Справа № 352/1487/18

Провадження № 33/4808/22/18

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_1, за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, на постанову судді Тисменицького районного суду  Івано-Франківської області від 05.09.2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 130  КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Цією ж постановою стягнуто судовий збір, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив постанову суду скасувати, провадження по справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд, порушив вимоги ст. 268 КУпАП в частині того, що суд не прийняв його докази, не задовольнив клопотання, не врахував його пояснень. Зазначає, що свідків не було викликано в судове засідання для допиту, суддя обмежився їх поясненнями, що, як стверджує апелянт, були написані під диктовку працівників поліції. Також звертає увагу на те, що надані ним пояснення були написані під моральним та психологічним тиском працівників поліції, які погрожували відвезти його автомобіль на арешт майданчик, у разі якщо він не підпише протокол про адміністративне правопорушення. Посилається на те, що проведення огляду  було безпідставним, оскільки він не керував автомобілем, а тільки там перебував, та чекав на свого знайомого. Вважає, що суддя відступив від принципів повноти та об’єктивності судового розгляду.

Захисник ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2, подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що матеріали провадження не містять акту огляду на стан алкогольного сп’яніння, що позбавляє можливості встановити чи погодився ОСОБА_2 з результатом технічного приладу. Вказані порушення, на думку захисника, є істотними, тому проведений огляд на стан сп’яніння, за приписами ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недійсним. Стверджує, що пояснення ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення не може дути належним доказом, оскільки зі змісту постанови не вбачається факту роз’яснення останньому його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. З урахуванням викладеного, зокрема відсутності акту огляду на стан сп’яніння, захисник вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Постановою судді встановлено, що ОСОБА_2 23.07.2018 року о 03-10 год. по вул.Шевченка, 1 в с. Вільшаниця Тисменицького району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «БМВ» 3181 номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду з'явились особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, якому роз'ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП, та його захисник ОСОБА_3, якому роз'ясненні права, передбачені ст.271 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, з мотивів, викладених у них, просили постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, внаслідок недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння, про що свідчить відсутність  акту огляду на стан сп’яніння.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апелянта, доходжу висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, постанову суду - скасувати,  з наступних підстав.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП користується презумпцією невинуватості, яка разом з принципом забезпечення доведеності вини вважається гарантією справедливого розгляду справи та основною засадою (принципом) судочинства (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до « повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, характер і ступінь суворості передбаченого за його вчинення стягнення, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні, вказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, апелянт ОСОБА_2 стверджував, що він не керував транспортним засобом і безпідставно був змушений працівниками поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, який було проведено в порушення вимог, встановлених Інструкцією.

Аналогічні доводи ОСОБА_2 надавав суду першої інстанції, проте, вказані вище пояснення, суддя  залишив поза увагою.

В той же час, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 в порушенні п. 2.9 а) ПДР України доводиться відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №004432 від 23.07.2018 року; у роздруківки показника тесту приладу «Драгер»; в письмових поясненнях як ОСОБА_2 так й свідків.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції пославшись на вказані докази, не звернув увагу на те, що матеріали провадження не містять акту огляду на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який є безумовним підтвердженням того, що особа, відносно якої складається протокол про адміністративне правопорушення за порушенням ним п. 2.9 «а» ПДР України, погоджується з результатами огляду за допомогою технічного приладу «Драгер».

Так, відповідно до розділу II  Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яку затверджено наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. 254 КУпАП. та до нього долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Разом з тим, в порушення вимог вказаної вище Інструкції,  акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не складався.

Відповідно до п. 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджену в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Враховуючи наведене вище, вважаю, що долучена до протоколу про адміністративне правопорушення квитанція про проведення тесту на приладі «Драгер» тільки підтверджує сам факт того, що в результаті проведення тесту на приладі «Драгер» було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, згода водія з результатами повинна бути оформлена Актом огляду, в якому міститься відповідна графа, підпис в якій засвідчує той факт, що особа, яка проходила огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу повністю погодилась з встановленими результатами і не наполягає на проведенні огляду в медичному закладі.

Таким чином, під час апеляційного провадження встановлено грубе порушення працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вказаної процедури, що передбачена вимогами ст. 266 КУпАП та п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі – Інструкція від 11.11.2015 року).

