Справа № 2-22-09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 січня 2009 року         Нетішинський міський суд  Хмельницької області  в складі головуючого судді Ходоровського Б.В. при секретарі Алексюк О.О. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ЗАТ «Барліг»  про  відшкодування  шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Згідно  позовної  заяви, усних  пояснень  позивача в  судовому  засіданні, 03 липня 2007 року  близько  19 год. 20 хв.  в  м. Нетішин  ОСОБА_2,   керуючи  автомобілем  марки   «Камаз»  д.н.  НОМЕР_1, що  належить   ЗАТ «Барліг», порушив  правила  дорожнього  руху,  вчинив  наїзд  на  автомобіль  НОМЕР_2  під  керуванням  позивача і   належного  останньому  на  праві  власності, внаслідок  чого  автомобіль  зазнав   механічних  пошкоджень  на  суму 24004,07 грн. Автомобіль  був  взятий  у  кредит  у ВАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2»,  застрахований  в  страховій   компанії ЗАТ «Страхова  компанія «Еталон», у  вересні 2007 року страховою  компанією  йому  виплачено  страхове  відшкодування в  сумі 18538,03 грн.  і  означеною  суму  відразу ж  погашено заборгованість по  кредиту, в  подальшому  автомобіль у  вересні   того ж  року  ним  проданий. Різниця  між  сумою   відновлювального  ремонту  та  сумою  страхового  відшкодування  складає 5466,04 грн., які  просить  стягнути з  відповідача як заподіяну шкоду.

Крім  того позивач  зазначив, що в 2005 року   зареєстрований  як  підприємець, в 2006 році  отримав    ліцензію  на   здійснення  внутрішніх  перевезень   пасажирів   та  їх  багажу  на  таксі,   отримав  ліцензійну  картку  на   здійснення  перевезень  на   вищезазначеному  автомобілі, обсяг  виручки  за   перший та  другий  квартал 2007  року  склав 30000 грн.,  в  зв’язку  з  пошкодженням  автомобіля,  розслідуванням  кримінальної  справи  послуги  на  таксі  на  протязі 4  місяців  не  надавав, зазнав у зв’язку з цим  прямих  збитків  на  суму 20000 грн., які  також  просить  стягнути  з  відповідача. При цьому зазначив, що придбав новий автомобіль у жовтні 2007 року, після чого продовжив свою підприємницьку діяльність.

Представник  відповідача   позов  не   визнав і  пояснив, що позивач  є  підприємцем, позов  заявлений до  юридичної особи і повинен  вирішуватись  господарським  судом, крім  того, позивачем  надані  суду  неналежні  та  недопустимі докази, а  тому  в  позові  просить  відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода  завдана  майну   фізичної  особи  відшкодовується  в  повному  обсязі  особою, яка  її  завдала.

Відповідно до ч. 1 п. 1  ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини  іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно  до  ст. 1172 ЦК України  юридична  особа  відшкодовує   шкоду  завдану  їхнім  працівником під  час  виконання  ним  своїх  трудових (службових) обов’язків.

Так,  представником відповідача  не  заперечується той факт  і  підтверджується   матеріалами  справи, що  ОСОБА_2  під  час знаходження  в  трудових  відносинах з ЗАТ «Барліг» 03.07.2007  року  на   автомобілі,  належному    означеному  товариству,  вчинив  дорожньо-транспортну  пригоду, в  результаті  якої  автомобіль  позивача  зазнав   механічних  пошкоджень.

Згідно  договору добровільного страхування  наземних транспортних  засобів  від 18.01.2007 року  № 42-30001406, вищеназваний  автомобіль  ОСОБА_1 є застрахованим  на  суму 32400 грн (а.с. 7-9).

Відповідно  до  розрахунку   суми  страхового  відшкодування,  вартість  відновлювального ремонту  автомобіля  НОМЕР_3, становить 24004,07 грн. (а.с. 11).

Відповідно  до   довідки ВАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2»  від  15.12.2008 року   ОСОБА_1 отримав  від СК «Еталон» 05 вересня 2007 року страхове  відшкодування  по   договору № 42-30001406 від 18.01.2007 року  в  сумі 18538,03 грн., а  06.09.2007 року  за  рахунок  отриманих коштів погашено заборгованість по  кредиту  згідно кредитного договору від 18 січня 2006 року (а.с. 42).

Суд вважає, що різниця між сумою відновлюваного ремонту автомобіля та сумою отриманого позивачем страхового відшкодування в розмірі 5466, 04 грн. (24004,07 – 18538,03 = 5466,04) є майновою шкодою і підлягає відшкодуванню на  його користь.

Такими, що ґрунтуються на дійсних обставинах спору, суд вважає, що є  вимоги позивача і щодо відшкодування 18340 грн. упущеної вигоди.

Упущеною вигодою згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Так, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 22.07.2005 року ОСОБА_1   є  зареєстрований   як    підприємець (а.с. 12).  

19 квітня 2006 року  та   04  травня 2006 року   йому видано  відповідно  ліцензію  та  ліцензійну  картку  щодо  надання  послуг  з  перевезення  пасажирів   та їх   багажу  на  таксі  на  автомобілі НОМЕР_3 (а.с. 13,14).

Відповідно  до  свідоцтва  № 253754 виданого 27.07.2005 року  Державною  податковою  адміністрацією  України ОСОБА_1 знаходиться  на   єдиному  податку (а.с. 15).

Згідно  звіту  ОСОБА_1  перед  Державною  податковою  інспекцією  м. Нетішин, за  другий  квартал 2007 року  обсяг  виручки  становить 30000 грн. (а.с. 16).

Відповідно  до  свідоцтва   про  реєстрацію  транспортного засобу  автомобіля  марки КІА  на  ім’я ОСОБА_1,  такий  зареєстровано 19.10.2007 року, а  згідно  акту прийому-передачі переданий  у  його  користування 22.10.2007 року.

Період з 03.07.2007 року  по 22.10.2007 року становить  три  місяці  двадцять  днів.

Розмір  втраченого  доходу   рівняється 18340 грн. ( 30000 грн. : 6 міс. = 5000 грн.; 3 міс. х 5000 = 15 000 грн.; 5000 грн. : 30 днів = 167 грн.; 167 грн. х 20 днів = 3340 грн.; 15 000 грн. + 3340 грн. = 18 340 грн.).

Таким чином суд вважає, що упущеною вигодою  є 18340 гривень доходу, які ОСОБА_1 міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його  право не було порушено в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з наслідками що мали місце.

Загальна  сума, що  підлягає  до  відшкодування  становить 23799 грн. ( 18340 + 5466)

Всі докази, які надані позивачем в достатній мірі містять інформацію щодо предмета доказування, одержані відповідно до порядку, встановленого законом, пояснення позивача є переконливими для суду, позов був заявлений ОСОБА_1 крім ЗАТ „Барліг” і до фізичної особи ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди, від якого в подальшому відмовився у зв’язку з вирішенням спору в добровільному порядку, а тому доводи представника відповідача суд  не приймає.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 22, 1167, 1172, 1187 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ЗАТ «Барліг» на  користь ОСОБА_1  23799 гривні матеріальної шкоди, 755 гривень  судового збору, 30 гривень  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення судового розгляду справи і  всього 24584 гривень.

Стягнути з ЗАТ «Барліг» на користь держави 945 гривні судового збору.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд.

Суддя

                                    ОСОБА_4