ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/0430/34/18 Справа № 199/7240/18 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В.В. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача                ОСОБА_1

суддів                                                Джерелейко О.Є., Коваленко Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання                Шевченко Т. В.

прокурора                                        Асріян О. А.

захисника                                        ОСОБА_2

підозрюваного                                ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-30.06.2016 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 3 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

       Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 у кримінальному проваджені №12018040630001781 та обрано підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 листопада 2018 року.

       Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що про наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, свідчать додані до клопотання докази, та слідчий суддя погоджується із слушністю доводів прокурора в частині наявності існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний, маючи судимість за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2016 року до позбавлення волі на 5 років (із застосуванням ст. 75 КК України), обізнаний щодо невідворотності покарання за умови визнання його винуватим та вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку за цим вироком.

       В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

       Мотивуючи свою скаргу, апелянт вказує на те, що органом досудового розслідування не надано доказів наявності ризиків, заявлених в клопотанні, оскільки як потерпілий, так і свідки вже допитані, як і сам підозрюваний.

       Також зазначає, що слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу не взяв до уваги, те що підозрюваний має стійкі соціальні зв’язки, постійне місце мешкання, мати-пенсіонерку, дружину, яка перебуває у декретній відпустці, малолітню дитину, позитивну характеристику за місцем проживання, а також основне та додаткове місце роботи.

       Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які апеляційну скаргу захисника підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення даної апеляції, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість цього клопотання.

       З таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, оскільки він в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам кримінального процесуального закону.

Так, при розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов’язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст. 184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов’язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

       Зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримані в повному обсязі. Слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам ст.184 КПК України та дійшов висновку, що зазначені у клопотанні слідчого підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовані, вказано наявність доказів того, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, розглянув можливість застосування інших (альтеративних) запобіжних заходів ( правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)        існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)        потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)        може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1)        наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)        наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)        недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, що застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодний з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти відповідним ризикам.

Апеляційним переглядом встановлено, що 19 вересня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040630001781 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.186 КК України.

19 вересня 2018 року затримано ОСОБА_3 затримано в порядку передченому ст. 208 КПК України.

19 вересня 2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України.

21 вересня 2018 року слідчий СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України, вислухав учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, та надані матеріали кримінального провадження.

Судом першої інстанції враховано, що відповідно до ст.12 КК України, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Підозра, висунута ОСОБА_3, є обгрунтованою та законною, а отже апеляційні доводи захисника з цього приводу є неспроможними.

Як встановлено журналом судового засідання, судовий розгляд проведено в повному обсязі, з дотриманням прав підозрюваного, в тому числі і права на захист, а також по справі були досліджені всі необхідні дані та надані докази, по яким судом зроблений правовий висновок, на підставі якого було обгрунтовано прийнято ухвалу. В зв’язку з чим відповідні доводи апеляції сторони захисту колегія суддів вважає безпідставними.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, колегія суддів вважає обгрунтованими, однак такими, що не впливають на правильність висновків суду, оскільки ризики зазначені в ухвалі суду, є реальними, і запобігти їхньому уникненню, окрім як застосування найбільш суворого запобіжного заходу неможливо, а тому судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на викладені обставини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, наявність обгрунтованих підстав вважати причетним останнього до скоєного, та обставин справи в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що в суду першої інстанції були всі підстави для прийняття оскаржуваної ухвали.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст.177,178 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, мотивованою і справедливою, та не підлягає скасуванню, а в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

       ______________ _______________ _____________

       Г.П.ОСОБА_6 ОСОБА_7 Коваленко