Справа №22ц-98/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Болоніна М.Е.
Категорія 46 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2009 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Ремеза В.А., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виключення з актового запису про народження дітей відомостей щодо батьківства,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Вільногірського міського суду від 5.11.2009р. задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_3, ухвалено: виключити з актового запису про народження дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 відомостей щодо його батьківства, на його користь з ОСОБА_3 на повернення судових витрат стягнуто 1 000 грн. зі звільненням її від повернення витрат в іншій частині.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність вказаного судового рішення в частині розподілу судових витрат, просив скасувати його у вказаній частині та стягнути понесені ним витрати у повному обсязі.
В іншій частині судове рішення не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню за такими підставами.
З матеріалів справи вбачається наступне.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_3 сплатив 8грн.50коп. судового збору та 7грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.1,2). При подачі апеляційної скарги ним відповідно сплачено 4грн.25коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.84). Згідно відповідно квитанції ОСОБА_3 сплатив 1 200грн. у якості витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_4 (а.с.13,14,74). По справі проведена судово-генетична експертиза, оплата якої здійснена ОСОБА_3 за квитанцією у розмірі 4 829грн.96коп. (а.с.72).
Ухвалюючи рішення в частині розподілу судових витрат та стягнення їх у розмірі 1000грн. на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_3, суд першої інстанції посилався на майновий стан останньої, утримання нею двох дітей, передбачений законом граничний розмір витрат на правову допомогу, вимоги ст.82 ЦПК України та вважав, що поверненню підлягають витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 8 грн.50коп., витрати на правову допомогу у розмірі 390грн. та частково витрати, пов’язані з проведення експертизи.
Проте з даним висновком суду повністю не можна погодитись.
Відповідно до вимог ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правовою допомоги адвоката, несуть сторони, а граничний розмір компенсації даних витрат встановлюється законом. Згідно встановлених відповідною постановою Кабінету міністрів України від 27.04.2006р. №590 граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільної справи, у разі, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Враховуючи зазначені вимоги закону та час фактичної роботи адвоката, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 390грн. Також обґрунтованим відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України є рішення в частині стягнення з відповідачки і суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 8грн.50коп.
Враховуючи, що у цій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, скасуванню воно не підлягає.
Що стосується рішення суду в частині застосування ним вимог ч.3 ст.82 ЦПК України, то воно є неправильним, оскільки за вказаною правовою нормою суд має право звільнити від оплати тих судових витрат (або зменшити їх розмір), які підлягали оплаті, а не фактично сплачених.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Враховуючи зазначені вимоги закону та відповідні квитанції про оплату позивачем судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та проведення експертизи, на їх повернення на його користь з відповідачки вони підлягали стягненню у понесених ним розмірах. Вказаною правовою нормою, яка регулює повернення сторонам понесених ними витрат, не передбачено підстав для звільнення від відшкодування фактично понесених позивачем судових витрат.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норму процесуального закону, його рішення в частині звільнення ОСОБА_3 від сплати понесених позивачем судових витрат на підставі п.4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про їх стягнення у розмірі 4961грн.71коп. (7,50 + 4829,96 + 120,0 + 4,25 = 4961,71).
Витрати на сплату банківського комісійного збору не передбачені у якості виду судових витрат у ст.79 ЦПК України, а тому відшкодуванню на підставі ст.88 ЦПК України вони не підлягають.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України, колегія суддів, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року скасувати в частині звільнення ОСОБА_3 від відшкодування понесених ОСОБА_2 судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на повернення сплачених ним сум судового розміру у розмірі 4 грн. 50коп., витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 127грн.50коп., витрат на проведення судової експертиз у розмірі 4829грн.96коп., а всього 4961грн.71коп.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесених ним судових витрат на оплату правової допомоги у розмірі 390грн. та судового збору у розмірі 8грн.50коп., а всього у розмірі 398грн.50коп. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.
Судді :