Справа № 2-3073-2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009 року                   Уманський міськрайонний суд,

                                      Черкаської області

в складі:  головуючої-судді   ОСОБА_1

           при секретарі      Годік Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за позовом ОСОБА_2 до Доброводівської сільської ради, Уманського району про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 1 лютого 2008 року померла її мати – ОСОБА_3, яка мешкала в с. Доброводи, по вул. З. Космедем’янської,14, Уманського району та була власником будинку з господарськими спорудами, але після її смерті, вона, як спадкоємець, позбавлена можливості оформити спадкове майно на своє ім’я, так як за життя, мати, побудований нею будинок, не здала в експлуатацію та не зареєструвала в бюро технічної інвентаризації, в даний час, хоч мати і склала заповіт на її ім’я, але їй відмовлено у видачі довідки на дане будинковолодіння для оформлення спадщини в нотаріальній конторі, так як даний будинок не зареєстровано в БТІ.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала та пояснила, що її мати, за життя, склала заповіт на все належне їй майно на її ім’я. 1 лютого 2008 року, її мати – ОСОБА_3, померла, але будинок, який належав їй на праві власності по вул. З. Космодем’янської,14, в с. Доброводи, Уманського району, не був зареєстрований в установленому законом порядку та відсутні правовстановлюючі документи на даний будинок, тому їй відмовлено в видачі свідоцтва про право власності на будинок. Даний будинок був побудований батьками на виділеній земельній ділянці під будівництво, яким вони користувалися. На день закінчення будівництва, закону про реєстрацію будинків в БТІ, побудованих в сільській місцевості не було, а впослідуючому, при зміні законодавства, мати не змогла оформити реєстрацію будинку за станом здоров’я.  

    Представник Доброводівської сільської ради Уманського району в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та визнання позову. Проти визнання права власності на будинок № 14, по вул. З. Космодем’янської, с. Доброводи, Уманського району, за ОСОБА_2 не заперечує.

        1 лютого 2008 року померла ОСОБА_3, яка мешкала в с. Доброводи, Уманського району, що підтверджується актовим записом про смерть № 7, від 1 лютого 2008 року, проведеного Доброводівською сільською радою, Уманського району.     Позивачка, являється рідною донькою ОСОБА_3, що підтверджується актовим записом про її народження за № 14, від 06 квітня 1959 року, зробленого Доброводівською сільською радою, Уманського району.

    26 серпня 1979 року позивачка одружилася з ОСОБА_4 та прийняла його прізвище – „Коваленко”, що підтверджується актовим записом № 9, від 26 серпня 1979 року, зробленого Танською сільською радою, Уманського району.

    Згідно довідки, виданої Доброводівською сільською радою, Уманського району, від 22.12.2009 року, № 572, будинок № 14 з господарськими спорудами, по вул. З. Космодем’янської, с. Доброводи, Уманського району, рахується за ОСОБА_3, в якому вона проживала з сім’єю, до дня смерті.

    Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то право власності, на дане майно, виникає з моменту його прийняття до експлуатації, крім того, якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державні реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації, а як встановлено в судовому засіданні, після завершення будівництва, будинок № 14, по вул. З. Космодем’янської, с.Доброводи, Уманського району, був зареєстрований у виконавчому комітеті Доброводівської сільської ради, технічний паспорт, на даний будинок, не видавався та в бюро технічної інвентаризації не реєструвався.

    Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_5, на виділеній земельній ділянці під будівництво житлового будинку, в 1960 році, розпочав будівництво житлового будинку, а після вибуття його з села, в 1964 році, дана земельна ділянка, була передана ОСОБА_3, яка на підставі отриманих дозволів, на виділеній земельній ділянці, побудувала житловий будинок з господарськими спорудами. На час закінчення будівництва, в сільській місцевості, будинки в бюро технічної інвентаризації не реєструвалися, а видавалося свідоцтво виконкомом районної ради. ОСОБА_3 проживала в новозбудованому будинку, користувалася даним будинком, але правовстановлюючі документи не отримала та не зареєструвала в БТІ. За життя, ОСОБА_3, розпорядилася належним їй майном, що підтверджується заповітом, посвідченим Доброводівською сільською радою, Уманського району від 29 січня 2008 року, який не змінювався і все належне їй, на день смерті, майно вона заповідала позивачці, але ОСОБА_2 позбавлена можливості оформити спадщину, із-за відсутності правовстановлюючих документі на будинок.  Таким чином, суд вважає, що оскільки даний будинок був побудований з дозволу, на відведеній під будівництво земельній ділянці та оформлений відповідно до вимог закону, який діяв на період закінчення будівництва, тому є підстави визнати право власності за позивачкою на житловий будинок з надвірними спорудами, а не на будівельні матеріали.

Згідно технічного паспорту, виданого БТІ на земельній ділянці по вул. З.Космодем’янської, 14, с. Доброводи, Уманського району, побудований житловий будинок, сарай, погріб.  Житловий будинок та господарські споруди побудовані без порушень будівельних норм, що підтверджується висновком відділу містобудування та архітектури, Уманської районної державної адміністрації від 10 грудня 2009 року, дані будівлі  не порушують і чинного санітарного законодавства та відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, що підтверджується актом державного інспектора з пожежного нагляду Уманського району від 9грудня 2009 року, права інших осіб не порушено, що підтверджується заявою ОСОБА_6, тому суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений доказами та підлягає задоволенню.

    Відповідно ст.ст. 331, 1220, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. 10, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд,  –

в и р і ш и в:

    Позов задоволити.

    Визнати за ОСОБА_2  право власності на житловий будинок № 14, по вул. З.Космодем’янської, с. Доброводи, Уманського району, Черкаської області, позначений під літерою „А”, з верандою, під літерою „а” та ганок, господарські споруди: сарай під літерами „Б”, погріб, після смерті ОСОБА_3, яка померла  1 лютого 2008 року.      

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів, з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Головуюча