Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 69 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
20 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С., Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, третя особа п’ята Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на об’єкт нерухомості в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, третя особа п’ята Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на об’єкт нерухомості в порядку спадкування за законом .
В позовній заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на жилий будинокАДРЕСА_1.
Згідно даних технічного паспорту право власності на спірний будинок зареєстровано: 9/20 частин за ОСОБА_4, 11/20 частин – за ОСОБА_6 15.06.1992 року ОСОБА_6 подарувала належну їй частку будинку ОСОБА_7, проте цей договір дарування не був зареєстрований в ОП ЗМБТІ, тому згідно технічної документації право власності на 11/20 частин цього будинку до теперішнього часу зареєстровано за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
Позивач, вважаючи, що на день смерті її матері останній належав весь будинок, зазначила, що цей будинок і незареєстрований в БТІ гараж літ. Ж, який був побудований в 1984 році матір’ю та бабусею. Спадкоємцями першої черги були вона та чоловік померлої матері - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, спадщину після смерті дружини він не приймав, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався.
У зв’язку з тим, що на момент смерті матері вона була неповнолітньою, проживала з нею однією сім’єю, вважає, що прийняла спадщину фактично, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. З цих підстав просила визнати за нею право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 та гараж літ. Ж.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано вважати ОСОБА_3 такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, а також на гараж літ. Ж розміром 3,75х 6,40 м.
У листопаді 2009 року прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Вирішуючи питання про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, суд першої інстанції повинен був перевірити коло спадкоємців.
Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 6, 45), на час відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані за вказаною адресою діти спадкодавців – ОСОБА_3, 1985 р.н., ОСОБА_2, 1981 р.н.
Таким чином, суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права, вирішивши питання про права та обов’язки ОСОБА_2 за його відсутності, не залучивши його до участі в справі, що є безумовною підставою для скасування судового рішення з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.10.2008 року ОСОБА_3 продала будинок АДРЕСА_1 і він належить іншим особам, а ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла (а. с. 72-73; 74).
Таким чином, при новому розгляді справи суд зобов’язаний залучити до розгляду справи всіх співвласників будинку, оскільки спір стосується їх прав та обов’язків, та вирішити питання щодо доцільності зупинення провадження у справі в зв’язку зі смертю позивача ОСОБА_3, з’ясувавши, чи є у неї інші спадкоємці, аніж її брат – ОСОБА_2 (особа, в інтересах якої подано апеляційну скаргу).
За таких обставин судове рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, воно підлягає скасуванню, а справа — поверненню на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2008 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: