донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.06.2006 р. справа №20/312пн
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Акулової Н.В., Волкова Р.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Жуков Ю.П. – директор, Титова О.В. (довіреність б/н від 05.12.2005р.) , |
від відповідача: від прокуратури Донецької області | Кольчик І.К. (довіреність №01-86 від 29.05.2006р.); Єрошкін В.В. (довіреність № 01-84 від 29.05.2006р.);
Лисенко С.І. (посвідчення № 1348 від 08.07.1998р.). , |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Орендного підприємства "Квант" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 31.03.2006 року |
по справі | №20/312пн |
за позовом | Державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" м.Донецьк |
до за участю | Орендного підприємства "Квант" м.Донецьк прокурора |
про | усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням. |
В С Т А Н О В И В:
У 2005 році позивач, Державне підприємство «Науково-технічний центр проблем енергозбереження», м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Орендного підприємства «Квант», м. Донецьк про усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням.
Згідно із повідомленням від 21.11.2005р. №07/3-35-05, в порядку вимог ст. 29 ГПК України, до справи вступив прокурор.
Рішенням від 31.03.2006р. позовні вимоги Державного підприємства «Науково-технічний центр проблем енергозбереження», м. Донецьк до Орендного підприємства «Квант», м. Донецьк про усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням були задоволені. Судове рішення мотивоване тим, що факти перешкоджання працівникам позивача у доступі до своїх робочих місць позивачем доказані, факт створення перешкод позивачу у здійсненні останнім права володіння майном, відповідач не спростував.
Відповідач, Орендне підприємство «Квант», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального і процесуального права України, судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2006 року скасувати повністю, у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позовних вимог в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, у задоволенні якого судовою колегією відмовлено, в зв?язку з його недоцільністю.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
В судовому засіданні відповідач надав судовій колегії клопотання про залучення до матеріалів справи технічного паспорту ОП «Квант»корпусу №3 по пр. Гурова, 2, виготовленого 24.05.2006р., та панорамного знімку господарського двору ОП «Квант».
Позивач надав судовій колегії аудиторський звіт від 28.03.2006р. з усним клопотанням про залучення до матеріалів справи.
Вказані клопотання задоволені судовою колегією, документи залучені до матеріалів справи в якості додатків до апеляційної скарги та відзиву на неї.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Згідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню у даних правовідносинах, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджується двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з того, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, невідповідні висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що призвело до прийняття по спору неправильного рішення, яке не ґрунтується на законі.
Як вбачається із матеріалів справи, нежитлове приміщення (будівля), яке розташоване за адресою м. Донецьк, пр. Гурова, 2 належить на праві власності декільком власникам та орендарям, в тому числі позивачеві та відповідачеві, що підтверджується свідоцтвами про право власності на частки нерухомого майна, які є в матеріалах справи, та іншими доказами.
У власності відповідача перебуває майно, яке придбано на підставі договору №1324 від 12.12.1995р., укладеного між Донецьким регіональним відділенням ФДМ України та Організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації, правонаступником якого є ОП «Квант».
Відповідно до акту приймання-передачі від 08.06.1999р. Інституту «Інсістемшахт», правонаступником якого є позивач, були передані основні засоби та матеріальні цінності, у тому числі й щодо будинку №2 по пр. Гурова, м. Донецьк. На теперішній час у державній власності знаходиться тільки частка будівлі і позивач користується нею на праві повного господарського відання.
В матеріалах справи відсутні докази визначення сторонами умов спільного користування будинком та прибудинковою територією, оскільки договори власниками будівлі не підписані (проекти таких угод є в матеріалах справи).
Позивач не надав доказів вирішення питання щодо спонукання укладання такого договору у визначеному чинним законодавством України порядку.
30.08.2005р. позивач, Державне підприємство «Науково-технічний центр проблем енергозбереження», м. Донецьк, звернувся із позовною заявою до Орендного підприємства «Квант», м. Донецьк про усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням, яке розташоване за адресою: 83055, м. Донецьк, пр. Гурова, буд. 2 та використання майна, що знаходиться у загальному користуванні, на підставі ст.ст. 16, 319 ЦК України.
Рішенням господарського суду Донецької області позовні вимоги були задоволені і відповідача було зобов?язано усунути перешкоди у здійсненні позивачем права володіння нежитловим приміщенням та у використанні майна, що знаходиться у загальному користуванні, а саме:
- зобов?язати відповідача розблокувати прохід по лівим сходам зазначеного будинку;
- зобов?язати відповідача забезпечити вільний доступ до ліфту;
- зобов?язати відповідача розблокувати вхід з протилежного боку будинку та забезпечити вільне використання при будинкової території та східних клітин.
