Справа № 752/16012/17

Провадження №: 1-кп/752/413/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Київ Голосіївський райнний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Рудика І.В.,

при секретарі - Трегубовій А.В.,

з участю прокурора - Автенюк А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100010000035 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Антрацит, Луганської обл., громадянина України, освіта середня, не працюючого, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Фастівського міськрайонного суду від 17.08.2017 року за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді штрафу 850 грн., у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд,-

встановив:

02.01.2017 року близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Оушен Плаза», що розташований за адресою: м. Київ, вул. (Антоновича), 176, зайшов до магазину «Островок Handys», впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полиць з товаром магазину та поклав до своєї кишені зимові шапки в кількості двох штук, набір із зимової шапки та пари рукавиць, після чого вийшов з приміщення ТРЦ «Оушен Плаза», та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 729 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав повністю та пояснив, що перебував в ТРЦ «Оушен Плаза», підійшов до полиць з товаром одного із магазинів та поклав до своєї кишені дві зимові шапки та набір з зимової шапки та пари рукавиць, після чого вийшов з приміщення ТРЦ «Оушен Плаза», та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Одночасно, до суду надано копію вироку Фастівського міськрайонного суду від 17.08.2017 року яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді штрафу 850 грн. Відповідно до мотивувальної частини вироку, злочин ОСОБА_1 вчинив 25.04.2017 року. Злочин же інкримінований в кримінальному провадженні, що перебуває у провадженні суду на цей час, вчинено 02.01.2017 року.

Відповідно до приписів ст. 32 КК України, повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

На переконання суду, ознакою повторності є те, що всі злочини, з яких вона складається, вчиняються в різний час. Таким чином, сам по собі злочин, вчинений 02.01.2017 року повторності не утворює, незалежно від наявності вироку суду за злочин вчинений після цієї дати, а саме 25.04.2017 року, адже цей злочин є вчиненим першим.

Таким чином, не заперечуючи фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого такої кваліфікуючої ознаки, як повторність.

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середнього ступеню тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває,

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання є його щире каяття у вчинені кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і його можна звільнити від відбування покарання із випробуванням, із покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Фастівського міськрайонного суду від 17.08.2017 року за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді штрафу 850 грн. виконувати окремо (самостійно).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме 4 зимові шапки та рукавіці, які знаходяться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2 за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя І. Рудик