.2007р. договором кредиту. Виконання вказаних зобов'язань забезпечені на підставі укладеного 28.12.2007р. банком та ОСОБА_4 договору застави рухомого майна - належного останній автомобіля «CYEVROLET CAPTIVA», НОМЕР_1. Вирішення питання про погашення кредитної заборгованості ОСОБА_4 шляхом звернення стягнення на вказаний предмет застави ніяким чином не залежить від інших правовідносин, які склались між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Саме по собі бажання ОСОБА_2 отримати задоволення своїх грошових вимог за рахунок належного ОСОБА_4 автомобіля «CYEVROLET CAPTIVA», НОМЕР_1, який перебував у заставі банку з 2007 року не свідчать про незаконність судового рішення про звернення стягнення на останній як на предмет застави. Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Враховуючи наведене, підстав для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 02 березня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 1776грн.29коп. судового збору за апеляційною скаргою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М. Повєткін В.В. Каратаєва Л.О.