ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/493/18 Справа № 201/10924/13 Суддя у 1-й інстанції - Башмаков Є.А. Доповідач - Макаров М. О.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

10 жовтня 2018 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2013 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: КЖЕП №42, Жовтневий РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, РВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2013 року про відкриття провадження по справі, в якій одночасно ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали посилаючись на те, що про її наявність вона дізналася лише в кінці вересня 2018 року, оскільки копію ухвали не отримувала.

Ознайомившись зі скаргою, матеріалами справи, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку, коли апеляційна скарга подана особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 повідомлялася та знала про розгляд вказаної цивільної справи, оскільки в матеріалах справи наявна Заява, в якій вона та інші позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили суд здійснювати розгляд справи, яка призначена до слухання на 07 вересня 2013 року без їхньої участі.

Крім того, по вказаній справі 07 жовтня 2013 року було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Зазначене рішення набрало законної сили та на дату подання апеляційної скарги скасованим не було.

Вказаний факт свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи, однак остання звернулася з апеляційною скаргою лише в 2018 році, тобто майже через 5 років з дня постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Європейський суд з прав людини визнає легітимним обмеження у доступі до суду через значний пропуск строку оскарження рішення суду, що є дотриманням принципу правової визначеності (рішення Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року, рішення Брумареску проти Румунії від 28 листопада 1999 року).

Зважаючи на вказані обставини та положення статті 358 ЦПК України, яка передбачає можливість поновлення строків на апеляційне оскарження лише у випадку, коли особа не була залучена до участі у справі і не знала про судове рішення, а також, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 знала про розгляд справи, - вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2013 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: КЖЕП №42, Жовтневий РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, РВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із апеляційною скаргою та додатками до апеляційної скарги надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя                 М.О. Макаров