Справа № 22ц-43/10 Головуючий в 1 інстанції Плахтій І.Б.
Категорія: 53 Доповідач Данилюк В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Завидовської – Марчук О.Г.,
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Лещенко Т.І.
з участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку за апеляційною скаргою відповідача відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2009 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» (далі – ВАТ «Луцький КРК») на користь ОСОБА_1 2202грн.34коп. невиплаченої заробітної плати та 7764грн.12коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку за один місяць.
Стягнуто з ВАТ «Луцький КРК» в дохід держави судовий збір в розмірі 100 гривенї та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині.
Позивач ОСОБА_1.у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 15.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади інженера з обліку енергоресурсів ВАТ «Луцький КРК» за згодою сторін (а.с. 2). При звільненні позивачу була нарахована, але не виплачена з вини відповідача заробітна плата та компенсаційні виплати в сумі 4953,04 гривень (а.с. 3).
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем частково була виплачена ВАТ «Луцький КРК» і станом 01.10.2009 року становить 2202,34 гривень, що підтверджується довідкою № 511-04 від 21.10.2009 року
Отже, позивачу з вини відповідача було затримано в період з 16.06.2009 року по 21.10.2009 року проведення повної виплати заробітної плати, а тому суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України, постанови КМУ № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» і з врахуванням розміру середньоденного заробітку позивача в розмірі 85,32гривні , прийшов до вірного висновку про стягнення з ВАТ «Луцький КРК» на користь позивача ОСОБА_1 7764 гривень середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Доводи апеляційної скарги про те, що господарськими судом Волинської області згідно ухвали від 26.06.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Луцький КРК» і накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів є безпідставними, оскільки згідно вимог ч. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відповідача відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: