ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5007/14-ц

Провадження № 2/362/92/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Корнієнка С.В., при секретарі – Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до Васильківської державної нотаріальної контори Київської області та приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та правочинів недійсними,-

в с т а н о в и в :

       У серпні 2013 року позивач звернулася до суду з вимогами про визнання:

?протиправними дії Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області при оформленні 6 квітня 2001 року свідоцтв про право власності на ім’я ОСОБА_4, за реєстровим № 799, та про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_4, за реєстровим № 802; та приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 при посвідченні 10 липня 2001 року договору дарування між ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_6, за реєстровим № 2163;

?недійсними свідоцтв про право власності від 6 квітня 2001 року на ім’я ОСОБА_4, за реєстровим № 799, та про право на спадщину за законом від 6 квітня 2001 року на ім’я ОСОБА_4, за реєстровим № 802; договору дарування від 10 липня 2001 року між ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_6, за реєстровим № 2163.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, просила його задовольнити. Жодного правового обґрунтування своїм вимогам вона надати не змогла.

Проте, як вбачається з її пояснень, через порушення нотаріусами спірних правочинів були порушені її майнові права, а саме, на не визначеність розміру земельної ділянки, на який розташований належний їй житловий будинок.

ЇЇ заперечення обґрунтовувалися лише порушеннями нотаріусами зазначення при посвідченні спірних правочинів державної реєстрації будинків по вул. Леніна під № 7 та № 7 «а» під одним державним реєстраційним № 216.

Разом з тим, суд звертає увагу, що вимог про захист порушення саме таких її прав вона до суду не зверталася.

       Представник Васильківської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надіславши до суду листа про розгляд справи у відсутності їх представника, будь яких пояснень по суті позову вони не надали (т.1 а.с.199).

Співвідповідач - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, в судове засідання також не з’явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи вона судом неодноразово належним чином повідомлялась, про причини своєї неявки в судове засідання вона не повідомила.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до листа Головного управління юстиції у Київській області № 2902-8-5/8 від 19.01.2015 року, згідно наказу № 714/12 від 16 жовтня 2014 року нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 була припинена з 15 жовтня 2014 року (т.1 а.с.195).

       Третя особа та її представник в судовому засіданні вимоги позову не визнали через їх безпідставність та не обґрунтованість, наполягали на застосуванні строку позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та надані сторонами докази, оцінюючи їх належність, допустимість і достовірність окремо, а також достатність, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно із положеннями ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до положень ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ч.ч.1 і 3 ст.82 ЦПК України, обставині, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставині, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

       Правовідносини між сторонами виникли у 2001 році, тобто до набрання чинності новим ЦК України, а тому, відповідно до положень п.4 прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року), при розгляді справи суд керується нормами ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяв на момент укладення оспорюваних правочинів.

       Відповідно до положень ст.243 ЦК УРСР, за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. За своєю правовою природою договір дарування є, як правило, одностороннім договором та передбачає наявність з боку обдаровуваного лише волевиявлення на прийняття дарунку. Правовою метою договору дарування є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди - безоплатність.

       Отже, договір дарування спрямований на припинення права власності в дарувальника й виникнення права власності у обдарованої особи, завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.

       Положеннями ст.48 ЦК УРСР передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.        

       Умовами дійсності угод є умови: про форму, про зміст угоди, про відповідність (єдність) внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

       Згідно з положеннями ст.56 ЦК УРСР, угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Порядок здійснення спадкування майна, а саме, оформлення свідоцтва про права на спадщину, був визначений положеннями Розділу УІІ ЦК УРСР.

У відповідності до положень ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності серії АВР № 772770 від 06 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7, за реєстровим № 799, ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_8, померлого 26 вересня 1988 року, належить право власності на ? частку в спільному майні, набутому названим подружжям, спільне майно складається з житлового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Леніна ,7 (т.1 а.с.207).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВР № 772772 від 06 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7, за реєстровим № 802, вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_8 померлого 26 вересня 1988 року, є в рівних частках, кожний, дружина померлого ОСОБА_4 та його син померлого ОСОБА_6, спадкове майно складається з ? частки житлового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вулиці Леніна,7, який належав померлому на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Калинівською селищною Радою Васильківського району Київської області 05 березня 2001 року, зареєстрованого Фастівським бюро технічної інвентаризації в книзі № 3, під реєстром № 1137 (т.1 а.с.208).

Відповідно до свідоцтва про право власності серії АВР № 772773 від 06 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7, за реєстровим № 805, ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_8, померлого 26 вересня 1988 року, належить право власності на ? частку в спільному майні, набутому названим подружжям, спільне майно складається з житлового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вулиці Леніна,7 (т.1 а.с.212).

Згідно свідоцтва про право власності серії АВР № 772774 від 06 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7, за реєстровим № 808, що спадкоємцями майна ОСОБА_8, померлого 26 вересня 1988 року, є в рівних частках кожний: дружина померлого – ОСОБА_4 та син померлого – ОСОБА_6, спадкове майно складається з ? частки житлового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вулиці Леніна, 7, який належав померлому на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Калинівською селищною Радою Васильківського району Київської області 01 жовтня 1958 року, зареєстрованого Фастівським БТІ в книзі № 1 під реєстром № 216 (т.1 а.с.213).

Відповідно до договору дарування частки житлового будинку серії АЕА № 689997 від 10 липня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 2163, ОСОБА_4 добровільно подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у дар ? частки житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових надвірних будівель і споруд, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Леніна, 7, який належить дарителеві на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих Васильківською державною нотаріальною конторою Київської обл. 06.04.2001 року, реєстри відповідно за №№ 799 і 802, та зареєстрованих Фастівським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 під реєстром № 216, на земельній ділянці розташований один дерев’яний житловий будинок житловою площею 44,9 кв. м. (т.1 а.с.17).

Згідно договору дарування частки житлового будинку серії АЕА № 689998 від 10 липня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 2166, ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у дар ? частки житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових надвірних будівель і споруд, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Леніна, 7, який належить дарителеві на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих Васильківською державною нотаріальною конторою Київської обл. 06.04.2001 року, реєстри відповідно за №№ 805 і 808, та зареєстрованих Фастівським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 під реєстром № 216, на земельній ділянці розташований один дерев’яний житловий будинок житловою площею 26,3 кв. м (т.1 а.с.18).

Рішенням виконавчого комітету Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27 листопада 2003 року № 244-11 «Про дозвіл на розподіл індивідуального домоволодіння по вулиці Леніна, 7, на два індивідуальні домоволодіння», ОСОБА_6 надано дозвіл на розподіл індивідуального домоволодіння по вулиці Леніна, 7, в смт. Калинівка на два індивідуальні домоволодіння та присвоєно новому індивідуальному володінню по вулиці Леніна, 7 «а» (т.1 а.с.22).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 09 грудня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_9, за реєстровим № 2-1814, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_10 - мати позивача, купила житловий будинок з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в смт. Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Леніна, 7, на земельній ділянці розташований один дерев’яний житловий будинок житловою площею 26,3 кв.м., загальною площею 58,3 кв. м., житловий будинок, що відчужується за цим договором, належить ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право спадщину виданого Васильківською державною нотаріальною конторою 06 квітня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 160, та Договору дарування частки житлового будинку посвідченого ОСОБА_11, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріальною округу Київської області 10 липня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2166, зареєстрованих в Фастівському та Васильківському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі: 3-48, номер запису: 216, реєстраційний номер: 3787965 (т.1 а.с.16).

Рішенням Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 29 грудня 2003 року №163-10-ХХІУ «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування будинків в смт. Калинівка матері позивача ОСОБА_10 – 0,035 по вул. Леніна, 7 (т.1 а.с.23).

Згідно акту, затвердженого Калинівським селищним головою «Про встановлення меж між земельними ділянками по вулиці Леніна,7, та 7 «а»» від 25 березня 2004 року, площа земельної ділянки № 7, якою користується ОСОБА_10, становить 0,044 га.; площа ділянки № 7 «а», якою користується ОСОБА_6, становить 0,059 га, межі земельних ділянок погодженні та не викликають спірних питань, межові знаки показані на місцевості і передані на зберігання землекористувачам (т.1 а.с.24).

Відповідно до договору дарування житлового будинку посвідченого 22 січня 2005 року державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_12, за реєстровим № 1-106, мати позивача ОСОБА_10 безоплатно передала заявниці у власність житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області, по вулиці Леніна, 7, на земельній ділянці розташований вказаний житловий будинок житловою площею 26,3 кв. м., загальною площею 58,3 кв.м., 2., житловий будинок належить ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Васильківською районною державною нотаріальною конторою Київської області 09 грудня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1814, зареєстрованого у Васильківському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 15 грудня 2003 року під реєстровим № 216 в реєстровій книзі 3-48 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номером 3787965 (т.1 а.с.27).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 26 серпня 2005 року державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_12В, за реєстровим № 1-2377, ОСОБА_6 продав, а третя особа ОСОБА_3, купила житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селищі Калинівка Васильківського району Київської області по вулиці Леніна, під номером 7 «а», на земельній ділянці розташований вказаний житловий будинок, житловою площею 44,9 кв. м., загальною площею 58,8 кв. м. (т.1 а.с.19).

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем не доведено порушення нотаріусами у квітні та липні 2001 року її майнових прав та цивільних інтересів, дії яких на думку суду відповідали вимогам закону та підстав для визнання їх протиправними судом не встановлено, а тому, підстав для задоволення позову не вбачає.

У зв’язку з наведеним, суд критично ставиться до стверджень позивача про наявність порушень в діях нотаріусів через визначення при посвідченні спірних правочинів номером державної реєстрації в органі БТІ будинків по вул. Леніна під № 7 та № 7 «а» - 216, оскільки, зазначені дії жодним чином не порушувало прав власників майна, та не порушує, в тому числі, їх остаточних володільців, які після їх отримання у дар та придбання, обліковані БТІ під новими реєстраційними номерами.

Інших вимог, пов’язаних з вищезазначеними вимогами, заявниця, в тому числі, спрямованими на захист її земельних прав у порядку визначеному ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, не заявляла.

Суд також звертає увагу, що інші доводи позивача про наявність певних порушень при оформлені договору купівлі-продажу від 09 грудня 2003 року матір’ю позивача спірного будинку під № 7 по вул. Леніна в смт. Калинівка, зокрема, на посилання належності продавцю ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину, виданого Васильківською державною нотаріальною конторою 6 квітня 2001 року, за реєстровим № 160, є також безпідставним, оскільки, він відповідає номеру спадкової справі, а було необхідно зазначити номер реєстраційної дії нотаріуса - 808, проте вимог з цього приводу позивач також не заявляла.

Суд погоджується з думкою сторони третьої особі щодо пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду із зазначеним позовом, але його не застосовує через відсутність встановлення порушення прав позивача.

       У відповідності до положень ст.142 ЦПК України, судові витрати по справі розподілу не підлягають.

       На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4-13, 77-84, 259, 264-266, 269 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.        

       Суддя                                                        Корнієнко С.В.