Справа № 2-1625/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

9 грудня 2009 року                                                               Ковельський міськрайонний суд

                                 Волинської області

в складі: головуючого – судді                                             МИРОНЮКА М.Г.

        при секретарі                                                         ПОСПОЛІТАК Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковельського міськрайонного суду в м. Ковелі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, фінансове управління Ковельської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису, -                                                                                                    в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позов до ОСОБА_3, фінансового управління Ковельської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису.    

    Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що згідно постанови Ковельського міськрайонного суду від 23.05.2009 р. ОСОБА_3 за порушення правил дорожнього руху накладено штраф в сумі 2 550 грн., який підлягає стягненню в дохід держави. 26 серпня 2009 р. державним виконавцем Ковельського міськрайонного управління юстиції було складено акт опису та арешту майна при примусовому виконанні зазначеної вище постанови суду. Згідно акту було описано та накладено арешт на слідуюче майно: телевізор кольоровий, бувший у вжитку вартістю 100 грн.; меблеву стінку з чотирьох секцій, бувшу у вжитку. вартістю 500 грн.; газову плитку, білого кольору, бувшу у вжитку, вартістю 300 грн.; кухонну стінку з чотирьох секцій, бувшу у вжитку, вартістю 500 грн.; кухонний куточок, бувший у вжитку, вартістю 200 грн., а всього описано майна на загальну суму 1600 грн., яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1. Позивачі зазначають, що описане майно належить їм на праві спільної сумісної власності, як подружжю, і що на момент придбання цього майна їхній син був ще неповнолітнім.

     Просять постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на телевізор РТ кольоровий, корпус сірого кольору, пошкоджений, бувший у вжитку вартістю 100 грн., газову плиту, булого кольору, бувшу у вжитку вартістю 300 грн. та виключити з акту опису і арешту майна 26.08.2009 р. телевізор РТ кольоровий, бувший у вжитку вартістю 100 грн., меблеву стінку, яка складається з чотирьох секцій, виробництва м. Ужгород, бувшу у вжитку вартістю 300 грн., кухонну стінку з чотирьох секцій, бувшу у вжитку вартістю 500 грн., кухонний м’який куточок, бувший у вжитку вартістю 200 грн.

    В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали, просять його задовільнити з підстав викладених в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_3 позов визнав та пояснив, що описане майно належить його батькам, які є позивачами по справі, і про це він заявляв під час проведення опису та арешту вказаного майна.

    Представник фінансового управління Ковельської міської Ради в судове засідання не з’явився.

    Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі прийшов до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення.

    Як встановлено в судовому засіданні згідно накладної № 127 від 15 лютого 2005 р. виданої приватним підприємцем ОСОБА_4, ОСОБА_1 за готівку придбав в неї стінку вартістю 1401 грн.

    Згідно накладної № 68 від 10 вересня 2004 р. виданої приватним підприємцем ОСОБА_4, ОСОБА_1 за готівку придбав в неї кухонний куток вартістю 567,00 грн. та кухонну стінку вартістю 800 грн.

    Згідно свідоцтва про шлюб від 4 березня 1988 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб і після укладення шлюбу їм присвоєно прізвище ОСОБА_1.

    Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні, підтвердили, що телевізор РТ та газова плитка були ними передані подружжю ОСОБА_1, оскільки їм вони були непотрібні.

    Із акту опису й арешту майна від 26.08.2009 р. вбачається, що ОСОБА_3 зробив заяву про те, що описане майно належить його батькам.

    За таких обставин суд вважає, що позивачі довели, що майно, яке було описане згідно акту опису й арешту від 26.08.2009 р. належить їм на праві спільної сумісної власності, і тому їхній позов про визнання права власності на дане майно та виключення цього майна з акту опису й арешту майна від 26.08.2009 р. підлягає до задоволення.

    Керуючись ст.10, 60, 61, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 60, 61 СК України, суд,

                                                                 в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на телевізор РТ кольоровий, бувший у вжитку вартістю 100 грн., газову плитку білого кольору, виробництва Німеччина, бувшу у вжитку вартістю 300 грн. та виключити з акту опису й арешту майна від 26.08.2009 р. слідуюче майно: телевізор РТ, кольоровий, бувший у вжитку вартістю 100 грн.; газову плиту, білого кольору, виробництва Німеччина, бувшу у вжитку вартістю 300 грн.; меблеву стінку із чотирьох секцій, бувшу у вжитку вартістю 500 грн.; кухонну стінку з чотирьох секцій, бувшу у вжитку вартістю 500 грн.; кухонний м’який куточок вартістю 200 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження  протягом 10 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий                                 М.Г. Миронюк