Справа № 344/15696/18

Провадження № 11-сс/4808/13/18

Категорія ст.183  КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Кукурудз

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 – Франківського апеляційного суду в складі :

                  головуючого судді  Кукурудза Б.І.,

                                        суддів  Гриновецького Б.М., Повзла В.В.,

                    секретаря судового засідання             Кравчук І.Я.,

                                     з  участю прокурора                      Безрукого О.Р.,

                                                підозрюваного                      ОСОБА_2,

                                                        захисника                      ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами  прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2018  року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 – Франківської області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 194 ч.2 КК України,-

                                                                  в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 вважає, що ухвала слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 02.10.2018 року в частині визначення ОСОБА_2 застави у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105720 гривень є необгрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що слідчим суддею при визначенні розміру застави не враховано те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий умисний злочин, який був ретельно за попередньою змовою групою осіб спланований підозрюваними, і умисно та демонстративно був вчинений особливо небезпечним способом – шляхом підпалу, який в свою чергу заподіяв майнову шкоду потерпілому, а також міг спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю і життю громадян та викликав значний негативний суспільний резонанс.

Просить ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 02.10.2018 року про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105720 гривень у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018090200000794 від 21.11.2017 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів та визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 140960 гривень.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі зазначає, що ухвала слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 02.10.2018 року підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що слідчий суддя обрав його підзахисному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без доказів, які би доводили обставини, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч.2 КК України. Окрім цього, слідчий суддя належним чином не врахував те, що ОСОБА_2 з 2007 року перебуває в церковному шлюбі з ОСОБА_1, має постійне місце проживання, на його утриманні троє неповнолітніх дітей, намірів переховуватись від органів досудового розслідування та суду немає.

Просить витребувати в сторони обвинувачення всі матеріали кримінального провадження № 12017090200000794 від 22.11.2017 року. Викликати та допитати в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 Ухвалу слідчого судді від 02.10.2018 року про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого  відмовити.

Ухвалою слідчого судді Івано – Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2018 року клопотання задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 30 листопада 2018 року включно.

Розмір застави визначено в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105720 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ОСОБА_1 – Франківського міського суду.

  Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 21 листопада 2017 року близько 22 год. 30 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_6 з метою знищення чужого майна, шляхом підпалу, прибули до помешкання ОСОБА_5, за адресою смт. Ланчин, вул. Б. Хмельницького,45 Надвірнянського району  на подвір’ї якого, поблизу дерев’яного будинку, знаходився автомобіль марки Nissan Terrano, реєстраційний номер WPU 30441. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 облили легкозаймистою рідиною вказаний автомобіль. ОСОБА_2 підпалив його, після чого разом  з ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки в сумі 100580 гривень.

  Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 02.10.2018 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначити заставу у розмірі  80 прожиткових мінімумів, що становить 140960 гривень. Щодо апеляційної скарги поданої захисником ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, вважає її необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення;

- захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду від 02.10.2018 року скасувати. З приводу заявленої апеляційної скарги прокурора заперечили.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГУНА в ОСОБА_1 – Франківській області, ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 21.11.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під  № 12017090200000794, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 194 ч.2 КК України.

02 жовтня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 194 ч.2 КК України. Та в цей самий день, старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в ОСОБА_1 – Франківській області, ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Свірідовим Д.І. звернувся до ОСОБА_1 – Франківського міського суду ОСОБА_1 – Франківської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Івано – Франківського міського суду ОСОБА_1 – Франківської області 02 жовтня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2,  вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_2 в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_2  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 194 ч.2   КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують  підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ст. 9 ч. 5 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_2  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_2 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані, на які посилається захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_2  під вартою, матеріали судової справи не містять.

            Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2  просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора з приводу того, що слідчим  суддею необґрунтовано визначено ОСОБА_2 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105720 гривень, на думку колегії суддів є безпідставними, так як слідчий суддя визначив розмір застави у відповідності до ст. 182 ч.5 п.2 КПК України, та врахував те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 194 ч.2 КК України, заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на 100580 гривень.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід тримання під вартою, та визначив розмір застави,  відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України та ст. 182 ч.5 КПК України.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Також, апеляційним судом не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційні скарги, слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

   Керуючись ст.ст.376,177,178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити – без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано – Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 –  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Головуючий         Б.І. Кукурудз

    Судді:         В.В. Повзло

                                                                                                                          ОСОБА_9