В судовому рішення суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача права повного господарського відання частиною приміщення (не вказано якою саме: чи часткою, яка належить державі, чи часткою, що є предметом спору), розташованого за адресою 83055, м. Донецьк, пр. Гурова, буд. 2, та неспростування відповідачем факту вчинення ним перешкод у здійсненні позивачем вищевказаного права, який нібито підтверджується актами від 04.04.2005р., 05.04.2005р., 06.04.2005р., 15.04.2005р.
Відповідно до ст.ст. 54, 57 ГПК України, позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи. Здійснюючи правосуддя в господарських відносинах, суд повинен у визначеному законом порядку встановлювати по кожній справі об’єктивну істину. Обґрунтованість поданого позову, а також винесеного потім судового рішення визначається наявністю або відсутністю доказів.
В даному випадку позивачем заявлений негаторний позов, який є позадоговірною вимогою власника, що володіє річчю до 3-ї особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном. Перешкодою в здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав. Перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном повинні бути триваючими, повинні існувати на момент звернення до суду, оскільки в іншому випадку відсутні підстави для звернення з негаторним позовом. Додатковою вимогою до такого позову є те, що він може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних відносин та може бути поданим щодо індивідуально-визначеного майна, яке знаходиться у власника, тобто позивача, у власності або володінні.
Зазначені вимоги позивачем додержані не були. Належних доказів перебування у загальному користуванні, створення перешкод саме відповідачем на момент звернення позивача до суду до позовної заяви не надано.
В процесі розгляду справи позивач надавав суду матеріали, які не мають відношення до предмету позову, а стосуються питань щодо права користування земельною ділянкою (щодо якої не заявлено позовних вимог) та стягнення збитків з відповідача в зв'язку із «простоєм»(що також не є предметом позову).
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд Донецької області прийняв рішення з неповним з'ясуванням обставин та їх недоведеністю, в зв'язку з чим висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 84 ГПК України, тому що судом в резолютивній частині рішення не визначені чіткі дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень право власника, строк виконання цих дій, що є обов’язковою умовою при задоволенні негаторного позову. Судом визнані встановленими обставини, які не підтверджені матеріалами справи, а саме: а ні і матеріалах справи, а ні в рішенні суду не визначено, яке саме майно знаходиться у загальному користуванні позивача і на підставі яких документів. Позивачем не доведено суду, що спірне майно належить йому на умовах спільної власності, або у загальному користуванні.
В матеріалах справи відсутні належні докази наявності перешкод у користуванні нерухомим майном, що належить позивачу, які вчиняє відповідач.
Акти, на які посилається позивач, фактично є тільки доповідними записками фізичних осіб про «недопуск на робочі місця»в конкретні дати у квітні 2005р. робітників підприємства позивача. В матеріалах справи відсутні докази наявності трудових стосунків цих фізичних осіб із підприємством позивача. Ці документи не можуть бути визнані судовою колегією в якості належних доказів існування перешкод в користуванні майном, що належить позивачеві, оскільки позивачем не доведено, яке саме майно знаходиться у загальному користуванні, що саме відповідач встановив перегородку на другому поверсі, заблокував доступ до ліфту, що вхід з протилежної сторони будівлі заблоковано та що розуміється позивачем під «вільним»використанням прибудинкової території, сходових клітин, тим більше шляхом зносу огорожі та т.і.
Позивачем не вмотивовано у своїх вимогах та не доведено з посиланням на відповідні докази наявність існування перешкод в користуванні саме його власним майном.
Судом першої інстанції в рішенні також не визначено, що саме мається на увазі під «вільним користуванням» ліфтом, сходовими клітинами, прибудинковою територією, і в якій частині позивачу належить спірне майно.
Рішення господарського суду містить в собі тільки перелік норм права, які не були зазначені позивачем у його позовній заяві (ст. 136 ГК України, ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України), в обґрунтування позовних вимог, що не може бути прийнято судовою колегією в якості мотивації задоволення позовних вимог.
Крім того, судовою колегією встановлені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: в матеріалах справи відсутні клопотання сторін про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, на які посилається суд в протоколах судових засідань, що є порушенням ст. 81-1 ГПК України (судові засідання від 29.09.2005р., 12.12.2005р.).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи позовні вимоги позивача, приймає нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, в зв’язку із недоведеністю.
За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2006року у справі №20/312пн підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодовуються з позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Квант», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2006року у справі №20/312пн –задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2006року у справі №20/312пн –скасувати.
Відмовити у позовних вимогах Державного підприємства «Науково-технічного центру проблем енергозбереження», м. Донецьк до відповідача –Орендного підприємства «Квант», м. Донецьк про усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням.
Стягнути з Державного підприємства «Науково-технічного центру проблем енергозбереження», м. Донецьк на користь Орендного підприємства «Квант», м. Донецьк державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 42 грн. 50 коп.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: Н.В. Акулова
Р.В. Волков
Надр. 6 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу
3 –відповідачу
4 –прокурору
5 –ДАГС;
6 –ГС Дон. обл.
Богомолова Ю.І.