Відсутність акту огляду не дозволяє дійти висновку про те, що після проходження огляду за допомогою технічного засобу на приладі «Драгер», яким було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, останній повністю погодився з встановленими результатами і не наполягав на проведенні огляду в закладах охорон здоров'я.

Вважаю, що відсутність належним чином оформленої письмової згоди водія транспортного засобу з результатами проведеного тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу є правовою підставою для направлення водія для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, оскільки це прямо передбачено нормами діючого законодавства.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №004432 від 23.07.2018 року, ОСОБА_2 23.07.2018 року о 03-10 год. в с. Вільшаниця Тисменицького району Івано-Франківської області по вул. Шевченка, 1, керував транспортним засобом марки «БМВ» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився огляд із застосуванням приладу «Драгер» в приступності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України (а.п. 2).

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що він не заперечує, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення знаходився в стані алкогольного сп'яніння, однак стверджує, що не керував транспортним засобом, а перебував в салоні автомобіля, стверджує, що пояснення працівникам поліції надавав під моральним та психологічним тиском, в зв'язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Аналогічні пояснення апелянт надав під час апеляційного перегляду справи. Крім того, в доповненні до апеляційної скарги, захисник звертає увагу на порушення працівниками поліції порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2, внаслідок відсутності акту огляду на стан алкогольного сп’яніння, що унеможливлює встановити ставлення ОСОБА_2 до результатів огляду за допомогою  технічного приладу «Драгер».

Вважаю доводи апелянта та захисника слушними, оскільки лише чітке дотримання процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення огляду.

В той же час, матеріали провадження не містять жодного доказу того, що ОСОБА_2 погодився з результатом огляду, зокрема з  показником приладу «Драгер»  0,90% (проміле), оскільки як безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення, так й в своїх поясненнях, наданих працівникам поліції 23.07.2018 року, що містяться на окремому аркуші, ОСОБА_2 пояснив, що випив стакан пива та керував транспортним засобом (а.п. 2, 3).

Свідок ОСОБА_5, який безпосередньо перебув в автомобілі під керуванням ОСОБА_2, та який у своїх поясненнях від 23.07.2018 року пояснив наступне: «Я був свідком того, як зупинили автомобіль марки БМВ під керуванням ОСОБА_2, де я перебував з ним у машині, коли нас зупинила поліція, однак перед тим як нас зупинили, ми випили пиво, про що й повідомили поліцейським, результат огляду показав 0,90% (проміле)» (а.п. 5).

Аналогічні пояснення надав свідок ОСОБА_4, який був запрошений поліцейськими в якості свідка під час проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння водія ОСОБА_6, з пояснень якого вбачається, що водій ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп’яніння, оскільки на приладі «Драгер» був результат 0,90 % (проміле).

Між тим, з наданих пояснень не вбачається позиція ОСОБА_2 щодо результатаів огляду на стан алкогольного сп’яніння, зокрема, чи погоджується він з результатами огляду проведеного на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», чи ні.

Лише, наявність належним чином оформленої згоди водія з результатами тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, свідчить про те, що дії працівників поліції повністю відповідали вимогам закону, оскільки були відсутні правові підстави для направлення водія для проведення медичного огляду в закладах охорони здоров’я. В той же час, відсутність такої згоди, є підставою для проведення огляду в закладах охорони здоров’я, відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП та п.п. 7, 8 Інструкції від 11.11.2015 року.

Враховуючи наведене вище, вважаю вказаний огляд таким, що проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та приписів вказаних вище Інструкцій.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Враховуючи, що під час розгляду справи було встановлено, що огляд на стан сп'яніння був проведений в порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, та по справі відсутні належні, достатні та допустимі докази, доходжу висновку про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

За вказаних вище обставин вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить задовольнити, постанову судді – скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 294 КУпАП, - 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, з доповнення до неї, особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, задовольнити.

Постанову судді Тисменицького районного суду  Івано-Франківської області від 05.09.2018 року, якою ОСОБА_2, притягнено до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 130  КУпАП з накладенням на нього штрафу  у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,  - скасувати.

Прийняти нову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                  В.В. Повзло

З оригіналом згідно

Суддя:         В.В. Повзло