Справа № 2 а-5776/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 року суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Аршук Т.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним ОСОБА_1 до песійного фонду України в Конотопському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та прохає суд зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі нарахувати на її користь недоплачене їй як дитині війни підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2009 роки в сумі 3741 грн. 70 коп., свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року їй повинне виплачуватися підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2006-2007 роках допомога їй як дитині війни не виплачувалася та сума невиплаченого їй підвищення за 2007 роки становить 1442 грн. 70 коп. З січня 2008 року підвищення до пенсії почали виплачувати, але лише у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму та сума недоотриманого нею підвищення за 2008-2009 роки становить 2190 грн. 20 коп. Таким чином, загальний розмір недоплаченого їй підвищення до пенсії як дитині війни становить 3741 грн. 70 коп. Прохає також поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки про їх порушення дізналася лише в вересні 2008 року після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника. Надав письмові заперечення проти позову, мотивуючи тим, що позивачка дійсно є дитиною війни та має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В той же час, статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України. Органи Пенсійного фонду України , відповідно до ст. 6, 19 Конституції України, повинні діяти на підставі своїх повноважень та відповідно до Законів України, ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2006 рік» передбачене поетапне запровадження у 2006 році виплат дітям війни за результатами виконання державного бюджету у порядку, визначеному КМУ України. Оскільки на законодавчому рівні не було врегульовано, яким саме органом та за рахунок яких коштів, та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій, то підвищення пенсій дітям війни у 2006 році проведено не було. Що стосується проведення виплат у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71,11 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Тобто вимоги позивача щодо виплати йому підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз»яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання. Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік , постановою КМУ України від 28.05.08 № 530 (п.8) встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення в таких розмірах – з 22.05.08 – 48,10грн., з 01.07.08 – 48 грн. 20 коп., з 01.10.08 – 49 грн. 80 коп. Вказані підвищення і були проведені позивачу. Вважає, що управління ПФУ в Конотопському районі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивача. Крім того, прохає суд застосувати строк позовної давності, так як про розмір підвищення пенсії позивачці було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, тобто з січня 2006 року.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с.5) та має право на пільги, встановлені законодавством для дітей війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 вказаного закону визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» на 2006 рік зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет» неконституційними визнані не були та нарахування і виплата державної соціальної підтримки дітям війни у 2006 році не проводилася.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
А тому, з боку управління ПФУ в Конотопському районі не було допущено порушення прав позивачки щодо виплати їй державної соціальної підтримки як дитині війни за 2006 рік та до 9 липня 2007 року. В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України в Конотопському районі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та лист Міністерства юстиції України № 21-46-561 від 31.08.2007 року є необґрунтованими та не можуть обмежувати права позивачки як дитини війни.
З моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” ця норма Закону втратила чинність, а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Пунктом 41 розділом П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено, позивачці у 2008 році здійснювалася виплата підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 рік визнані неконституційними положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Виходячи з вищевикладеного, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року управління ПФУ України в Конотопському районі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року, та за період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року включно відповідачем було допущено порушення прав позивачки, щодо підвищення їй пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто її право на отримання підвищення до пенсії як дитині війни.
Позивачка ОСОБА_1 в позові ставить питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та проведення відрахування строку звернення до адміністративного суду з серпня 2007 року, коли вона дізналася про порушення своїх прав. Але суд вважає, що позивачкою не був пропущений строк для звернення до суду, оскільки порушення прав позивачки тривало з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
А тому, управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі слід зобов»язати провести перерахунок позивачці підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року, та за період з 1 січня 2009 року по по 31 жовтня 2009 року включно.
Відповідно до положень ч.2 ст.11 КАС України , суд вважає за необхідне , вийти за межі позовних вимог та для захисту порушеного права позивачки прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі щодо невиплати позивачці у 2007-2008 рках належних їй сум, зобов»язання відповідача провести нарахування та здійснити дії щодо виплати позивачці підвищення до пенсії відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов”язкове пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року, та за період з 1 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року включно.
В іншій частині позову слід відмовити , оскільки до 09 липня 2007 року відповідач проводив виплати у відповідності з діючим законодавством.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
Керуючись ст. 6, 19, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про державний бюджет на 2006-2008 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 3, 10, 69-71,99, 100, 158-161 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі щодо невиплати позивачці у 2007, 2008, 2009 роках належних їй сум.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року.
В іншій частині - в задоволенні позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України понесені нею судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги – протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя