Справа № 2-3223/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді – Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, -
В С Т А Н О В И В :
В Малиновський районний суд м. Одеси з позовною заявою про визначення часток у спільній сумісній власності звернулася ОСОБА_1. В обґрунтуванні заявлених вимог вона зазначила, що 03.02.1994 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. 20.11.1997 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зробили заповіти у яких заповіли належну кожному з них частину вищевказаної квартири ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_3, позивачка звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, але її було відмовлено у зв’язку з тим, що частки у спільної сумісної власності не визначені. У зв’язку з цим позивачка просила ухвалити рішення, яким визначити рівність часток співвласників зазначеної квартири (а.с. 3).
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, про що надала суду відповідну заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Позивачем була подана заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримані.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні згідно з розпорядженням органу приватизації №34031 від 03 лютого 1994 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11). На підставі цього розпорядження Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 03 лютого 1994 року було видане Свідоцтво про право власності № 3-3758 (а.с.7).
20.11.1997 року ОСОБА_3 зробив заповіт у якому заповів належну йому частину вищевказаної квартири ОСОБА_1 (а.с.14). 20.11.1997 року ОСОБА_2 зробила заповіт у якому заповіла належну її частину вищевказаної квартири ОСОБА_1 (а.с.15).
17 липня 2009 року ОСОБА_3 помер, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 18 липня 2009 року було зроблено відповідний актовий запис за №3910, та Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було видано Свідоцтво про смерть (а.с.6).
Позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено, в зв’язку з тим, що у Свідоцтві про право власності не вказані частки, що належать кожному з співвласників.
Визначаючи частки, що належали учасникам приватизації, суд виходить з ч.2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, згідно з якою передача займаних квартир (будинків) здійснювалася в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою – частки визначаються рівними. Таким чином, за Свідоцтвом про право власності на житло № 3-3758 від 03 лютого 1994 року, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належало по 1/2 частці зазначеної квартири.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Керуючись ст. 16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності - задовольнити.
Встановити, що на момент смерті ОСОБА_3 розмір його частки та частки ОСОБА_2, як співвласників у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 був рівними – по 1/2 частки за кожним із співвласників.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК