ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

Справа № 639/1466/18

Провадження № 22-ц/790/10/18

09 жовтня 2018 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого         – Сащенко І.С.

суддів          – Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А.О.,

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради

на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 червня 2018 року (суддя - Баркова Н.В.)

по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Територіальна громада в особі Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням , -

       встановив:                

       У березні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

       В обґрунтування позову зазначали, що позивачі зареєстровані та постійно проживають в однокімнатній квартирі №4 житлового будинку готельного типу №62 по вул. Клавдії Шульженко в м. Харкові.        

       В даній квартирі зареєстрований також колишній член сім'ї ОСОБА_3, який фактично не проживає у вказаній квартирі з1991 року більше дванадцяти років, будь-яке належне йому майно в квартирі відсутнє, комунальні послуги не сплачує. Зважаючи на що позивач вимушена сплачувати комунальні послуги за квартиру за трьох членів сім'ї.

       Просила суд визнати ОСОБА_3 таким, який втратив право користування квартирою № 4, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Клавдії Шульженко, буд. 62, у зв'язку з не проживанням в даному приміщені більше шести місяців без поважних на те причин.

       05.05.2017 року представником третьої особи Харківською міської ради надано пояснення, в яких останній просив у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначив, що позивачами не надано будь-яких доказів, що свідчать про тривале не проживання у квартирі ОСОБА_3 та обрання іншого постійного місця проживання.

       Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.06. 2017 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою № 4, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Клавдії Шульженко, буд. 62. Вирішено питання розподілу судових витрат.

       Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником Харківської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.

       Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачами не надано доказів щодо не проживання відповідача у спірній квартирі більше шести місяців, в т.ч. не надано інформації щодо його фактичного місцезнаходження чи місця роботи; підтвердження подання оголошення у пресі; акту складеного балансоутримувачем будинку, який містить інформацію про особу, яка не проживає за місцем реєстрації без поважних причин більш ніж шість місяців. Також не надано інформації із закладів соціального захисту населення щодо визнання відповідача непрацездатним, знаходження його в установі соціальної допомоги або перебування у місцях позбавлення волі.

       ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначили, що відповідач з 1991 року не проживає у вищевказаній квартирі, комунальні послуги не сплачує, знятися з реєстраційного обліку самостійно не збирається. Зазначають, що сплата надмірних комунальних послуг, які фактично нараховуються на відповідача, ставить їх в скрутне матеріальне становище.

       Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1статті 367 ЦПК України- в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач більше шести місяців не проживає в квартирі без поважних причин, комунальні платежі не сплачує. Позивач не чинить перешкод у користуванні квартирою.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають доказам, що містяться в матеріалах справи та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що в однокімнатній квартирі №4 житлового будинку готельного типу № 62 по вул. Клавдії Шульженко в м. Харкові зареєстровані та постійно проживають ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 ОСОБА_3 з 1991 року в даній квартирі не проживає.

Згідно з свідоцтва про розірвання шлюбу серії ІІ-ВЛ № 476783, виданого 04.11.1992 року у м. Харкові між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано шлюб, про що у книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено відповідний запис №615.

Однокімнатну квартиру №4 у житловому будинку №62 по вул. Клавдії Шульженко в м. Харкові, житловою площею - 13,9 кв.м., загальною - 17,88 кв.м., було надано сім'ї з двох осіб – ОСОБА_3, як основному наймачу та його дружині ОСОБА_1, що підтверджено ордером на житлове приміщення № 063177, видане 07.06.1988 року виконавчим комітетом Жовтневої ради народних депутатів на підставі відповідного рішення виконкому №94 від 07.06.1988 року.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 ще до розірвання шлюбу, а саме 1991 року добровільно покинув квартиру, забрав свої речі та з цього часу в ній не проживає, квартирою не цікавиться, комунальні послуги не сплачує. Перешкод в користуванні та проживанні відповідачу не створювалось. 

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно відповіді КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №3» від 04.05.2018 року ОСОБА_3 за медичною допомогою у період з 1991 року по теперішній час не звертався.

Житлових прав відповідача на проживання в спірній квартирі позивачка не порушувала, що підтверджується відповіддю з Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області 11.06.2018 року.

Факт не проживання відповідача у спірній квартирі підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_3 в судове засідання суду першої інстанції не з'явився. Неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи а також показання свідків щодо відсутності відповідача за адресою: АДРЕСА_1, більше шести місяців, відсутність даних про перешкоджання відповідачу у праві користування квартирою є правовою підставою для задоволення позову.

Судом апеляційної інстанції не встановлені будь-які докази, що спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для відмови у позові.

Оскільки ОСОБА_3 протягом тривалого часу відсутній без поважних причин в зазначеній квартирі, то факт його реєстрації в цьому житловому приміщенні не породжує право відповідача на користування житлом. Доказів, які б свідчили про неможливість та перешкоди відповідачу вселитись у спірну квартиру протягом шести місяців матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всесторонньо встановив всі обставини справи, дав їм належну оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду судом першої інстанції, їм надана належна оцінка, висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради – залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 19 червня 2018 року -  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий        І.С. Сащенко

          Судді              А.І. Овсяннікова

       ОСОБА_7